1. Філософія і світогляд. Специфіка філософського знання.

Ще в давнину люди називали найвищий тип розуму – Мудрістю. В давній Греції вважалося, що істинно мудрим є тільки Бог. Людина прагне до мудрості і найбільше може її любити. „Любов до мудрості” переклад з давньогрецької мови – Філософія. (7-8 ст. до н.е. зародження філософії, Філософська міфологія –Піфагор).Отже, філософія має помагати людині знайти духовну рівновагу, навчити людину жити не на шкоду собі і людям (Первинна думка). Філософія – теоретичний вираз світоглядних знань про діяльність та місце людини в світі. Ф пов’язана із світоглядом людини. Світогляд – система найзагальніших поглядів людини на світ та місце людини в світі. (єдине ціле, система зовнішнього і внутрішнього світу)- погляд людини на світ. Види: Світовідчуття – на основі органів чуття; Світосприйняття – на основі діяльності розуму; Світорозуміння – глибоке осмислення і аналіз діяльності розумом; Світогляд спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки.

За способом свого існування світогляд поділяється на груповий та індивідуальний. Ядро світогляду – переконання (інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеалів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті.) Воно з’єднує думку та ідею, втілює ідею у практичну діяльність. Центральні категорії – „Світ” і „Людина”. Форми (типи): Міфологічний, релігійний, філософський, до міфологічний (примітивний) - (Системи поглядів людини (компоненти світогляду)) Система – певна організована цілісність і всі її компоненти зорганізовані і з компоновані так, що можуть діяти окремо.

Міфологічний типу (гр.міф - переказ, оповідь і логос — вчення) цілісне, образне бачення світу, де світ постає у єдності з людинию у взаємопореходах усього в усе. Людина бачила певні божества в природі (одухотворену природу). Людина не усвідомлювала відмінності свої від об’єктів природи, що й відобразилось в культурі. Характерно: 1.Усвідомлення роду, як колективної особи, переконаної у наявності спільного призначення. 2.Міфологічний світогляд значною мірою обернений у минуле – тотемний предок уже був, до того ж як ідеал діяльності. Тотемізм – означає його рід – кожна людина належить до певного роду прорди (рід ведмедя, гори, дерева). Одухотворення природи – анімізм (від лат. Дух)- природа наділена душею, життям – нероздільність людини і природи – нероздільність на об’єкт і суб’єкт. Фетишизм (поклоніння матеріальним предметам (магічним) – предмет божества.

Релігійний ( з лат. набожність, святиня) - найважливішою ознакою релігії є існування надприродної істоти — Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога. (або атеїстичний) (заперечення про існування Бога)– основа – віра у надприродне. Риси: 1. Розділення на суб’єкт і об’єкт. 2.Традиціоналізм – передача і засвоєння, консерватизм (проти прогресу), догматизм(незмінний на віки віків). Ойкумунізм – признання іншої релігії. 3.Існує „вищий” – духовний світ і „ніжний” – тілесний. 4.Духовний світ характеризується об’єктами, які недосяжні для розуму - лише для віри. Іде пошук Бога – творця, в центрі стоїть проблема пошуку зв’язку Бога і людини.

Філософський теорія світогляду. Філ і є теоретичною формою світогляду, спрямованою на усвідомлення граничних засад мислення і буття, граничних передумов взаємозв’язку людини і світу. Філ-ий світогляд – будь-яке знання піддавати сумніву, перевіряти і тоді доводити його істинність (основоположник Декарт – піддає знання сумніву). Особл філ-го світогляду – суб’єкт-обєктний хар-тер(вивчаєх світ крізь призму людського відношення).

Науковий. Риси: Глибока специфікація; Досягнення духовності; Опирається на силу розуму. Політичний, екологічний, економічний, моральний. Специфіка філософського знання Філософське знання має свою специфіку, яка відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним Тобто, воно пов’язано з особистістю його творців, воно несе індивідуально особистісний характер. Специфіка філ-го знання пов’язана з суб’єктно-обєктними відносинами. Філ вивчає не людину, а систему Л-С. Спец. філ-го знання як світоглядного знання полягає у тому, що 1) вічні проблеми людського існування вона вирішує суто логічним поняттєвим, раціональним способом, 2) відрізняє філ від світогляду її статус, основна функція і роль. Призначення філ суто теоретичне (виконувати пізнавальну функцію), роль світогляду – життєво-практична (орієнтувати людину в житті. Тому й філ не претендує на мудрість життя, а лише на любов до мудрості. Функції філ – пізнавальна, критична, методологічна, світоглядна (життєво-практична).Специфіка філософії: Все загальність філософської проблематики і філософських знань. Плюралістичний поліфонічний зміст філ. Знання. Діалогічність і толерантне (терпиме) ставлення до інших існуючих концепцій. Процесуальний характер. Процес модифікації збагачення. Значна питома вага ціннісних аспектів у філософському знанні. (Оцінка пристрасті).