27. Стратегічні завдання розвитку освіти України.

Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є:

- підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина;

- забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.

Підвищення якісного рівня освіти має бути спрямоване на забезпечення економічного зростання країни та вирішення соціальних проблем суспільства, необхідних для подальшого навчання і розвитку особистості. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства. Зусилля органів управління освітою всіх рівнів, за підтримки всього суспільства та держави мають бути зосереджені на реалізації напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, вирішенні перспективних завдань сталого розвитку, серед яких:

-розроблення нової, удосконалення чинної законодавчої та нормативно-правової бази;

- оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку; перехід від процесної до результатної,

- забезпечення економічних і соціальних гарантій для реалізації конституційного права на освіту кожним громадянином України незалежно від місця проживання і форм отримання освіти; створення умов для освіти дорослих;

- перебудова навчально-виховного процесу на засадах «розвиваючої педагогіки», спрямованої на раннє виявлення потенціалу (задатків) у дітей та їх найбільш повне розкриття з урахуванням вікових та психологічних особливостей;

- забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної, задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин, створення умов для вивчення іноземних мов;

- забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

- посилення мовної, інформаційної, екологічної, економічної, правової підготовки учнів та студентів;

- удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів системи освіти; підвищення їх управлінської культури;

- забезпечення домінуючої відповідальності інституту родини за освіту і виховання дітей;

- підвищення престижу педагогічної професії, умов для професійного вдосконалення та творчості;

- забезпечення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо);

- розвиток системи державно-громадського управління освітою, забезпечення об’єктивного оцінювання якості освітніх послуг;

28. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти у контексті вимог Болонського процесу

В основі Болонського процесу, що офіційно розпочався у 1999 р., лежать два основних документи: Болонська декларація та Празьке комюніке. Підписання Україною у травні 2005 р. Болонської декларації вимагає розробки та виконання програми реформування процесу підготовки фахівців найвищого рівня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.

Наближення системи вищої освіти класичних університетів України до вимог Болонської декларації потребує реалізації низки першочергових заходів, а саме:

1.Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр

1.1   Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр.

1.2   Підготовка бакалаврів та магістрів класичних університетів, як правило, за схемою "4 + 2".

2.Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8:

2.1   Розробка навчальних планів підготовки фахівців з повною вищою освітою, розрахованих виходячи з 60 кредитів еквіваленту ЕСТ8 на рік. Загальний обсяг кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедр.

2.2   Закріплення співвідношення між годинами та кредитами: 1 кредит становить 30 годин (замість 54 годин).

2.3   Зміна співвідношення між з-ною к-стю годин / кредитів, що вивчаються у бакалавраті та магістратурі

3.Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей:

4. Розширення навчальних дисциплін

4.1   Об'єднання суміжних дисциплін в одну інтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).

4.2   Виключення з навчального плану дисциплін, які дублюють одна одну.

4.3   Розробка кафедрами економічного факультету переліку дисциплін, що підлягають розширенню, та тих, які переходять до розряду вибіркових.

5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями

5.1   Зменшення годин аудиторних занять студента та відповідне збільшення його поза аудиторного навантаження (самостійної роботи).

5.2   Розробка викладачами, які читають передбачені навчальним планом дисципліни, науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів відповідно до "Положення про самостійну роботу студента".

6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін:

6.1.Застосування методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студента: проблемних лекцій, семінарів-дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять тощо.

6.2.Відкриття персональних сайтів викладачів та розміщення на них анотацій курсів, завдань для самостійної роботи студентів, поточної інформації тощо; запровадження інтерактивного консультування студентів.

7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів

7.1   Розробка чітких критеріїв оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін.

7.2   Перехід до оцінювання знань студентів шляхом проведення проміжного модульного контролю (ПМК) та іспитів з ПМК.

8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі

8.1. Можливість викладання окремих дисциплін або модулів іноземною мовою.

8.2. Підготовка термінологічних словників (іноземною та державною мовами) за фаховими дисциплінами.

8.3. Посилення професійної спрямованості викладання іноземної мови відповідно до вимог сучасної освіти європейського рівня.