6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.

Індійська філософія одна з найдавніших в світі, характеризується таємничістю та наполегливістю людських зусиль зрозуміти самого себе і навколишній світ. Основні періоди: 1. Ведичний період – книги “Веди” (знати, відати)–священні книги, в основному скалатається із гімнів Богам. Містять міркування про першоначала буття, про походження світобудови, про закономірності управління нею, розуміння світу і призначення в ньому людини.

(2. Епічний період.) Філософські аспекти “Вед” виражені в Упанішадах, які є переказом релігійно-філософського вчення про Брахму (світова душа, сутність світу), - безтілесна субстанція. В цих творах виражена ідея відплати в потойбічному житті за земне життя (карма), і сформульована думка про те, що душа людини безсмертна і після смерті свого “господаря” переселяється в інше тіло людини, тварини чи рослини (сансара). Кожне нове втілення залежить від поведінки людини і нагорода за праведне життя–піднесення до всесвітнього духу і отримання вічного життя.

(3. Період сутр і схоластики. Узагальнені філософські ідеї подані у формі сутр та їх зрозуміння у формі коментарів). В 4 ст.до н.е. Зароджується буддизм, заснований Буддою (просвітленим). Центральним у цьому вченні є 4 благородні істини.

1. Існування кожної людини нерозривно пов’язане з стражданням не залежно від того як вона живе, нездійсненні прагнення і бажання ведуть до постійного незадоволення і страждань.

2. Причиною страждань є прагнення до життя, спрага життя, прагнення до насолоди і чуттєвих задоволень.

3. Буддизм ставить за мету позбавитись страждань, досягнувши особливого стану нірвани. Нірвана це стан абсолютного спокою, коли відсутні усі бажання, прагнення, пристрасті і пов’язані з ними страждання, людина втрачає чуттєвість і живе в світі іншої духовності і отримує особливе задоволення. Ідеалом стає зречення від життя позбавлення індивідуальності і суб’єктивності, духовне злиття з божественним абсолютом.

4. Буддизм вивільнив основні напрямки звільнення людини від чуттєвості. Потрібно зрозуміти 4 істини буддизму, дотримуватись і пройти 8 шляхів позбавлення від страждань. Ці 8 шляхів включають: правильну віру, правильну мову, правильну рішучість і волю, правильні дії, правильний спосіб життя, правильну думку, правильні наміри і правильне споглядання. Головним моральним ідеалом буддизму виступає любов до всього живого і отримання від заподіяння зла. Будда приділяв велику увагу не зовнішнім вчинкам, а мотивам і намірам, що здійснюються вглибині душі людини. У буддизмі вироблені основні засади того, як людина, приречена від народження на страждання може жити в світі і знаходити вищі цінності.

До шкіл Інд. Філ. належали Локаята і Шорвата - течії, які були певною реакцією на релігію. Лока-ята – цей світ. Людина живе в цьому світ а в тому що вчить релігія, людина нерозуміє.

Інші філософські напрямки: (джайнізм–показує шлях до особистого порятунку душі, звільнення від карми); санкхя –перший прояв дуалізму бачення в світ двох (матерії і духу) джерело всього сущого; йога – метод і система правил для тіла і розуму за допомогою яких людина опановує стани і керує ними; (міманса – правила і рекомендації до розуміння Вед, позбавлення сансари і карми; веданта – коментар Упанішад, злиття індивідуальної душі з Брахманом шляхом дотримання моральних приписів і медитації.)Червахи – бачення у світ 3 реальностей: земля, вода, вогонь.