
- •Касян Людмила Іванівна Еволюція – історія часово-просторової організації живого світу
- •Доповідь
- •6 Курс денної форми навчання нні природничих наук
- •1. Походження життя
- •2. Закон розвитку живого світу
- •3. Еволюція: докази та сумніви. Неодарвінізм
- •4. Популяція як еволюційна одиниця
- •5. Закон випереджального відбиття
- •6. Екосистема: спільність еволюційного процесу
- •7. Еволюція й людина. Закони екології
- •1. Походження грибів, їх будова та значення.
- •2. Характерні ознаки міксоміцетів.
- •3. Тварини. Їх функції, будова органів та їх систем.
- •Тема: Часова впорядкованість живого світу План
- •1.Біологічні ритми
- •2.Незмінність і мінливість живих систем при розмноженні
- •2.1.Мітоз як основа нестатевого розмноження
- •2.2. Мейоз як основа статевого розмноження
- •3. Гомеостаз живої системи в історичному вимірі
- •3.1. Спадковість
- •3.2. Мінливість
- •1.Найпростіші,їх представники та властивості які притаманні цим організмам.
- •Мушлі форамініфер дуже гарні, а їхні родичі — радіолярії, шо плавають у водній товщі, нагадують найвишуканіше ювелірні прикраси. Характерні риси групи
- •2. Загальні особливості багатоклітинного організму
- •3. Рослини.Їх будова та життєдіяльність.
- •3.1.Рух рослин і все що з цим пов’язано.
- •3.2. Основні процеси росту і розвитку.
- •3.3. Поняття живлення рослини та її процеси.
- •3.4. Особливості дихання рослин і умови які необхідні для цього процесу.
- •3.5. Розмноження і розвиток рослин.
- •Лекція «Прокаріоти - основна складова мікробіоценозу» План
- •1.Історія відкриття та характерні особливості прокаріот.
- •2. Будова та хімічний склад бактеріальної клітини
- •1. Оболонка.
- •2. Цитоплазма, в якій містяться:
- •3. Імунітет - як захисна реакція організму від чужорідних молекул.
- •4. Ціанобактерії (синьозелені водорості)
- •5. Архебактерії (Археї)
- •Тема: Доклітинна форма життя – віруси
- •Введення в вірусологію: поняття про віруси і вірусні інфекції
- •Основні поняття вірусології
- •Історія відкриття вірусів
- •Морфологія і структура вірусів
- •Використання вірусів в практиці. Роль вірусів у природі
- •1. Життя. Закон мінімуму дисипації енергії.
- •2. Вода – хімічний елемент живих систем.
- •3. Симетрія як прояв внутрішньої асиметрії.
- •4. Білки. Три властивості живої системи.
- •5. Живі системи – системи відкрито-незрівноважені
- •6. Клітинна будова. Закон єдності фізико-хімічного складу живого.
3. Рослини.Їх будова та життєдіяльність.
Різниця між автотрофами й гетеротрофами починається з клітини. В рослинній клітині є напівжорстка клітинна стінка з целюлозним каркасом, чітко виражені вакуолі й специфічні органели, яких у тварин немає — хлоропласти.
Клітинна стінка забезпечує опору цілій клітині, захищає її вміст від несприятливих факторів і від розриву, коли крізь дрібні пори .
Вакуолі є й у тваринних організмів, але в рослин відіграють особливу роль як орган регуляції пружності клітини й сховок для поживних речовин. У молодій клітині багато дрібних вакуолей, у зрілій — вони зливаються в одну, відтісняючи протоплазму до клітинної стінки, де вона розташовується тонким шаром.
Вакуолі заповнені клітинним соком, до складу якого входять цукри, мінеральні солі, органічні кислоти, кисень, різні проміжні продукти обміну речовин, що виводяться, й пігменти червоного, синього, фіолетовою та жовтого кольорів — антоціани. В деяких клітинах містяться латекс білий, жовтий або ж червоний (його ви побачите, зламавши квітку чи зірвавши листок кульбаби або чистотілу), таніни — речовини, за допомогою яких рослини захищаються від шкідників. Коли збільшуються вакуолі, клітина росте.
Хлоропласти — різної форми, здебільшого овальні гільця, де відбувається фотосинтез; беруть участь у процесах енергетичних перетворень сонячної енергії, обміну речовин і, крім того, слугують сховком для органічних речовин; мають свою ДНК і розмножують ся поділом.
Мітохондрії — округлі або довгасті утвори зі складною системою внутрішніх мембран, наявні як у рослинних, так і в тваринннх клітинах, вони беруть найактивнішу участь у процесах дихання та енергетичного обміну.
3.1.Рух рослин і все що з цим пов’язано.
У нашому світі відбувається постійний рух матерії. Молекули та атоми неживого світу перебувають у хаотичному русі, який називається броунівським. Рух матерії живого світу підпорядкований його часовій і просторовій організації. Навіть коли організм у стані спокою, рухається протоплазма його клітин, рухаються органічні молекули, що надходять до клітини або ж виходять із неї, рухаються складові органічних молекул і складові атомів, з яких побудовані ті молекули. І, певна річ, у постійному русі — цілий організм.
Рослина не має погреби активно шукати поживу: енергії вдосталь надходить від Сонця, а необхідні для побудови складних органічних молекул мінеральні речовини є в грунті.
У рослини єдина тканина, клітини якої діляться, — це меристема, або твірна тканина. Її клітини дрібні, але з великими ядрами й тонкою оболонкою, щільно
Отже, рослина надійно зафіксована в просторі, й усе ж вона постійно рухається на всіх рівнях своєї організації, і рух цей не припиняється ні на мить. Рухаються органічні молекули в процесі обміну речовин, рухається протоплазма та її складові клітини. Рослини змінюють положення свого тіла в просторі так само невимушено, як і тварини, лише те відбувається дуже помалу й пов'язане насамперед із процесами росту.
Дія чого рослина рухається? Для того, щоб зайняти в просторі «найсприятливіше положення й уникнути всього небезпечного для її життя.
Які в неї для цього засоби? їх дуже багато. Вже на рівні клітини рослина реагує на зміни в довкіллі прискоренням обмінних )процесів, посиленням руху протоплазми, й це виявляється в зміні положення органів через зміну пружності клітин, зміну швидкості процесів.
Забезпечуються орієнтаційні рухи під впливом світла, регулятор — пігмент, який називається фітохромом.