
- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
Онтологія – относ – буття – перша ф-я, вчення про буття, незалежно від його видів. Рівнозначна метафізиці як системі умоглядних всезагальних визначень буття. В сер. Віки використовували аристот. Метфіз. Для доказування релігійних істин, що називали онт. В новий час онт – особлива частина метафізики, вчення про надчуттєву, нематеріальну структуру існуючого. В остаточному вираженні онт в цьому вигляді отримав у Вольфа, коли витратився зв”язок зі змістом окремих наук і онт будувався шляхом абстрактно-дедуктивного і граматичного аналізу його понять. Протилежна тенденція у Спінози, Локка, франц. Матеріалістів, спираючись на дані науки, говорили про зв”язок онт. З політикою і гносиологією, підриваючи її значення як першої ф-ї Кант, Гегель – оголосили минулу онт тавтологічною і беззмістовною, замінюючи її новою онт – суб”єктивним ідеалізмом Канта чи логікою Гегеля. Спроби вибудувати новую онт на об”єкт – ідеаліст. Матеріалі – Хайдеггер. Система всезагальних всезагальних понять буття, що пізнаються з допомогою надчуттєвої і надраціональної інтуіції, підхоплена неотомістами.
Буття як вихідне інтегральне поняття бідне і беззмістовне, якщо не розглядати його в контексті інших категорій ф-ї, там воно стає конкретно-всезагальним.
Таким чином, більша частина ф-ї відноситься до розділу онтології. В онтології ф-я зустрічається з рядом проблем, рішення яких і визначає різницю в світоглядах. Такі проблеми, як : чи є єдність в існуванні світу і що є основою цієї єдності? Чи є світ в свому існуванні незмінним чи він постійно змінюється? Чи упорядкований світ у свому розвитку, чи підпорядковуються він якимось законам чи розвивається абсолютно вільно? Чи володіє світ і вцілому і в своїх окремих фрагментах системною організацією чи він існує як простий конгломерат різних елементів? В чому полягає сутність світу? Залежно від вирішення цих питань ф-фи поділяються на матеріалістів і ідеалістів, моністів, дуалізм і плюралізм. Залежно від первинності матерії чи ідеї йде основний поділ, причому обидва напрями мають свої великі імена.
Критична онтологія Н. Гартмана (20р. 20 ст.)
Філософські проблеми в основі мають онтологічну природу. Єдина спільна ознака всіх явищ- те , що вони існують (як матеріальні так і ідеальні явища), тобто об’єктивно існуючий світ об’єднує в собі сферу ідеального та матеріального (що виключає традиційна онтологія) тобто “буття взагалі” є нейтральним. Не існує вищог (духу) і нижчого (матері.) буття, реальністя не ототожнюється з ідеальним (ідеалізм) чи матеріальним (мат- ізм)
У світі є 4 шари :
Матерія (найнижчий шар реон. світу) (органіч. природи)
Життя
Психічні явища
Духовні явища
Особливість структури реального світу – його розшарованість. 4 шари утв- ся завдяки відмінності між живим і мертвим , а у сфері духу – між псих. І духовним (духовний проявляє себе у формах : особистісний; об’єктивній; та об’єктивованого духу). Мислення має позачасовий х-р (атрибути: поза часовість, незмінність).