
- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
86. Плагіат і шахрайство
Авторство є надзвичайно важливим в науковій діяльності і пов’язане не лише з виданням певних праць (публікації, монографії, тощо). Окремі ідеї, гіпотези, теореми, закони, принципи мають авторів. Факт авторства засвідчується публікацією, а далі проходить ”селекційний відбір”. Одержують підтримку посиланнями лише найбільш істотні, теоретично та практично значущі видання. Далі хтось входить в історію науки, ”хтось цим не переймається” (можна не писати), а хтось залишається на периферії. Бути автором це велика шана, честь і відповідальність. Шахрайство буде викрито науковою спільнотою і відповідно оцінене. Авторські права захищаються шляхом ведення боротьби з науковим шахрайством. До такого відносять (Сичивиця, 1999): незаслужене авторство, приховування за іменами провідних вчених недоліків роботи, плагіат (паразитизм – Сичивиця). Незаслужене авторство проявляється в непричетності до науково-дослідницької роботи когось із авторів, мова йде про ”авторитетне” і ”вдячне” авторство (Ходзінський, 2004). Боротьба: у Мічиганському університеті розроблені норми згідно яких людина може вважатись автором. Не можуть бути співавторами особи , що профінансували чи певним чином сприяли проведенню досліджень; так звані ”без внескові” автори; ті науковці, котрі не брали участі у роботі проте є потрібними хлопцями. У США молодий ”перспективний” вчений видавав публікації зі швидкістю світла (дуже багато за короткий термін). Жаба колег задавила (сумніви) і вони почали більш пильніше придивлятись до роботи вченого. Виявлене шахрайство мало наслідки і для поважних співавторів, якими прикривався молодик. Боротьба: пропонується (вчені університету Джона Гібона, десь у непрохідних штатах) обирати керівника групи співавторів, що сприятиме рівню обізнаності усіх співавторів у комплексі робіт, а не лише по окремих питаннях, і тому, що не лише один з колективу авторів зможе відстоювати суть роботи. Плагіат - приховане переказ чужого тексту, з можливим наведенням посилань, часом з критикою у бік того, крадіжка чиїх ідей фактично здійснюється. Боротьба: пропаганда моральності та етичності науковців. Винесені на загал факти виявленого плагіату мають виховну дію.
87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
Інтереси науковців є особисті, корпоративні (не обов’язково економічна фірма, а й будь-яка організація може створювати коло корпоративних інтересів), загальносусп інтереси.
Вчений повинен пам’ятати про інтереси суспільства і підпорядковувати особисті інтереси загальнодержавним. Це пов’язано із соціальною відповідальністю вченого. Вчений повинен усвідомлювати, що його результати відбиваються на цілому сусп.
Існує соц відповідальність за підготовку кадрів у науці. Учень і учитель співпрацюють тривалий час і це формує формальні і особисті зв’язки. Вчитель повинен надавати не лише фахову інформацію допомогу, а й приклад. У житті. Бувають викривленні і зіпсовані зв’язки керівника і учня. Моральна вимога керівника – не бачити об’єкт конкурента у учневі, не вдаватися до меркантильних інтересів (брати слабких учнів і брати з нього гроші за наукову роботу.