36. Філософія г. Сковороди

Сковорода 17ст. Вважав, що завданням філ. є навчити людину – щоб дух був веселий, думки спокійні, серце мирне. Манерою філософування є символи, символічно образний характер письма. Символи Сковор. Бере з патристики, німецької містичної філос., середньовіччя, а також викор. символи укр.. нац. культури. Коло – вічність, сонце – Бог, вічність. Око – Бог, згорнений у коло змій – вічність рослина – життя, серце – невідомий чуттєво духовний центр людини.

Метод філос. – діалектика, (світ, сповнений протилежностей, щоб пізнати щастя треба побачити в гіркому солодке, в лютості любов, у безчесті-славу, в смерті – життя). Світ в основі має протилежності. У концепції світу він говорить про три світи: світ великий - макрокосм, світ малий – мікрокосм, людина, світ символів – Біблія.

В основі великого світу дві натури – видима (тілесна) і невидима (духовна тілесність бога) – вона все витримує і є суттю. На основі діалектики і символів він пояснює залежність між світом і богом, матерією і духом. Матерія є вічна, бо вона виразник бога. Відношення між матерією і богом таке, як деревом і тінню. Поки є одне є й друге. Світ є в єдності і розпадливості, то збирається в ціле, то розпадається. Він рухається по колу, як і життя від народження до смерті, від смерті до воскресіння. Цей шлях пройшов Христос, кожна рослина.

Мікрокосм – людина. В людині є невидима основа – це і є істинна людина, завдання кожної людини - пізнати в собі істинну людину. Джерелом думок, почуттів, сподівань є істинна людина або серце. Серце – це джерело сподівань, думок, мрій, тому воно – безодня. Думка – це поверхня серця. Безодня є світла і темна. Темна – виражає темні, злі наміри і бажання, але призначення людини до світлої, до Бога. Афоризм « пізнай себе» - розкривається через концепцію зрідненої праці. Це означає – пізнати і бути собою – значить пінати ті задатки до того діла, які дані тобі богом і природою. Коли людина не відповідає у праці задаткам, то вона ніколи не знатиме щастя, бо кожна людина щастя носить в собі і досягає його через пізнання себе.

Світ символів –Біблія виступає у Сковороди як самостійна реальність, що забезпечує людині можливість осягнення Бога. Через цей світ Бог являється людині. За словесними знаками, які мають тілесну природу, треба вміти побачити втаємничений духовний змістПризначення людини за Сков. – знайти шлях до чистої безодні, чистого серця. Зріднена праця – перший щабель до пізнання Бога, але для Сков. Кожна людина має природні схильності до якоїсь певної праці, до певного роду діяльності.Важливо, щоб кожна людина могла сама зробити моральний вибір і визнати своє призначення. Це передається через концепцію рівної нерівності. У символічній формі ця концепція виражена так – «Менший посуд менше має, але в тому є рівний більшому, що повно має».

Свобода для Сков. – свобода від утисків і втручання у суспільне життя.

Сковорода доводить, що єство внутрішньої людини — сам Бог. Тому пізнати Бога — значить пізнати себе самого, служити Богові — значить служити собі самому. Любов до Бога є одночасно любов до самого себе.