72. Науково-технічна революція і природа людини

Останнє півстоліття світ живе в умовах науко­во-технічної революції (НТР) — складного сплаву одночасних і взаємопов'язаних революційних перет­ворень у трьох основних сферах — науці, техніці та виробництві (як основи всієї соціальної практики). Провідна ланка механізму НТР — її наукова компонента. НТР почалася з досягнень ядерної фізики, теорії автоматизації, кібернетики, з появи системної парадигми аналізу дійсності. З часом значних успі­хів у науковому розвитку досягли молекулярна біо­логія, соціальна екологія, інформатика, синергетика. З середини 70-х під впливом комп'ютерно-інформа­ційної революції (як важливої складової НТР) по­чався новітній її етап — технологічний, суть якого полягає в революційному оновленні технологічної площини виробництв усіх видів через формування і практичне впровадження "високих", наукомістких технологій.

Впровадження принципово нової техніки у процес виробництва безпосередньо впливає на предмети праці найновішої технології; на структуру речей на молекулярному, атомному та субатомному рівнях, що зумовлює якісні зміни у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил у процесі вироб­ництва.

Працю людини все більше замінює праця машин, людина звільняється не лише від ручної праці, а й від вико­навських функцій, певною мірою від функцій розу­мової праці нетворчого характеру. Відбувається пе­ретворення виробничого процесу на науково-вироб­ничий, який все більше базується на використанні потенціалу сил природи. Функціонування автомати­зованої системи машин виводить людину з безпосе­реднього процесу виробництва, вона стає поряд з ви­робництвом, а автомати, крім суто виконавських функцій, все більше виконують функції контролю та управління. Так уперше за всю історію цивілізації людина починає виконувати функції, що відповідають її природі, а це відкриває простір для розвитку її особистості, сутнісних сил. Водночас автоматизо­вана техніка "виштовхує" людину з виробництва, а отже. зі сфери, в якій вона розкрила свої здібності та властивості, а в управлінні багатьма сучасними автоматами (насамперед дисплеями і моніторами) людина значною мірою втрачає свою особистість.

Характерна риса НТР — докорінні перетво­рення головної продуктивної сили — людини-пра­цівника, що полягають у радикальній зміні змісту праці, гармонійному поєднанні розумових, фізичних, психічних зусиль людини, духовному збагаченні осо­бистості. Докорінне перетворення людини-працівни­ка передбачає перевагу розумових зусиль, духовних здібностей людини до організації й управління ви­робництвом, високий рівень освіти і кваліфікації. Це дає їй змогу швидко переходити від одних до інших видів праці, забезпечує Її професійну мобільність. Таке перетворення передбачає й те. що серед потреб людини вирішальну роль відіграватимуть потреби у вільній і творчій праці, універсальному характері дій особи, у її власному вдосконаленні, виявленні талан­тів; потреби у всебічному розвитку здібностей люди­ни до сприйняття знань, максимально можливому подовженні активного життя. З цього моменту поч­неться розвиток людини як абсолютне виявлення її творчих обдарувань, усіх людських сутнісних сил.