
- •Європейський вибір України як невід'ємна складова її подальшого розвитку (історичні, економічні та соціальні чинники цього вибору, їхня сутність).
- •3. Мета і завдання стратегії єс щодо України, схваленої Європейською Радою п. 12.1999 р.
- •5.Адаптація законодавства України до законодавства єс – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •Мета й основні завдання Закону України "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 27.11.2003 р.
- •8.Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •9.3. Особливості системи вищої освіти Італії.
- •9.4. Особливості системи вищої освіти Німеччини.
- •9.5. Особливості системи вищої освіти Польщі.
- •9.6. Особливості системи вищої освіти Росії.
- •9.7. Особливості системи вищої освіти сша.
- •9.8. Особливості системи вищої освіти в Франції.
- •9.9. Особливості систем вищої освіти Японії
- •10. Болонський університет: минуле і сьогодення.
- •11. Передісторія формування загальноєвропейської системи вищої освіти (Зони європейської вищої освіти)
- •11.1.Основні періоди в розвитку Болонського процесу.
- •12. Основні цілі Болонського процесу (шість ключових позицій щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору).
- •13. Зміст Сорбонської декларації від 25 травня 1998 р. (Париж).
- •14. Сутність болонської конвенції від 18-19 червня 1999 р.
- •15. Зміст документів конеренції вищих навчальних закладів і освітніх організацій від 29-30 березня 2001 р. (саламанка)
- •16. Головні положення комюніке зустрічі європейських міністрів, які відповідають за вищу освіту (18-19 травня 2001 р., м. Прага)
- •17. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту (19-20 вересня 2003 р., м. Берлін)
- •17.1. Зміст комюніке конференції європейських міністрів освіти «загальноєвропейський простір освіти – досягнення мети ( Берген, 19-20 травня 2005 року)
- •17.4 Зміст Будапештсько-Віденської декларації “Про створення європейського простору вищої освіти ” ( м. Будапешт (Угорщина), м. Відень (Австрія) 12 березня 2010 р. )
- •18. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: загальна характеристика
- •19. Сутність Європейської кредитно-трансферної системи (естs).
- •20. Загальна характеристика кредитів естs.
- •21. Призначення кредитів естs.
- •23. Присвоєння студентам кредитів естs
- •24.Інформаційний пакет, його головні елементи.
- •26. Європейський зразок додатка до диплома та його основні складові.
- •26.1. Форми організації навчання в умовах кмсонп
- •27. Стратегічні завдання розвитку освіти України.
- •28. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти у контексті вимог Болонського процесу
- •29. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах України у світлі вимог Болонського процесу.
- •30. Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців у закладах вищої освіти України.
- •31. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу в закладах вищої освіти України.
10. Болонський університет: минуле і сьогодення.
Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад вуз прославився перш за все відкриттями в області природних і математичних наук. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в 14 столітті. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич.
У Болонського університету багате минуле. Саме тут в 1497 р. у Миколи Коперника виникла думка про обертання Землі навколо Сонця, а декількома роками пізніше ставив свої досліди Парацельс. Сьогодні в стінах університету регулярно проводяться міжнародні наукові студентські конференції, а ректорат підтримує зв’язки з провідними учбовими закладами світу.
Найпопулярніші спеціалізації Болонського університету - медицина, юриспруденція, математика і архітектура. Поступити сюди складно. Конкурс в окремі роки доходив до шести чоловік на місце. Причому серед абітурієнтів багато іноземців. Менш відомі, але так само затребувані факультети сільського господарства, культури, педагогіки, фармакології, політології і статистики.
Як і в більшості інших вузів Європи, система навчання в Болонськом університеті триступінчата, відповідає міжнародній класифікації «бакалавр - магістр - доктор». Учбові плани складаються в основному з лекцій - італійська освіта розрахована в першу чергу на самостійну роботу студентів. Всяка ініціатива по перевірці і уточненню знань виходить від самого учня; завдання викладача - порадити необхідну літературу і прояснити складні питання на співбесідах по певних днях.
11. Передісторія формування загальноєвропейської системи вищої освіти (Зони європейської вищої освіти)
Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі.
Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали „Болонська декларація”. Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року. У межах цього простору мають діяти єдині вимоги до визнання дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності громадян, що істотно підвищить конкурентоспроможність європейського ринку праці й освітніх послуг. Власне, цим документом було задекларовано прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів, зокрема через затвердження додатка до диплома; запровадження в усіх країнах двох циклів навчання за формулою 3 + 2, при цьому перший, бакалаврський цикл має тривати не менше трьох років, а другий, магістерський – не менше двох років, і вони мають сприйматися на європейському ринку праці якраз як освітні і кваліфікаційні рівні; створення систем кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок, включно з постійним навчанням; сприяння європейській співпраці щодо забезпечення якості освіти, розробка порівняльних критеріїв і методів оцінки якості; усунення перешкод на шляху мобільності студентів і викладачів у межах визначеного простору.