- •Касян Людмила Іванівна Еволюція – історія часово-просторової організації живого світу
- •Доповідь
- •6 Курс денної форми навчання нні природничих наук
- •1. Походження життя
- •2. Закон розвитку живого світу
- •3. Еволюція: докази та сумніви. Неодарвінізм
- •4. Популяція як еволюційна одиниця
- •5. Закон випереджального відбиття
- •6. Екосистема: спільність еволюційного процесу
- •7. Еволюція й людина. Закони екології
- •1. Походження грибів, їх будова та значення.
- •2. Характерні ознаки міксоміцетів.
- •3. Тварини. Їх функції, будова органів та їх систем.
- •Тема: Часова впорядкованість живого світу План
- •1.Біологічні ритми
- •2.Незмінність і мінливість живих систем при розмноженні
- •2.1.Мітоз як основа нестатевого розмноження
- •2.2. Мейоз як основа статевого розмноження
- •3. Гомеостаз живої системи в історичному вимірі
- •3.1. Спадковість
- •3.2. Мінливість
- •1.Найпростіші,їх представники та властивості які притаманні цим організмам.
- •Мушлі форамініфер дуже гарні, а їхні родичі — радіолярії, шо плавають у водній товщі, нагадують найвишуканіше ювелірні прикраси. Характерні риси групи
- •2. Загальні особливості багатоклітинного організму
- •3. Рослини.Їх будова та життєдіяльність.
- •3.1.Рух рослин і все що з цим пов’язано.
- •3.2. Основні процеси росту і розвитку.
- •3.3. Поняття живлення рослини та її процеси.
- •3.4. Особливості дихання рослин і умови які необхідні для цього процесу.
- •3.5. Розмноження і розвиток рослин.
- •Лекція «Прокаріоти - основна складова мікробіоценозу» План
- •1.Історія відкриття та характерні особливості прокаріот.
- •2. Будова та хімічний склад бактеріальної клітини
- •1. Оболонка.
- •2. Цитоплазма, в якій містяться:
- •3. Імунітет - як захисна реакція організму від чужорідних молекул.
- •4. Ціанобактерії (синьозелені водорості)
- •5. Архебактерії (Археї)
- •Тема: Доклітинна форма життя – віруси
- •Введення в вірусологію: поняття про віруси і вірусні інфекції
- •Основні поняття вірусології
- •Історія відкриття вірусів
- •Морфологія і структура вірусів
- •Використання вірусів в практиці. Роль вірусів у природі
- •1. Життя. Закон мінімуму дисипації енергії.
- •2. Вода – хімічний елемент живих систем.
- •3. Симетрія як прояв внутрішньої асиметрії.
- •4. Білки. Три властивості живої системи.
- •5. Живі системи – системи відкрито-незрівноважені
- •6. Клітинна будова. Закон єдності фізико-хімічного складу живого.
Основні поняття вірусології
Репродукція вірусів - це утворення шляхом реплікації, що протікає за принципом комплементарності, численних копій вірусних нуклеїнових кислот (ДНК чи РНК) і індукування молекулами останніх біосинтезу вірусних білків з наступною самоорганізацією цих компонентів у зрілі вірусні частки.
Транскрипція - це переписування інформації з ДНК на РНК за законами генетичного коду.
Трансляцією називається процес перекладу генетичної інформації, що міститься в іРНК, на специфічну послідовність амінокислот. Іншими словами, у процесі трансляції здійснюється переклад 4-буквеної мови азотистих основ на 20-буквену мову амінокислот.
Ген у вірусів - це одиниця структурної і функціональної спадковості, яка представляє собою ділянку ДНК або РНК, що кодує як правило, один білок.
Сукупність всіх генів вірусу називається геномом.
Сукупність генетичних ознак ( або генетичної інформації) вірусу називається генотипом.
Штам - це вірус, виділений з природної вірусної популяції від заражених господарів або об'єктів навколишнього середовища. Фактично штами називають різні дикі типи одного вірусу, які адаптовані до лабораторних умов. Наприклад, штам Fixe вірусу сказу.
Тип (серотип) визначають за нейтралізацією інфекційної активності.
Варіант - це вірус, який фенотипічно відрізняється від дикого типу, але разом з тим генотипічна основа цієї відмінності невідома.
Мутант - відрізняється від дикого типу за відомими генетичними ознаками.
Клон - це вірус, популяція якого походить від одного віріону і представляє собою сукупність генетично однорідних вірусних часток.
Генофонд вірусної популяції - це сукупність всіх генів, які є у вірусів, що складає дану популяцію.
Фенотип — це сукупність усіх зовнішніх і внутрішніх ознак і функції даного вірусу.
Спадковість - це властивість організмів забезпечувати матеріальну і функціональну наступність між поколіннями, а також обумовлювати специфічний характер індивідуального розвитку. Мінливість — властивість, протилежна спадковості.
Мутація - це зміна послідовності нуклеотидів у визначеній ділянці генома вірусу, що веде до фенотипічної вираженої зміни окремої властивості.
Рекомбінація – це обмін генетичним матеріалом між двома близькими вірусами, але вірусами що відрізняються між собою по спадкоємних властивостях.
Селекція, тобто створення таких умов, при яких відбувається переважне розмноження вірусних часток зі зміненою спадковістю, у результаті чого уся вірусна популяція буде складатися з однорідних генетичних мутантних віріонів.
Цитопатичний ефект (цитопатогенна дія, ЦПД) вірусу - специфічна морфологічна деструкція (руйнування) і функціональна патологія заражених вірусами клітин, які культивуються поза організмом. Вірус, що викликає цитопатичний ефект, називають цитопатогенним.
Історія відкриття вірусів
Із прадавніх часів людство потерпало від спалахів тяжких заразних захворювань, зокрема чорної віспи. 1707 р. в Ісландії від чорної віспи загинуло понад дві третини населення; коли іспанські колонізатори занесли пошесть до Америки, то в одному індіанському селищі з майже тисячного населення залишилося тільки четверо мешканців.
У 1892 р. російський учений Д. Й. Івановський процідив сік тютюну, ураженого мозаїчною хворобою, крізь фільтри, які не пропускають бактерій. Здорові рослини, які він полив фільтратом, невдовзі захворіли.
Наступними десятиліттями стало зрозуміло, шо саме віруси спричиняють низку дуже небезпечних захворювань рослин, грибів, водоростей, тварин і людини, зокрема чорну віспу, сказ, жовту гарячку, енцефаііт, поліомієліт, кір, свинку, гепатит, грип і. нарешті, пострах сучасності — синдром набутою імунодефіциту (СНІД).
Віруси не виявляють ознак життя, доки перебувають у довкіллі -в повітрі, воді, грунті, на поверхні предметів, ате «оживають» і починають розмножуватися, коли потрапляють усередину клітини організму. Віруси, шо можуть спричинити розчинення деяких бактерій (прокаріотів), називаються бактеріофагами, або ірагами.
