- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
88. Соціальна відповідальність вченого.
Вчений повинен пам’ятати про інтереси суспільства і підпорядковувати особисті інтереси загальнодержавним. Це пов’язано із соціальною відповідальністю вченого. Вчений повинен усвідомлювати, що його результати відбиваються на цілому сусп.
Існує соц відповідальність за підготовку кадрів у науці. Учень і учитель співпрацюють тривалий час і це формує формальні і особисті зв’язки. Вчитель повинен надавати не лише фахову інформацію допомогу, а й приклад. У житті. Бувають викривленні і зіпсовані зв’язки керівника і учня. Моральна вимога керівника – не бачити об’єкт конкурента у учневі, не вдаватися до меркантильних інтересів (брати слабких учнів і брати з нього гроші за наукову роботу.
Сенс праці вченого: це пошук істини і забезпечення того, щоб вона служила людству. Мотиви, які визначають людську діяльність:
самореалізація;
утвердження;
досягнення статусу в суспільстві.
Людська природа містить риси, властивості людини, які заважають в досягненні істини:
Поверховість (невміння зосередитись на об єкті дослідження). Помилки носять неумишлений характер. Вчений не може працювати (він працює постійно, голова працює постійно).
Недосконалість інструменту пізнавальної функції. Істина пов язує в собі моменти (помилковості) відносності та абсолютності. Помилки : а.- неточності різного роду в спостереженні в моделюванні, висловлюванні.
Обмеженість наукового потенціалу вченого. Надмірна спеціалізація (надмірна вузькість). Людина яка знає тільки механіку , вона має випадок помилятись.
Світоглядна зашореність. Те що заходить за межі людини не може зрозуміти (значить вчений не побачить цього)
Суб єктивна засліпленість, яка впливає з фанатичної віри в свої погляди, який не вірить в свої помилки.
89. Учитель і вчитель в науці
Учитель – це той хто передає знання. Учень – це той хто сприймає знання і формує. Моральнл-етичні взаємини між двома поколіннями ідей.
Існує соц. відповідальність за підготовку кадрів у науці. Учень і учитель співпрацюють тривалий час і це формує формальні і особисті зв’язки, існує взаємодія. Вчитель повинен надавати не лише фахову інформацію, допомогу, а й приклад у житті. Учитель повинен бути моральним авторитетом, наділений великим набором людських якостей, таких як: чесність порядність.
Розвиток освіти сприяє збільшення моралі у людини. Сократ “людина, яка знає, що таке добро не буде чинити зла”. Люди, які займаються наукою є люди моральними. для оцінки людини має значення не тільки розуму, як чесноти але мають значення і характер. Отже у вчителя повинні бути присутні такі чесноти як: - обовязок; справедливість; чесність; совість; дружба; любов.
Інтелігентність – (лат. Інтелект-розум) пов’язано з розвитком розуму розумової праці. Це ознака високого рівня духовного життя, це сплав інтелектуальних і моральних якостей людини. Джентльмен – людина з високими інтелектуальними (моральними) якостями.
Бувають викривленні і зіпсовані зв’язки керівника і учня. Моральна вимога керівника – не бачити об’єкт конкурента у учневі, не вдаватися до меркантильних інтересів (брати слабких учнів і брати з нього гроші за наукову роботу.
Наукова школа відображувалася ще Сократа. Існували завжди та існують всюди – поєднує колектив однодумців у науці, формується протягом років, пов’язана із спільними ідеями, доробком і передаванням традицій з покоління в покоління.