
- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
Сфера розуму і вся його діяльність тісно органічно пов’язані з інформацією. В результаті багатьох точок зору можна визначити таке розуміння інформації. Інформація - це відмінна від речовинно-енергетичних чинників сторона функціонального відображення, тобто тих його видів і форм, які пов’язані з керуванням як кібернетичним процесом. Інформація виникає там де відображення набирає фуекціонального характеру, тобто з винекненням живих організмів. Відображення та інформація є необхідним для самозбереження всього живого, вони виконують функцію кращого пристосування організму до умов існування. Вся діяльність людини як мислячої істоти базується на отриманні переробці та використання багатьох видів інформації, без цього людини в суспільстві просто нема.
Найважливіший аспект про соціальну роль інформації впроцесі ноосферогенозу повязаний з переосмисленням ресурсної бази подальшого розвитку суспільства. Вже той факт що основним ресурсом соціального розвитку завжди є людина, що лише вона здатна використати для досягнення певних цілей нобхідні чинники як матеріальної, так і духовної природи, пояснює виняткове значення інформації як особливого ресурсу розвитку. Настав час, коли було усвідомлено унікальність інформації: на відміну від усіх інших ресурсів розвитку, які неминуче скорочуються в процесі практичного використання, інформація навпаки, здатна навіть зростати при цьому.
Аналіз ресурсного аспекту ролі інформації в соціумі логічно сполучається з питанням про історичну перспективу формування інформаційного суспільства, з питанням про інформаційну цивілізацію. Як наголошують дослідники проблеми, що якісно нову стадію в розвитку людства буде відрізняти саме домінантне значення інформації у визначенні найважливіших соціальних характеристик - виробництва та споживання, форм праці та відпочинку, стану ринку, якості життя, рівня екологічного благополуччя, системи культури і освіти, особистісного прогресу, можливостей зміни соціального статусу людини. В інформаційному суспільстві домінують вже не матеріальні чинники, а інформаційні продукти та послуги, стрімко розширюється інформаційне виробництво та споживання. Еволюція в напрямку до інформаційного суспільства нерозривно повязана із стратегією сталого розвитку.
Шлях людства до інформаційної цивілізації обовязково передбачає етап інформатизації суспільства, суть якого полягає в глибинній перебудові всієї інформаційної структури сучасності. важливо усвідомлювати що цей масштабний процес загальносоціального характеру, аж ніяк не зводиться до компютеризації суспільства. Компютеризація є тільки технічною передумовою інформатизації, і тільки одним з багаточтсельних компонентів.
Завдання інформатизації є нагальним зокрема і для України. Певні позитивні зрушення останнім частом спостерігаються (зокрема у сфері телефонізації країни), але в цілому просування по шляху інформатизації суспільства не можна назвати успішним - в її темпах ми продовжуємо помітно відставати від економічно-розвинутих країн світу. Для нас завдання інформатизації органічно сполучається з необхідністю інтелектуалізації суспільства та розбудови інтегральної системи соціального інтелекту. Інформатизація суспільства має привести до серйозних змін у інформаційному просторі людства, що є однією з передумов переходу до ноосфери. Позитивним наслідком загальної демократизації суспільного життя стала відчутно більша відкритість інформаційного простору України до проникнення принципово нових інформаційних потоків, нових джерел та носіїв інформації. Проте поки що в ньому доводиться констатувати чимало негативних тенденцій та вад, викликаних глибокою соціально-економічною кризою останнього десятиріччя. Доки всі недоліки не будуть усунуті, ми не можемо розраховувати на серйозні успіхи як в інформатизації України, так і в ноосферогенезі.