- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
73. Основні тенденції розвитку науки.
На зміну наукознавчій літературі (малій науці колишніх епох – це університецька) прийшла велика наука індустріального типу. Розвинені країни світу мають розвинену велику науку (Ізраїль, США. Англія – велике фінансування науки).
Основні тенденції:
перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства;
створення єдиної системи „наука – техніка - виробництво”;
теоритезація наукового знання (зростає значення теорій);
діалектизація наукового знання (теорії є складні, внутрішньо суперечливі);
математизація науки. Її кібернетизація і інформатизація;
космізація науки, екологізація, прискорення темпів розвитку науки;
динамізм в інформаційній сфері науки (зростає кількість журналів).
розвиток прогностичної функції науки.
посилення самопізнання науки. Виникло наукознавство (об’єкт вивчення - наука). Із поглибленням самопізнання науки сформ. дисципліна об’єктом вивчення якої є сама наука. Ця галузь об’єднує в цілість такі відносно самостійні розділи, як філософія і методологія науки, логіка наукового пізнання, психологія наукової творчості, соціологія науки, економіка і організація науки, наукова інформатика і ін.
посилення науково-інтегративних процесів і тенденції;
Інтеграція – (лат.цілісність) – охоплює все у світі і єднає світ, тобто єдність світу
74. Суть і зміст глобальних проблем сучасності. Проблема людини як фокус усіх глобальних проблем.
Людина вже давно посідає цілком особливе місце і усій системі видів живих організмів Землі. Але останнє століття додало до цього відомого факту своєрідний аспект: тепер людина виявилась здатною навіть знищити природу планети. Принаймі, антропогенний тиск на природу почав зростати катастрофічно швидко. Наслідком принципово нових масштабів впливу людини на довкілля стало винекнення глобальних проблем сучасності, хоча не всі вони мають екологічний характер. Глобальні проблеми - це характерні для сучасного етапу розвитку людства суперечності найвищого, планетарного, загальнолюдського рівня, що відбивають найважливіші тенденції розвитку людської цивілізації. Мають відношення до всіх народів або регіонів світу, вони саме тому можуть успішно розв’язуватись лише спільними зусилями усіх народів і держав.
За своїм змістом чимало глобальних проблем мають ресурсно-екологічний характер. виснаження природних ресурсів, деградацією природного довкілля, руйнуванням біогеоценозів, руйнуванням усього живого. Невпинне збільшення концентрації вуглекислого газу в повітрі (парниковий ефект: посуха, повені, потепління) забруднення грунтів, вод відходами, накопичення радіоактивних відходів. Виснаження озонового шару, утворення озонових дір.
демографічні проблеми „популяційна бомба” кількість населення на землі зростає досить швидко.
Подолання відсталості слаборозвинених країн. Багаті стають все багатшими і це накопичує вибух у країнах 3 світу. Відставання створюють проблеми і для розвинутих країн і на сам перед в екологічному плані. Екологія не має кордонів. З цим також пов’язані такі глобальні проблеми як забезпечення та підтримування миру на планеті. 11 вересня 2001 року. людство зіштовхнулося з такою глобальною проблемою, як тероризм.
Ще однією з глобальних проблем є проблема інформації. Крім невпинного зростання потоків інформації ця глобальна проблема охоплює такі аспекти як складність та суперечливість інформаційного простору суспільства, потреба в новітніх дедалі досконаліших інформаційних технологіях, необхідність постійного підвищення інформаційної культури особи та суспільства. Все це органічно пов’язане і з освітою.
Крилов складає три основні види: природно-соціальні, антропосоціальні та інтерсоціальні. Перші: це проблеми ресурсів та екології (виснаження ресурсів). В антропосоціальних: проблеми демографії, охорони здоровя, науково-технічного прогресу, культури, інформації, освіти. Третій вид виражає дію різних соціальних спільнот у середині людської цивілізації - націй і етносів, держав та їх блоків, релігійних спільнот (проблеми миру, роззброєння, подплання відсталості окремих країн, тощо).
Відсутність належної уваги суспільства до будь-якої з них неминуче веде до загострення всіх інших.
Особливу роль в усвідомленні глобальних проблем відіграв Римський клуб-міжнародна громадська організація вчених, створена в 1968р з ініціативи А.Печчеї. За задумом Печчеї та його однодумців, метою клубу стало поглиблення розуміння особливостей розвитку людства в добу науково-технічної революції. Поставив завдання „наука повинна вирішити проблеми людства”