35. Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.

До кін. XVI ст. в Україні толерантно співіснували католицизм, християнство, протистанство. Особливо слід відмітити у протистанстві кальвінізм у Львів. Волинс. Терноп. областях. При монастирях були відкриті школи, де навчання відрізнялося від навчання у правос. Школах, бо тут (крім письма і лічби) давали основи філос., лат. мови – підготовку до вступу у вузи Зах. Європи. Тут діти окатолювалися і у кін. XVI ст. велика частина укр.. шляхти спольщилася, а національно настроєна шляхта запротестувала.

Назріла проблема реформи школи і церкви. Виникає ідея унії у січні у Бресті – 1636р. Брестська унія. В середовищі укр.. еліти формується полемічна література – одні обстоюють унію, інші її противники.

1576 р. в Острозі відкрито освітній культурний центр, а отже колегіум. Його викладачі орієнтуються на неоплатонічну філ. традицію (іррац. погляди). Тут викладали грец. і латинську мови а також елементи науки.В Острозі вперше викладається старослов’янська мова. В Острозьку академію входять Клементій Зизаній, Іван Вишенський, Герасим Смотрицький (противники унії, філ. латини), Сагайдачний. Петро Скарга і Мелетій Смотрицький вступили з ними в полеміку. Вишенський – Св. Письмо прийшло на старослов’янській мові, тому має бути і нашою мовою, а рідна мова занепадати. Тоді церковна і наукова мови – не народні. Латина – наукова мова у Зах. Європі і тому Острозький її запроваджує в академію.

В протилежність Вишенському укр.. виникають братства, які відкривають друкарні, школи, колегіуми, готують молодь до вступу У ВУЗи Європи на національній основі, щоб не було спольщення. Позиція Вишенського суперечила розвитку братства.

1764р. відкриття Києво-Могил. Колегіуму (Печер. Школа і ). 1771р. Стає академією. Це вищий навчальний заклад, єдиний на всю Сх. Євр., який за своїм рівнем відповідає стандартам Зх. Євр. вищої освіти. Тут викладають латиною. Тут викл. Філософію, яка складається з курсів – розумова філ.(логіка чи діалектика), натурфіл. (влючає фіз.. псих. та ін.), курс етики, метафізика, яка пояснює світ речей на основі умоглядних принципів (як і у Аристотеля). Отже з XVI ст. з виникненням Остр. Центру братств Києво-Могил. Академії виникає професійна філософія, в якій існують дві традиції – неоплатонічна та арістотелівська (неоплат Києво-Могил. Акад.). Професори Києв-Могил Акад.. писали свої авторські курси і читали їх студентам. До чільних професорів відносять – Інокентій Гізель, Теофан Прокопович, Григорій Кониський, Стефан Яворський, Михайло Кузацівський та ін.

В Києв-Мог Акад.. популярна теорія (істина віри і істина філ. та науки – це досягається через вивчення скінченних речей та явищ світу).

Одним з принципів філ. був деїзм, що означав визнання богом творення світу з подальшим невтручанням у його розвиток. Києво-Мог-цям був властивий пантеїзм (позиція, що стверджує розчиненість бога в природі). Професори спиралися на науку і філ. добу відродження і Нового часу – це ідеї Галілея і Коперніка у науці, у філ. Бекон, Декарт, Кузанський. Курсам філ. властиві елементи схоластики, де йшлося про природне і надприродне. Найвищим авторитетом для надприр. було Св. Письмо, для природ. – філ. Аристотеля.

Завдання філ. – на основі низки умовисновків, актуалізувати знання на основі Св. Письма чи творів Арістотеля.

Неоплатонічну традицію філ. представляли Кирило Ставровецький («Зеркало православ’я»), Іван Вишенський, Віталій з Дубно («Діобтра»). Предмет дослідження – людина як макрокосм і як в ній наявний бог. У XVІІI ст. неоплатонічну традицію представляє Сковорода. У ХІХ ст. – Памфіл Юркевич. З останніми двома пов’язане виникнення укр.. національної філ., яка дістала назву «філ. серця». Національна – бо виражала націон. психологію і особливості нац. світогляду народу.