Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. - К.:Вища шк., 1995.-С. 364-373.

2. Патофізіологія: підручник /М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – C.388-398.

3. Атаман А.В. Патологічна фізіологія в питаннях і відповідях. - Вінниця: Нова Книга, 2007. - C. 232-245.

Додаткова:

1. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. В.Ю.Биця, Л.Я.Данилової.-К.: Здоров'я, 2001 - C. 201-210.

2. Патологічна фізіологія /За ред. Проф. М.С.Регеди, проф. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011. – 490 с.

Методичну вказівку підготувала ас. Рогужинська В.Г.

Методична вказівка розглянута і затверджена на засі­данні кафедри 12. 12. 2011 р., протокол № 21

Завідувач кафедри патофізіології, професор Л.М.Заяць

Методична розробка До практичного заняття №26 (для викладачів)

Тема: Гемолітичні та мегалобластні анемії.

Актуальність теми. Гемолітична анемія - це анемія, що виникає в наслідок підвищеного еритродіерезу, коли руйнування еритроцитів переважає над їх утворенням. Причинної гемолітичної анемії можуть бути токсичні речовини хімічного та біологічного походження, збудники інфекційних та паразитарних хвороб, імунні реакції, механічні ушкодження еритроцитів, а також генетичне детерміновані порушення структури мембрани, обміну речовин, синтезу гемоглобіну. В патогенезі гемолітичної анемії важливе значення мають гіпоксія, гемолітична жовтяниця, гемосидероз органів.

До розвитку анемії, спричиненої порушенням еритропоезу, може призвести порушення регуляції утворення еритроцитів, дефіцит заліза, вітаміну В₁₂ і фолієвої кислоти, порушення активності ферментів, що беруть участь в еритропоезі, ураження кісткового мозку лейкозними інфільтратами, метастазами пухлин, іонізуючим випромінюванням, лікарськими цитостатичними препаратами, аутоімунним процесом та ін. Лікарям-стоматологам необхідно вміти пов'язувати наявність деяких клінічних проявів (гунтерівський глосит, гінгівіт, схильність до карієсу зубів та ін.) з можливими змінами червоної крові - мегалобластичною та залізодифіцитною анемією. Тому вивчення цієї теми для них дуже важливе.

Навчальні цілі заняття.

Навчитися розуміти патогенетичні основи виникнення та розвитку гемолітичних та дисеритропоетичних анемій; інтерпретувати зміни картини крові при цьому.

Знати: класифікацію, основні причини виникнення, патогенез гемолітичних та мегалобластичних анемій, картину крові при цих анеміях; компенсаторно- пристосувальні реакції при анеміях, їх механізми та значення; клінічні прояви залізодефіцитної та фолієводефіцитної анемії, головні ланки патогенезу.

Вміти: приготувати та фарбувати мазки крові; під час мікроскопії визначити кількість фізіологічної та патологічної регенерації, дегенеративні зміни еритроцитів.

Виховні цілі заняття

Для майбутніх клініцистів важливо пам‘ятати, що анемія може бути, як самостійне захворювання, так і гематологічний синдром при інших захворюваннях. Слід правильно аналізувати етіологічні чинники та патогенетичні механізми анемій, тому що від цього залежить якість лікування.