
- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
3. Історичний розвиток предмету філософії.
Філософія – особлива форма духовного освоєння світу, яка спрямована на розробку цілісної системи поглядів на світ і на місце в ньому людини. предмет філософії - найбільш загальні закони розвитку природи, людського суспільства, мислення, всієї духовної культури.
Філософія виникла як структурне (нерозчленоване) значення. Першу спробу виділити філософію як особливу галузь теоретичного знання зробив давньогрецький філософ Аристотель.
Розвиток:
1. Космоцентризм
В античному світі, коли людина намагалася осмислити весь світ, її філософський інтерес був прикутий до загальних проблем буття КОСМОСУ. Людина розчинена в ньому.
2. Геоцентризм (гр. Земля у центрі)
Коли почали формуватися світові релігії у центрі постає Бог, як першопричина існування всесвіту. Усвідомлення сутності Бога.
3. Антропоцентризм (гр. Людина у центі)
Епоха Відродження. Увага мислителів приковується до людини. Людина звеличується і обожнюється.
4. Гносеоцентризм
Новий час (17 ст.) Формується ринкова економіка з’являється буржуазія і капітал. Увага переключається на знання. Філософія (Берлі) вважають, що основне завдання філософії – методологія пізнання.
5. Соціоцентризм
Максиська філософія (19ст.) в центрі філософських роздумів опиняється суспільство (соціум).
6. Філософія (20 ст.). Плюралістична-поліфонічна (багатоголося).
Історія філософії вивчає філософію, її існування в реальній історії.Історія філософії-галузь філософського знання, предметом якої є закономірності та особливості філософського пізнання на різних етапах історичного розвитку. Світовий філософський процес характеризується кількома основними етапами свого розвитку.: Давня філософія-( 7 ст.до нашої ери.)Її репрезентують давньоіндійська філософія( веданта,міманса,ваймешина,санх”я, йога,тощо), Давньокитайська( лао-цза,кун-цзи,мен-цзи та ін) Давньогрецька( Піфагор, Сократ, Платон, Арістотель та ін.) Середньовічна філософія () 6 ст.-15 ст.н.е.На її теренах працювалитакі видатні мислителі як А.Аврелії, ( Блаженний),Ф.аквінський,Абу Алі –Сіна та ін.
Філософія нового часу-( 16 ст-перша пол. 19ст.).У ній виокремлюють: -добу відродження ( М.Кузанський, Н.Коперник, Дж.Пікко, делла Мірандела, Дж.Бруно.) -Просвітництво і барокко( Ф.Бекон,Т.Гоббі., Дж.Локк,Ф.Декарт,Б.Спіноза,Г.-В.лейбніц та ін.)-німецьку класичну філософію( І.Кант, і.Фіхте,Ф.В.-Й Шеллінг,Г.-Ф.гегель.)
Сучасна філософія ( друга половина)19-20ст. Її репрезентують такі філософські течії: -позитивізм( непозитивізм, постпозитивізм-О.Конт, Г.Спенсер,Е.Мах,Р.Авенаріус, К.Поппер, М.Шлік.) .Екзистенціалізм( М.Гайдегер,К.Яснух, Ж-П.Сартр, А.Камю.)
-філософія життя ( З.Фрейд, Ф.Ніцше, А.Бергсон, та ін.) -філософія науки ( Т.Кун,Г.Лакатос, П.Фейербенд та ін.)-філософія антропологія ( Н.Шелер, Г.Плесснер) -неоталізм ( Ж.Марітен, Е.Жільсон та ін) -феноменологія-( Е.Гуссерль, Ф.Брентано) -герменевтика ( Ф.Шлегело, В.Дільний) -структуралізм ( К.Леві- Строс, П.-П.Фуко) -прагматизм ( Ч.Пірс, В.Джейнс, Дж.Дьюї) Прочитати визначення .
У процесі вироблення історичного розвитку філософії сформувалося немало концепцій філософії історії.
Найпоширеніша позитивісько марнсиська концепція філософії історії( її ще називають однолінійною) розглядає історіюяк безперервний висхідний рух людства від нижчих стадій до вищих.( основа-економ.прогрес чи технічний) У 20 ст. нім. Мисл. Освалод Шпенглер- концепція історичного коловороту.( кожна цивілізація проходить дитинство, зрілість, старість і занепад.)Альфред Вебер-культура розвивається циклічно і передається іншим народам.Західна та східна модела ( парадигми) філософії. У сх.нечітка межа між філософією, релігією,міфологією.У зх.- розмежування.Друга відмінність- домінування етичної ( Індія ) і соц.-етичної ( Китай ) а в Європейск.ф-ї вчення про світ- онтологія і пізнання ( гносеологія )У сх.- панують школи, як субєкти пізнання. В Європі- більше філософи-субєкти.Західна філософія- екстравента- націлена на оволодіння зовнішнім світом, сх.-інтравентним на оволодіння внутрішнім світом.