- •1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.
- •2. Філософія в системі людської культури.
- •3. Історичний розвиток предмету філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •6. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавньої Індії.
- •7. Особливості світосприйняття в культурі та філософії Стародавнього Китаю.
- •8. Космоцентризм філософії досократиків.
- •9 Моральна філософія Сократа
- •10. Філософія Платона
- •11. Філософське вчення Арістотеля
- •12 Становлення категорії буття в античній філософії
- •13. Теоцентризм філософської думки Середньовіччя. Теологія і філософія.
- •14. Полеміка номіналізму і реалізму в схоластиці.
- •15. Т. Аквінський у формуванні томізму.
- •16. Антропоцентризм філософії Відродження
- •17. Пантеїзм як особлива форма світогляду
- •18. Проблема методу в філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт)
- •19. Раціоналізм та сенсуалізм як основні тенденції гносеології Нового часу
- •20. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
- •21. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві
- •22. Теорія пізнання і. Канта.
- •23. Система і метод філософії г. Гегеля
- •24. Загальна характеристика матеріалізму як філософської течії.
- •25. Формування і розвиток філ. Марксизму, її основні ідеї.
- •26. Позитивізм та його історична еволюція
- •27. Аксіологічна функція філософії. Вартості та їх класифікація.
- •28. Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер.
- •29. Релігійна система цінностей і романтична концепція історії.
- •30. Прагматичне розуміння цінностей д. Дьюї
- •31. Формування та основна проблематика екзистенціалізМу
- •32. Філософія неотомізму.
- •33.Несвідоме в психоаналізі
- •34. Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
- •35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.
- •36. Філософія г. Сковороди
- •37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
- •38. Світогляд та філософія кирило-мефодіївців.
- •39. Філософські та соціально-політичні погляди і.Франка і м.Драгоманова
- •41. Вчення Вернадського про ноосферу.
- •42. Проблема абсолюту в філософії. Субстанційність категорії духу і матерії.
- •43. Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.
- •44. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
- •45. Проблема свідомості в філософії
- •46. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм і релятивізм.
- •47. Суб'єкт і об'єкт пізнання в їх історичному розвитку.
- •48. Концепції практики в філософії.
- •49. Проблеми сучасної соціальної філософії
- •2. Соціальна філософія в ірраціоналістичній традиції.
- •50. Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.
- •51. Відображення світу та творчість розуму в пізнанні
- •52. Соціокультурний підхід до проблеми людини.
- •53. Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.
- •54. Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм
- •55. Проблема істини в філософії.
- •56. Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.
- •57. Єдність диференціації та інтеграції в науці.
- •58. Поняття методу і наукової методології. Проблема класифікації методів пізнання.
- •59. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх основні методи.
- •60. Моделювання, його види і роль в науці.
- •61. Вимірювання та використання приладів у науці.
- •62 Основні форми наукового знання
- •63. Методологічна функція філософської теорії
- •65. Новітні тенденції у співвідношенні диференціації та інтеграції науково-технічного знання.
- •66. Розвиток наукової методології в др. Пол. Хх ст. Її основні рівні
- •67.Науково-інтегративні процеси сучасності
- •68.Роль сучасних загальнонаукових підходів в оптимізації соціальної практики
- •70. Особливості сучасного (технологічного) етапу нтр.
- •71. Комп’ютерна революція як важливий компонент нтр та перспективи інформатизації суспільства
- •72. Науково-технічна революція і природа людини
- •73. Основні тенденції розвитку науки.
- •75. Сучасна екологічна криза і об’єктивний зміст екологічного імперативу.
- •76. Роль лісу в житті суспільства та завдання оптимізації лісогосподарської практики
- •77. Філософія та соціекологія. Необхідність екологізації світогляду людей та соціальної практики.
- •78. Суть інформаційної проблеми та шляхи її розв’язання. Україна в сучасному інформаційному просторі.
- •79.Сучасна філософія і етика природокористування
- •80. Філософські засади та зміст концепції сталого розвитку
- •81. Еколого-економічні, демографічні, соціологічні та філософські чинники аргументації моделі сталого розвитку суспільства.
- •82. Ноосферна стратегія сталого розвитку та роль науки в її реалізації.
- •83. Інформація як найважливіший ресурс суспільства сталого розвитку. Перспективи переходу до інформаційної цивілізації.
- •84. Ідея екологічної Конституції Землі (соціально філософський аспект)
- •85. Етика як загальнофілософська теорія моралі та етичні норми діяльності в науці.
- •86. Плагіат і шахрайство
- •87. Особисті інтереси науковця, корпоративні та сусп інтереси (проблеми моралі).
- •88. Соціальна відповідальність вченого.
- •89. Учитель і вчитель в науці
37. "Філософія серця" п. Юркевича та український романтизм.
Виразником «філ.серця» був філософ Панфій Юркевич написав працю «Серце та його значення в духовному житті людини». На відміну від Сков., філ. якого була практичною, він прагне побудувати теорію філ.серця. Теоретично обґрунтувати, що серце центр людської особи. Призначення серця – воно осердя, неповторності кожної людини, це несвідомі порухи людської душі, які зумовлюють собою людські думки, поведінку, вчинки. Він стверджував, що Кант правий, бо розум має поставити межі, бо ідеї розуму виходять з несвідомого центру – серця. Філ. серця Сковор. і Юркевича стала філ. базою романтичного світогляду в Укр. Юркевич вважав, що істина відкривається не тільки мисленням, а й серцем, бо пошук істини пов'язаний з релігійними і моральними прагненнями людини. В процесі сходження до істини знання пов’язане з вірою, яке є більш могутнім фактором, ніж просто емпіричний зміст мислення. Без любові не можна пізнати Бога; найвища сходинка в процесі сходження до абсолютного (Бога), є вже містичним спогляданням. Те, що може існувати, стає дійсним через посередництво того, що має бути, а саме через ціль платонівської ідеї добра.
У Ром-мі образ природи розглядається як одухотвореного, живого цілого. У природі вбачається джерело творчого натхнення, вона починає розглядатися крізь призму людських переживань і настроїв. У розкритті таємниць живої природи і людської душі віддається перевага не розуму, а почуттям, художній уяві, підсвідомим виявом людської душі, які вкоріненні зокрема у народному дусі, його мудрості і творчості.
Ром-на традиція відкриває у людині глибинні суперечності божественного і демонічного, звертає увагу не тільки на розумність і доброту як природні властивості людини, але й на темні, ірраціональні сторони її душі. Ром-му притаманна ідея неповторності і надзвичайної цінності особистості (антропоцентризм). Ром-не світобачення є усвідомленням розладу між ідеалом і дійсністю і, разом з тим, - всеохоплюючою жадобою оновлення і досконалості, прагненням здійснити ідеал. (М.Гоголь, П.Куліш, Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Юркевич, Д.Донцов).
Ідеї цієї філ. відповідали представникам нім. Ром-му (Фрідріх Шлеєрмахер, Шлегер, Нова ліс). Суть ідей полягає в тому, що світ скінчений і нескінченний. Ця нескінченність властива і внутрішньому світу людини, бо і зовн. і внутр. світ людини пройняті духовною основою Бога. Все створене Богом неповторне (і камінь, і людина), тому завдання кожного полягає у пізнанні власної неповторності. Згідно романтиків неповторним є і кожний народ, а пізнання неповторності є пізнанням і бога, і історії народу, тому призначення кожного народу – пізнати свою самобутність і бути незалежним від інших народів. Це воля Бога. Ром-ки вважали, що пізнання Бога, а отже себе (народу) вказують обранці Бога – герої. Для Сковор. це Хмельницький (написано в поезії «Свобода». Особливістю укр.. Ром-му стає його зв'язок з «філ. нац. ідеї», а також і релігійне забарвлення, прагнення поєднати антропологічні, соц. нац. ідеї з ідеями хрис-ва. серце є основа душевного життя. Розум — тільки світло, яке цю дорогу освітлює...
