- •Касян Людмила Іванівна Еволюція – історія часово-просторової організації живого світу
- •Доповідь
- •6 Курс денної форми навчання нні природничих наук
- •1. Походження життя
- •2. Закон розвитку живого світу
- •3. Еволюція: докази та сумніви. Неодарвінізм
- •4. Популяція як еволюційна одиниця
- •5. Закон випереджального відбиття
- •6. Екосистема: спільність еволюційного процесу
- •7. Еволюція й людина. Закони екології
- •1. Походження грибів, їх будова та значення.
- •2. Характерні ознаки міксоміцетів.
- •3. Тварини. Їх функції, будова органів та їх систем.
- •Тема: Часова впорядкованість живого світу План
- •1.Біологічні ритми
- •2.Незмінність і мінливість живих систем при розмноженні
- •2.1.Мітоз як основа нестатевого розмноження
- •2.2. Мейоз як основа статевого розмноження
- •3. Гомеостаз живої системи в історичному вимірі
- •3.1. Спадковість
- •3.2. Мінливість
- •1.Найпростіші,їх представники та властивості які притаманні цим організмам.
- •Мушлі форамініфер дуже гарні, а їхні родичі — радіолярії, шо плавають у водній товщі, нагадують найвишуканіше ювелірні прикраси. Характерні риси групи
- •2. Загальні особливості багатоклітинного організму
- •3. Рослини.Їх будова та життєдіяльність.
- •3.1.Рух рослин і все що з цим пов’язано.
- •3.2. Основні процеси росту і розвитку.
- •3.3. Поняття живлення рослини та її процеси.
- •3.4. Особливості дихання рослин і умови які необхідні для цього процесу.
- •3.5. Розмноження і розвиток рослин.
- •Лекція «Прокаріоти - основна складова мікробіоценозу» План
- •1.Історія відкриття та характерні особливості прокаріот.
- •2. Будова та хімічний склад бактеріальної клітини
- •1. Оболонка.
- •2. Цитоплазма, в якій містяться:
- •3. Імунітет - як захисна реакція організму від чужорідних молекул.
- •4. Ціанобактерії (синьозелені водорості)
- •5. Архебактерії (Археї)
- •Тема: Доклітинна форма життя – віруси
- •Введення в вірусологію: поняття про віруси і вірусні інфекції
- •Основні поняття вірусології
- •Історія відкриття вірусів
- •Морфологія і структура вірусів
- •Використання вірусів в практиці. Роль вірусів у природі
- •1. Життя. Закон мінімуму дисипації енергії.
- •2. Вода – хімічний елемент живих систем.
- •3. Симетрія як прояв внутрішньої асиметрії.
- •4. Білки. Три властивості живої системи.
- •5. Живі системи – системи відкрито-незрівноважені
- •6. Клітинна будова. Закон єдності фізико-хімічного складу живого.
5. Живі системи – системи відкрито-незрівноважені
Жива система вступає з довкіллям в обмін – енергією, речовиною та інформацією. Вона водночас відокремлена й невідокремлена, вона бере й віддає, руйнується й творить себе.
У відкрито-незрівноваженій системі панує невпинний рух, і водночас вона зберігає стабільність: у процесі руху нежива матерія переходить у живу.
Життя «вибрало» асиметричні органічні молекули через те, що вони несуть у собі елемент незрівноваженості: в світі симетричних молекул нічого не відбулося б. Та цілком асиметричний світ не підкорявся б законам, і в ньому панував би хаос. Тільки єдність протилежностей, їх взаємопроникнення забезпечують відкрито-незрівноваженій системі нормальне функціонування. Така діалектика природи! Глибина асиметрії проявляється морфологічною симетрією.
Крихітна інфузорія, що живе в діжці з дощівкою, метелик або людина, хмарки комариків, які товчуться в промінні призахідного сонця, населення озерця, що сновигає поміж рослин, люди, котрі живуть на одній території, мають спільну мову, історичну пам'ять і усвідомлюють себе як нація, - все це відкрито-незрівноважені системи. І вони підлягають єдиним закономірностям.
Перша закономірність. Космонавти, котрі побували на Місяці, взяли там зразки ґрунту. З них можна судити про будову супутника нашої планети, хоча він далекий, ще й дуже великий. Бо Місяць – система жива.
Та коли вітер принесе пелюстку вишневого цвіту із сусіднього саду, відгородженого від вашого парканом, ви не знатимете, старе то дерево чи молоде, високе чи низьке.
Тобто, у живих системах з окремої частини судити про ціле ризиковано. Про властивості білка не можна судити з однієї амінокислоти.
Друга закономірність. Ви порізали палець, внесли інфекцію, утворився нарив. Вас знобить, у вас напади кволості: травми зазнав один орган, а ціла система – ваш організм – терпить розлад.
Зміна в одній частині живої системи впливає на властивості цілої системи. Одна амінокислота запустила іншу – й білок став іншим.
Третя закономірність. Через те, що атоми перебувають у тепловому русі, частина енергії в неживому сіті втрачається необоротно, й на практиці кінцевий кінцевий результат будь-якої роботи завжди менший, аніж той, на який очікують теоретично
В живому світі розвиток відбувається за рахунок зростання загальної енергії на всіх рівнях будови організму, бо жива система є відкритою, здатною поглинати енергію з навколишнього середовища.
Четверта закономірність. Якщо колесо напореться на цвях і шина лопне, то причини зупинки машини очевидна. А в живих системах, зноу ж таки, інакше! Тут причина може бути водночас і наслідком, а наслідок – причиною, бо всі процеси не стільки випливають один з одного, скільки інтегровані й узгоджені один з одним у часі.
П’ята закономірність. Активно взаємодіючи з довкіллям, жива система повсякчас відповідає на його сигнали. І не лише відповідає, а й переробляє інформацію, вилучає з неї основні закономірності й навіть, передбачає подальший хід подій, аби вчасно перебудуватися або ж вибрати стратегію поведінки. Тому до властивостей життя долучається ще одна: здатність до зворотного зв’язку.