
- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
Екологія – наука, що вивчає закономірності взаємодії живого з зовнішніми умовами його існування з метою підтримання динамічної рівноваги системи „суспільство природа”.
Соціальна екологія – це зразок нової дисципліни, яка втілює в себе інтеграцію наукових досліджень. вона повною мірою враховує соціальний спосіб життя людини і тому вже принципово не може бути біологічною дисципліною. (як традиційна екологія).
Ще у 1964 р. Геккель
пропонує назву СЕ (ойкос
-дім,логос-знання вчення).
Ідеєю
Геккеля була такою: ця дисципліна повинна
вивчати природний дім кожного
екологічного-біологічного виду. Вивчати
як вона живе в природних умовах.
Оскільки людина є біологічною істотою виникає наука „екологія людини”.
1986р. у Львові відбувається перша соціо. екологічна конференція з приводу соціальної екології одним з організатором якої був Лісотех. інститут.
1896р. у Львові було проведено першу всеукраїнську конференцію „Теоретичні прикладні аспекти соціекології”.
Об’єктом вивчення (ОВ) екології – екосистема яка єднає певний біологічний вид і його основи проживання. ОВ соціоекології – є поєднання суспільних умов проживання людства з природним довкіллям його проживання.
У зв’язку з виникненням соціоекології стало можливим перспектива розв’язання вузлу екологічних проблем. Важливою соціальною ролю дисципліни є - Наповнення світогляду екологічним змістом.
Екологізація соціальної практики – це наслідок бездумної діяльності сьогодні.
У ході розвитку екологічної філософії сформувалися два світогляди ставлення людини до природи: Антропоцентризм – коли в центі світу бачиться сама людина; екоцентризм – абсолютом є природа довкілля, саме інтереси збереження природи мають в центрі уваги суспільства.
78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
На перший погляд дещо осторонь від усіх глобальних завдань людства стоїть проблема інформації. Проте і вона має з ними внутрішній, органічний зв’язок. ІІ пол. 20 ст стала часом, коли людство гостро відчуло колосальне зростання потоків життєво необхідної йому соціальної інформації. Однією з перших відчула це сфера науки, наукової діяльності. Досить давно ак Несміянов, відомий хім., організатор науки сказав ”Якби хімік, що вільно читає 30 мовами, почав з 1 січня 1964 р читати усі публікації, які виходять цього року та являють для нього фаховий інтерес, і читав їх по 4 год. на тиждень зі швидкістю 4 публікації на год, то 31 грудня 1964 р він прочитав би лише 1/20 частину усіх публікацій.. А з тих пір потік цей зростав невпинно, і стосувалося це зовсім не лише науки, а й усіх соц-значущих галузей життя.
Інформації усіх вдів у сусп настільки багато, що коли треба знайти певний її фрагмент, то зробити це досить важко. Відомо, що дуже важко шукати голку у копиці сіна. Отже, проблема полягає у парадоксі – потрібної конкретної інформації (соц, екон, політ, еколог тощо) замало, саме тому, що насправді загалом її забагато – навколо вирує „океан інформації”. Але ж без необхідної інформації не можна оптимізувати розвиток сусп. Крім невпинного зростання потоків інформації (по експоненті), ця глобальна проблема охоплює такі аспекти як складність і суперечливість інформаційного простору сусп, потреба у новітніх, дедалі досконаліших інформаційних технологій, необхідність постійного підвищення інформаційної культури особи та сусп, шляхи вдосконалення інформаційних систем, мереж, потоків, їх структур та функцій. Все це органічно пов’язано з освітою.
Завдання інформатизації є нагальним зокрема і для України. Певні позитивні зрушення останнім частом спостерігаються (зокрема у сфері телефонізації країни), але в цілому просування по шляху інформатизації суспільства не можна назвати успішним - в її темпах ми продовжуємо помітно відставати від економічно-розвинутих країн світу. Для нас завдання інформатизації органічно сполучається з необхідністю інтелектуалізації суспільства та розбудови інтегральної системи соціального інтелекту. Інформатизація суспільства має привести до серйозних змін у інформаційному просторі людства, що є однією з передумов переходу до ноосфери.