1. Поняття фінансів.

Це історична категорія, яка виникла ще за часів рабовласницького суспільства в умовах товарно-грошових відносин під впливом зміни функцій та потреб держави.

Термін фінанси походить від finatio, finantia – грошовий платіж, обов’язкова сплата грошей, грошове зобов’язання. (від давньолат – финис – термін платежу). Його почали активно вик у 13-15ст в Італії, де міста такі як Флоренція, Венеція, Генуя були провідними європейськими центрами торгівлі та банківської справи. Водночас у деяких країнах, напр. у Німмечині, протягом 14-17ст термін фінанси мав негативний зміст – хитрість, підступність, нещирість, заздрість. І лише через певний час його почали сприймати у цивілізованому розумінні. З іншого боку, у Франції тоді термін фінанси використовували у значення державні доходи.

Надалі термін поширився по всьому світу як поняття, пов’язане з системою грошових відносин, утворення грошових ресурсів, що їх держава мобілізує для виконання своїх політ та ек функцій.

Фінанси - це сукупність суспільних економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів, необхідних для безперебійного функціонування держави та місцевого самоврядування.

Ознаки фінансів (за Лідією Воровновою):

o це завжди грошові відносини;

o це грош. відн., що існують в державі, яка управляє ними;

o це відносини, які виникають при перерозподілі вже розподіленого суспільного продукту;

o одна сторона держава або уповноважений державний орган

• завжди відносини без еквівалентного характеру.

Фінанси — це відносини, які завжди мають грошовий ха­рактер, і в яких однією стороною виступає держава. Як пра­вило, грошові відносини мають еквівалентний характер, тобто суб'єкту, який розраховується грошима, замість цієї суми нада­ється еквівалент — товар, послуга, праця. У фінансах цього немає. Вони опосередковують безеквівалентний рух коштів. Один виняток із загального правила — придбання цінних па­перів, емітованих державою. Але ці кошти повернуться після закінчення строку, на який держава випускає ці папери^.

Об'єктом фінансів є грошові фонди, тобто відокремлені грошові кошти з певним цільовим призначенням.

Централізовані грошові фонди - це фонди, що створюються при безпосередній участі держави (органів місц. самовряд.), які використовують їх в якості матеріально-фінансової бази для виконання своїх завдань і функцій. Нормативно-прав. актами органів державної влади врегульовано порядок формування централізованих фондів, строки зарахування коштів, розміри платежів та напрямки їх використання.

Децентралізовані грошові фонди - це фонди, що створюються по окремим галузям господарства, на підприємствах, в установах, незалежно від форми їх власності.

Різниця між центр. і децентр. фондами: на відміну від центр. фондів у децентр. фондів все визначає (напрямок використання коштів, порядок формування etc) суб'єкт, який створив фонд. Держава впливає на децентр. фонди, встановлюючи певні обмеження (не можна фінансувати протизаконні дії тд)

Фінансова діяльність держави - це урегульована нормами права діяльність держави та її органів щодо мобілізації, розподілу, використання публічних фондів коштів, необхідних для покриття витрат по виконанню основних завдань і функцій, що стоять перед державою та місц. самоврядуванням.

Змістом фін. діяльності є мобілізація, розподіл, використання публічних фондів коштів.

Завдання фінансової діяльності:

1. Формування публічних фондів коштів (як державних, так і місцевих).

2. Розподіл коштів публічних фондів (відповідно до норм Бюджетного кодексу).

3. Використання публічних фондів коштів (держ. і місцевих).

4. Державний (більше) і місцевий (виконання місцевого бюджету, збором податків, зазвичай, не займаються) контроль за фінансовою діяльністю суб'єктів горшово-кредитних відносин.

5. Емісія (випуск в обіг) грошових знаків.

Принципи фін. діяльності:

• загально-правові;

• галузеві;

• окремих правових інститутів (окремо принципи бюджетного кодексу, податкового кодексу etc)