
- •Касян Людмила Іванівна Еволюція – історія часово-просторової організації живого світу
- •Доповідь
- •6 Курс денної форми навчання нні природничих наук
- •1. Походження життя
- •2. Закон розвитку живого світу
- •3. Еволюція: докази та сумніви. Неодарвінізм
- •4. Популяція як еволюційна одиниця
- •5. Закон випереджального відбиття
- •6. Екосистема: спільність еволюційного процесу
- •7. Еволюція й людина. Закони екології
- •1. Походження грибів, їх будова та значення.
- •2. Характерні ознаки міксоміцетів.
- •3. Тварини. Їх функції, будова органів та їх систем.
- •Тема: Часова впорядкованість живого світу План
- •1.Біологічні ритми
- •2.Незмінність і мінливість живих систем при розмноженні
- •2.1.Мітоз як основа нестатевого розмноження
- •2.2. Мейоз як основа статевого розмноження
- •3. Гомеостаз живої системи в історичному вимірі
- •3.1. Спадковість
- •3.2. Мінливість
- •1.Найпростіші,їх представники та властивості які притаманні цим організмам.
- •Мушлі форамініфер дуже гарні, а їхні родичі — радіолярії, шо плавають у водній товщі, нагадують найвишуканіше ювелірні прикраси. Характерні риси групи
- •2. Загальні особливості багатоклітинного організму
- •3. Рослини.Їх будова та життєдіяльність.
- •3.1.Рух рослин і все що з цим пов’язано.
- •3.2. Основні процеси росту і розвитку.
- •3.3. Поняття живлення рослини та її процеси.
- •3.4. Особливості дихання рослин і умови які необхідні для цього процесу.
- •3.5. Розмноження і розвиток рослин.
- •Лекція «Прокаріоти - основна складова мікробіоценозу» План
- •1.Історія відкриття та характерні особливості прокаріот.
- •2. Будова та хімічний склад бактеріальної клітини
- •1. Оболонка.
- •2. Цитоплазма, в якій містяться:
- •3. Імунітет - як захисна реакція організму від чужорідних молекул.
- •4. Ціанобактерії (синьозелені водорості)
- •5. Архебактерії (Археї)
- •Тема: Доклітинна форма життя – віруси
- •Введення в вірусологію: поняття про віруси і вірусні інфекції
- •Основні поняття вірусології
- •Історія відкриття вірусів
- •Морфологія і структура вірусів
- •Використання вірусів в практиці. Роль вірусів у природі
- •1. Життя. Закон мінімуму дисипації енергії.
- •2. Вода – хімічний елемент живих систем.
- •3. Симетрія як прояв внутрішньої асиметрії.
- •4. Білки. Три властивості живої системи.
- •5. Живі системи – системи відкрито-незрівноважені
- •6. Клітинна будова. Закон єдності фізико-хімічного складу живого.
2. Будова та хімічний склад бактеріальної клітини
Бактерії набагато більші за вірусів, та все одно побачити їх можна лише під мікроскопом. Звідси – їх назва – мікроби. Наука яка вивчає мікроорганізми, зокрема бактерії називається мікробіологією.
Бактерії - це найдавніші організми, які належать до царства Дроб'янки надцарства Прокаріоти. Вони з'явилися на Землі понад 4,5 млрд років тому і збереглися до нашого часу.
Бактерії - велика група одноклітинних мікроорганізмів, які характеризуються відсутністю оточеного оболонкою клітинного ядра. Клітини відрізняються одна від одної розміром, формою, походженням, особливостями організації.
Вперше бактерії спостерігав Антоній ван Левенгук в 1674 році, використовуючи мікроскоп, який сконструював сам. Назва «бактерія» з'явилося пізніше, вона була запропонована Крістіаном Ернбергом в 1828, виведене з грецького слова bakterion, яке означало «маленька паличка».
Хоча й існують бактеріальні скам'янілості, наприклад строматоліти, відсутність у них відмітної морфології перешкоджає їх використання для отримання даних щодо минулої історії бактеріальної еволюції, або датувати час походження бактерій.
Хоча в 19 столітті вже було відомо, що бактерії - причина багатьох хвороб, не існувало ніяких ефективних засобів антибактеріального лікування.
У 1910 році Пауль Ерліх створив перший антибіотик, модифікувавши фарбник, який вибірково фарбував бактерію Treponema pallidum - спірохету, що викликає сифіліс - у речовину, яка вибірково вбиває патоген.
Ерліх був також нагороджений Нобелівською премією за свою роботу з імунології та відкриття використання фарбників для виявлення та ідентифікації бактерій, його робота стала основою для створення фарбування за Грамом і фарбування за Зіль-Нельсеном.
Важливий крок вперед у вивченні бактерій був зроблений в 1977 році Карлом Воузом, який встановив, що археї - окрема від бактерій лінія еволюційного розвитку. Ця нова філогенетична таксономія була заснована на встановленні послідовності 16S рибосомної РНК і поділила прокаріоти на два окремих групи, як частину системи трьох доменів.
По формі клітин бактерій поділяються на 3 групи:
- сферичні (мікрококи, диплококи, стрептококи, стафілококи і сарцини);
- паличкоподібні (рикетсії, хламідії, мікоплазми, актиноміцети);
- звивисті (спірохети, лептоспіри).
Бактерії - це найпоширеніша група організмів. Вони присутні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти у інших організмах. Наприклад, в грамі ґрунту міститься біля 40 млн бактеріальних клітин. Бактерії (можливо, разом з археями) складають більше половини біомаси Землі, зокрема половину органічного вуглецю і більш ніж 90% органічних фосфору та азоту.
Планктонні бактерії відповідають за від 50% до 90% (за різними оцінками) світового виробництва кисню.
В організмі людини звичайно міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій знаходиться на шкірі і в травному тракті. Багато з них патогенні, тобто викликають хвороби. Загалом, бактерії критичні для існування всіх земних екосистем, вони незамінні на багатьох кроках кругообігу речовин у природі, наприклад, у переробці залишків вищих організмів та фіксації атмосферного азоту.
А ще бактерій робить “непереможними” надзвичайна різноманітність у способах живлення. Переважна більшість їх удовольняється готовими органічними речовинами, але є й такі що містячи пігмент бактеріохлорофіл, самі виробляють органічні речовини з участю сонячної енергії, а деякі пристосувалися використовувати енергію хімічних зв'язків неорганічних молекул сполук сірки, заліза та аміаку.