Тема: Часова впорядкованість живого світу План

1.Біологічні ритми

2.Незмінність і мінливість живих систем при розмноженні

2.1. Мітоз як основа нестатевого розмноження

2.2. Мейоз як основа статевого розмноження

3.Гомеостаз живої системи в історичному вимірі

3.1. Спадковість

3.2. Мінливість

1.Біологічні ритми

Географічні явища на нашій планеті чергуються періодично. Ту саму періодичність ми спостерігаємо в поведінці всього живого. Вдих—видих, розпад—синтез: усі процеси на всіх рівнях ор­ганізації життя відбуваються періодично.

Явище закономірного повторення (чергування) окремих елементів або ж процесів називають ритмом. Процеси, які повторюються в живій системі, звуться біологічними ритмами, або скорочено —біоритмами. Так, живий світ на всіх рівнях своєї організації циклічно змінюється, підкоряючись часовим змінам.

Біологічним годинником називають і притаманне кожній живій істоті чуття часу, і циклічні зміни, які періодично повторюються в живій системі.

Деякі істоти виявляють просто-таки феноменальну здатність орієнтуватися в часі. Феноменальна точність біологічного годинника визначається потребою: виживали тільки найдосконаліші в своєму від­чутті часу.

Низка досліджень підвела вчених до узагальнення: немає якогось універсального годинника — існує система біологічних ритмів, що вироблялися в процесі пристосування живих систем до мінливих умов нашої планети.

В часовій організації живого світу — та сама ієрархія рівнів: клітина, тканина, орган, організм, попу­ляція, екосистема — і все це на тлі постійного зв'язку організму з ритмами довкілля.

Отже, будь-яка жива система вся пронизана ритмами, шо мають різне походження й несуть різне функціональне навантаження. Се­ред них можна виділити два типи. Одні виникають із причин, при­хованих у самому організмі, самі себе підтримують, черпаючи енергію з внутрішніх реакцій якихось постійних внутрішніх джерел, і не залежать від періодичних процесів у зовнішньому середовиші: коливань температури або ж освітлення (дихаль­ний апарат, скорочення серця) бо тварини народжуються з цією властивістю. Ритми, які народжуються в самому організмі й підтримуються виключно за його рахунок незалежно від процесів довкілля й переда­ються спадково, називаються внутрішніми. або ендогенними ритма­ми. Саме вони й є біологічними ритмами в строгому розумінні цього слова.

Друга група — ритми зовнішні, або екзогенні (фотосинтез — теж ритмічний процес, але «вмикає» його й підтримує сонячна енергія). Ритми, походження яких пов язане з довкіллям, називають зов­нішніми, або екзогенними.

Перші відділити від других буває дуже важко. Крім того, існують істоти, які народ­жуються не з ритмом усередині, а зі схильністю до нього, яку мо­жуть проявити умови довкілля або ж поведінка батьків.

Ритми ше класифікують за призначенням: функціональні, або фізіологічні, й екологічні.

Функціональні ритми забезпечують потреби повсякденного життя живої істоти: це — серцебиття, дихання, скорочення судин, скорочення та розслаблення м'язів, коливання складу крові.

Екологічні ритми — це ті, які породжуються умовами довкілля. Приклади — сезонні перельоти птахів, розвиток зеленої рослини, яка росте, цвіте й урешті дас насіння.

Окремі ритми інтегруються в загальний процес життєзабезпечення живої системи, її оптимальної взаємодії з довкіллям.

Співвідношення між тривалістю світлої та темної пір доби, яке керує ритмом добової або сезонної активності живих істот, нази­вається фотоперіодизмом. Фотоперіодизм є сигналом до початку періоду спокою у тварин, які впадають у сплячку, до сезонних линьок у звірів та ін.

Із давніх-давен народ узгоджував свої трудові процеси з ритмами довкілля. Спостерігаючи природу, народ умів робити й довгострокові прогнози, що виражається у численних прикметах. Здебільшого подібні прикмети справджуються, бо вони зорієн­товані на часову скорельованість усіх природних процесів.

«Система, наскрізь пронизана ритмами», — так назвав людський організм відомий знавець біологічного годинника В. С. Алякринський. Дослідження показали, що в різні пори доби в людини різні кровообіг, пам'ять, зір, чутливість до болю, сприйнятли­во психічних травм — практично немає жодної функції, яка не зазнавала б добової ритмічності. «Ранок від вечора розумніший», — кажуть одні; «надвечір і ледарі стають старанними», — другі. Пер­ших називають «жайворонками», других — «совами»: і в тих, і в тих виявляється природний ритм. Існує й третя група людей — вони легко пристосовуються до будь-якого розпорядку життя.

Порушення біологічних ритмів, яке називається десинхронозом_, є специфічною хворобою, котра з'яви­лася відтоді, як людина навчилася за короткий час долати простір. Причина поганого самопочуття може бути в тому, що якийсь орган не узгоджує свою роботу в часі з іншими. Якщо печінка, наприклад, не встигає виділити до обіду жовч, то їжа засвоюватиметься погано. Тому радять їсти в той самий час, та й взагалі людині для здоров'я дуже важливо вести розмірене життя з чітким режимом прані та відпочинку.

Від людини краше не вимагати того, що не притаманне її природі. Л. Толстой: «Кожний дорослий має свій розумний ритм, узгоджений із його можливостями й потребами рухів, і з цього ритму його знімати не треба, інакше, коли його весь час квапити й підганяти, то він не те що більшого не зробить, а й не зробить і того, що в нього раніше виходило».

Циклічність процесів у людському організмі, що виявлялася в періодичних коливаннях настрою та самопочуття, сумнівів не викликає, але «критичні», або «фатальні», дні неможливо вирахувати хоча б тому, що з кожною хвилиною ми старіємо, і швидкість цього процесу не лише індивідуальна, а й у різний час та за різних обставин різна. Біологічний годинник не може бути точним — інакше будь-яка часова зміна вбивала б живих істот. Пластичність організму допомагає пристосовуватися до зміни ритмів.

Отже, на завершення наведемо слова О. Л. Чижевського — вченого, котрий багато працював над дослідженнями зв'язку між явищами космічними та земними: «Кожний атом живої матерії пере­буває в постійному, безперервному співвідношенні з коливаннями атомів навколишнього середовища — природи; кожний атом живого резонує на відповідні коливання атомів природи».