20. Акцизний податок як форма специфічних акцизів. Платники, обєкт та база оподаткування, ставки податку. Операції, які не є об’єктом оподаткування та звільняються від оподаткування.

Одним з невід'ємних елементів ПС країн світу є сьогодні індивідуальний акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як АП.

Повсюдне поширення акцизного оподаткування пояснюється високим фіскальним потенціалом даного податку. Одним з інструментів, за допомогою яких реалізується фіскальна функція акцизу, є законодавчо визначене коло підакцизної продукції і ставка податку. У сучасних ПС він займає наступне місце після ПДВ і за значенням, і за обсягом надходжень до бюджету. АП оподатковуються товари, які не належать до речей першої потреби і рівень рентабельності при виробництві яких досить високий.

АЗ був введений в Україні в 1992 р. і разом з ПДВ замінив податки з обороту і реалізації. Стягнення АЗ в Україні здійснюється на підставі Декрету КМУ від 26 грудня 1992р. „Про акцизний збір” та ЗУ від 15 вересня 1995р. „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” зі змінами та доповненнями.

Сучасне трактування АП визначає його як непрямий податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни товарів. АП в збирається зі споживачів продукції, хоча сплачують його виробники підакцизних товарів або їх імпортери.

Товари, які обкладаються АП носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується відповідно до визначених цілями, серед яких:

1. Особливе значення акциз як фіскальний інструмент має в країнах з перехідною економікою, для яких в цілому характерне базування на непрямі податки через відсутність достатньої і стабільної бази для прямого оподаткування. Сьогодні за рахунок акцизу формується близько 1/5 податкових доходів таких країн, як Чехія, Угорщина, Польща. Фіскальна функція забезпечує запровадження індексації ставок, виражених у грн. та поширення індексації ставок АП на пиво.

2. Регулююча функція полягає у:

• необхідність обмеження виробництва і споживання "соціально небезпечних" товарів, використання яких приносить шкоду здоров'ю людини і стану навколишнього середовища. Традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби. У деяких країнах застосовується так званий "екологічний акциз" (акциз на хімікати — в США);

Механізм обмежувального регулювання за допомогою акцизу можна описати наступним чином. Вилучаючи у підприємства частину виручки, акциз негативно впливає на фінансовий результат діяльності підприємства, зменшуючи зацікавленість у виробництві. Скорочення виробництва (ринкової пропозиції) підакцизної продукції відповідно до теорії попиту і пропозиції стимулює зростання цін і при інших рівних умовах — падіння попиту. Однак ефективність даного напрямку регулюючого впливу акцизу суттєво залежить від того, наскільки ефективно здійснюється державний контроль за сферою обігу підакцизної продукції, наскільки міцні перешкоди для її проникнення на ринок без оподаткування акцизом.

Другий напрям регулюючого впливу акцизу — стимулювання зростання ефективності виробництва, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик товарів — на практиці реалізується шляхом встановлення диференційованих ставок акцизу в середині товарних груп, а також за рахунок застосування фіксованих акцизних ставок. Оподатковуючи відносно більшим акцизом низькосортний товар, держава стимулює виробника переходити на виробництво більш якісної продукції.

• обмеження використання товарів, які призводять до забруднення навколишнього природного середовища;

• збереження пільг в оподаткуванні легкових автомобілів для інвалідів, швидкої медичної допомоги та для потреб підрозділів МНС;

• забезпечення інноваційної спрямованості шляхом встановлення нульової ставку податку на біоетанол.

3. Перерозподільча передбачає необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);

4. Контролююча функція забезпечує:

• на підприємствах-виробниках спирту та горілки діють акцизні склади, на яких представники податковому органу здійснюють постійний контроль за обігом спирту;

• продавці автомобілів, які ввезені або реалізовані за пільговими умовами, стають платниками АП.

В сучасних умовах перелік підакцизної продукції, який діє у вітчизняній ПС, в цілому відповідає класичним принципам акцизного оподаткування, включаючи в себе:

• "соціально небезпечні" товари: усі види спиртової і алкогольної продукції, широкий асортимент тютюнових виробів (курильний тютюн, сигарили, цигарки);

• "предмети розкошів" — мотоцикли, легкові автомобілі визначеної потужності;

• деякі види мінеральної сировини і продукти їх переробки.

Перелік підакцизних товарів і ставки АП встановлюються ПКУ.

Вплив через акциз на рентабельність виробництва окремих товарів дає змогу певним чином знизити інтерес виробників до входження у такі сфери бізнесу, як виробництво алкоголю, тютюну, добуток мінеральної сировини. Ці виробництва об'єктивно володіють значною рентабельністю через низькі витрати і високу ринкову ціну готової продукції. Акциз вилучає в бюджет частину понаднормативного прибутку, з однієї сторони, і перешкоджає "перегріву" економіки у даних виробничих сферах — з іншої.

Акцизи – податки на предмети масового споживання, що виробляються і реалізуються в межах країни, та призначені для внутрішнього споживання товари іноземного виробництва

Види акцизів:

1. Універсальні акцизи – податок з продажу, податок з обороту, ПДВ.

2. Специфічні акцизи – АП.

АП — непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включаються у ціну продукції, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів. АЗ дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері ЗЕД.

Акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Платники, об’єкт та база оподаткування акцизним податком.

Ст 212. Платники АП, як непрямого податку на споживання окремих видів товарів, визначених як підакцизні, що включається до ціни товарів, є специфічною категорією, яка використовується для визначення сукупності суб’єктів господарювання та фіз осіб, на яких покладено обов’язок сплати АП є обоба, яка:

1. Виробляє підакцизні товари на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

2. Суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України.

3. Фіз особа − резидент / нерезидент, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

4. Реалізує конфісковані підакцизні товари, безхазяйні, підакцизні товари, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо товари підлягають реалізації в установленому законодавством порядку.

5. Реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку.

6. На яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення вимог.

7. На яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів, на які встановлено ставку податку 0 грн. за 1 літр 100-% спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

8. На яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів в разі порушення умов.

9. Платниками особливого податку на операції з відчуження ЦП та операцій з деривативами є фіз або юр особа - резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження ЦП, крім органів виконавчої влади та їх територіальних органів, державних установ та організацій, які не суб'єктами п/д.

Не є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами фіз або юр особи - резиденти або нерезиденти (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з відчуження акцій ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж ЦП, формі, ЦП, корпоративних прав в іншій, ніж ЦП, формі, емітованих нерезидентами.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Реєстрація осіб як платників податку.

Реєстрація в органах МДЗ як платника суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів та імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі відповідної ліцензії.

Так, запроваджено нову систему реєстрації платників АП. Передбачено обов’язок інформування органами ліцензування виробництва підакцизних товарів та імпорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів податковим органам за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

Перелік органів ліцензування:

- ліцензування виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, парфумерно - косметичної продукції – Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів податковим органам України,

- ліцензування імпорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

- органом ліцензування виробництва транспортних засобів визначено Міністерство промислової політики України.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати органу МДЗ за місцезнаходженням суб’єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені, анулювані ліцензії у 5-денний строк з дня здійснення дій.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники контролюючими органами за місцезнаходженням юр осіб, місцем проживання фіз осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації АП за місяць, в якому розпочато г/д.

Ст 213. Об’єктами оподаткування є операції з:

1) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів;

2) реалізації (передачі) підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам;

3) ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

4) реалізації конфіскованих підакцизних товарів, товарів, визнаних безхазяйними, товарів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання та товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

5) реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку;

6) обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів, що перевищують встановлені норми втрат.

7) операції з продажу, обміну або інших способів відчуження ЦП, де відбувається перехід права власності на ЦП, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Під міжбанківським ринком деривативів розуміється сукупність відносин у сфері торгівлі деривативами між банками, між банками та їхніми клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між банками і НБУ, а також НБУ і його клієнтами.

Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню:

1) вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

2) ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;

3) операцій з державними та муніципальними ЦП, ЦП, гарантованими державою, та ЦП, емітованими НБУ, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, Державною іпотечною установою, та звичайними іпотечними облігаціями, емітованими фінансовою установою, більше ніж 50% корпоративних прав якої належать державі або державним банкам, інвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, цільовими облігаціями підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, фінансовими банківськими векселями, виданими як електронний документ, та фінансовими казначейськими векселями;

4) операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом ЦП власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала або урахувала ордерний або борговий цінний папір з видачі, урахування та погашення ЦП;

5) операції емітента ЦП інститутів спільного інвестування відкритого типу, а саме операції з розміщення, погашення, викупу та повторного продажу;

6) операції з ЦП та іншими фінансовими інструментами, що здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність та виконує функцію центрального контрагента відповідно до вимог ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок", та операцій з ЦП та іншими фінансовими інструментами, які здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність, з метою забезпечення виконання зобов'язань перед учасниками клірингу;

7) операції НБУ на позабіржовому ринку, пов'язані з виконанням ним своїх функцій.

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:

1) реалізації легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

2) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари (продукцію), не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою ПДВ за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

3) ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому не справляється ПДВ у зв'язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму ПЗ. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов'язання зі сплати ПДВ;

4) безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

5) реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції);

6) ввезення на митну територію України підакцизних товарів, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, за умови подальшого виготовлення з такої сировини готової продукції на митній території України, з якої сплачується АП, або реалізації такої продукції на експорт, та пред'явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів);

ввезення на митну територію України тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт, та реалізація ферментованої тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів;

7) ввезення фіз особами на митну територію України підакцизних товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;

8) реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

9) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами ЗУ "Про гуманітарну допомогу";

10) ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

11) реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому КМУ.

Ст 214. База оподаткування

1. У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок БО є:

- вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням АП;

- вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без ПДВ та з урахуванням АП.

2. При визначенні БО перерахунок іноземної валюти на національну здійснюється за офіційним курсом НБУ, що діє на дату подання до митного органу МД до митного оформлення.

3. У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на території України або ввезених підакцизних товарів БО є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару, об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках. Специфічні ставки податку, встановлені в національній валюті, підлягають щорічній індексації.

4. У разі обчислення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку БО є база, визначена відповідно способу обчислення за тикими ставками.

5. При псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів, БО є вартість та обсяги втрачених товарів, що перевищують встановлені норми втрат. Дана норма застосовується, за винятком випадків, коли:

а) платник документально зафіксував втрати та надав контролюючим органам докази того, що підакцизний товар утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс- мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар утрачено внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування чи з причини, пов’язаної з природним результатом.

6. Базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження ЦП та операцій з деривативами є договірна вартість ЦП або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.