Зростання ефективності праці та збереження здоров’я працівників під час професійної діяльності залишаються актуальною проблемою, одним із шляхів вирішення якої є підвищення особистої відповідальності працівників за безпеку праці. Проблеми безпеки властиві не лише тим професіях, в яких використовують небезпечні речовини, різноманітну техніку, та в яких наявні екстремальні умови праці, а й гуманітарно-суспільній сфері, де часто може виникати небезпека для здоров’я людей. У цьому розділі подані головні заходи, які сприятимуть безпечному виконанню як самої магістерської роботи, так і обов’язків на місці праці під час майбутньої професійної діяльності.

Даний розділ стосується магістерського дослідження суспільно-гуманітарного спрямування, яке переважно виконувалася в приміщенні, де використовують різноманітне електрообладнання, зокрема персональний комп’ютер (ПК) та периферійні пристрої. Тому для роботи слід враховати небезпечні та шкідливі чинники: несприятливі мікрокліматичні умови, освітлення, електромагнітні випромінювання, забруднення повітря шкідливими речовинами (джерелом яких може бути принтер, сканер та ін.), шум, вібрація, електричний струм, напруженість трудового процесу тощо.

Метою розділу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях є розроблення оптимальних режимів роботи і умов праці, які відповідають існуючим вимогам та нормативним актам, а також попередження нещасних випадків, травматизму, загальних захворювань, що спричиняються сидячим способом роботи та роботою з ПК.

Завдання розділу передбачають: аналіз та оцінку умов праці і характеристика небезпек, які можуть виникнути під час виконання роботи, визначення оптимальних умов праці; формування відповідальності за власну безпеку праці; визначення заходів безпеки при використанні технічних заходів та оптимальних вимог до їх використання; передбачення можливих надзвичайних ситуацій та пошук заходів, спрямованих на їх запобігання.

1. Аналіз стану умов праці

1.1. Характеристика виробничого середовища та його чинників

Магістерська робота із сучасної української літературної мови виконується вдома, у кімнаті особняка, розташованого за містом. Загальна площа приміщення становить 21 м², об’єм  68м³, такі розміри відповідають встановленим нормам відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98. У кімнаті обладнане одне робоче місце з ПК та допоміжними пристроями: лазерним принтером та сканером.

Температура в приміщенні протягом року коливається у межах 18–25°С, відносна вологість – близько 50%, швидкість руху повітря не більша 0,1 м/с. Чистоту повітря забезпечує неорганізоване природне вентилювання, яке створюється за рахунок провітрювання кімнати.

Приміщення має змішану систему освітлення: природне забезпечує вікно площею 2,48 м², а штучне – лампи розжарювання, яких всього є 7.

У кімнаті відсутні газова та водопровідна мережі, але наявне централізоване водяне опалення радіаторного типу з терморегулятором та електрична мережа з напругою живлення 220 В. Електропровід захищений від ушкоджень і цілком ізольований від випадкового контакту з ним людей. Також у приміщенні дерев’яна підлога (ламінат), яка не проводить електричного струму.

Рівень шуму незначний, здебільшого знаходиться на рівні 50 дБА. Єдиними його джерелами є системний блок ПК, сканер та принтер. У кімнаті відсутні джерела запиленості та загазованості, тому дані параметри на робочому місці відповідають ГОСТ 12.1.005-88.

На робочому місці наявна інструкція з охорони праці та пожежної безпеки, а також аптечка для надання першої медичної допомоги. Приміщення щоденно прибирають та провітрюють.

1.2. Опис процесу праці

Робота над магістерським дослідженням передбачає фізичне навантаження та нервово-психічну напруженість.

Фізичне навантаження полягає у переважанні вертикального положення тіла як робочої пози. Робота з персональним комп’ютером вимагає невеликих фізичних зусиль, її відносять до легкої категорії робіт за ступенем важкості (Іа), проте вона вимагає значної напруженості зору та тривалого зосередженого спостереження. Переважна робоча поза – сидяча (з періодичним ходінням). Перекоси у напруженні різних систем організму, зокрема, значна напруженість зорового аналізатора і довготривале малорухоме положення перед екраном, не тільки не зменшують загального напруження, а навпаки, призводять до його посилення і прояву стресових реакцій.

Суть нервово-психічної напруженості полягає у тривалому інтелектуальному навантаженні, досить значній напруженості зору, значній кількості та великому обсягу оброблювальної текстової інформації, тривалості зосередженого спостереження. Протягом робочого дня необхідні перерви у роботі, під час яких доцільним є виконання комплексу вправ. Це допомагає знизити нервово-емоційне напруження, втому зорового аналізатора, покращити кровообіг мозку та запобігти втомі. З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільним є застосовувати чергування робочих операцій (пошук необхідних матеріалів, вводу даних та редагування текстів).

Щодо характеру організування виконання магістерської роботи, то маємо нав’язаний режим, оскільки певні розділи роботи необхідно виконати у встановлені науковим керівником конкретні терміни. За ступенем нервово-психічної напруги виконання роботи можна віднести до другого–третього ступеня і кваліфікувати як помірно напружений–напружений за умови успішного виконання поставлених завдань.