Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. - К.: Вища шк. Д 1995. - С. 337-352.

2.Патофізіологія: підручник /М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 256-270.

2. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології /За ред. Ю.В.Биць, Л.Я.Данилової. -К.: Здоров'я.,2001. - С. 158-164.

Додаткова:

1. Атаман А.В. Патофизиология в вопросах и ответах. - К.: Вища шк., 2000.-С. 148-158.

2. Патологическая физиология /Под. ред. А.Д.Адо и соавт., М.: Триада-Х, 2000. - С. 202-209.

3. Патофізіологія. /Под. ред. П.Ф.Литвицкого. - М.: Медицина, 1995. - С. 135-147.

4. Патологічна фізіологія /За ред. Проф. М.С.Регеди, проф. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011. – 490 с.

Методичну вказівку підготувала: Кіщук Б.М.

Методична вказівка розглянута і затверджена на засі­данні кафедри 12. 12. 2011 р., протокол № 21

Завідувач кафедри патофізіології, професор Л.М.Заяць

Методична розробка до практичного заняття № 21 (для викладачів)

Тема: Порушення теплового обміну: гарячка та гіпертермія.

Актуальність теми: Гарячка - типовий патологічний процес, що виникає внаслідок впливу на організм екзо- та ендотоксинів - пірогенів і характеризу­ється перебудовою і фун­к­ціонуванням центрів терморегуляції на більш високому рівні, що проявляється підвищенням температури тіла. Як типовий патологічний процес гарячка супроводжує багато захворювань. Вона має схожі риси і єдиний механізм розвитку при різних інфекцій­них і неінфекційних захворюваннях.

Знання причини, механізмів розвитку, клінічних проявів і біо­логічної значущості гарячкової реакції необхідне лікареві для пра­вильного проведення симп­томатичного і патогенетичного лікування захворювань, які супроводяться гарячкою. Поряд з розвитком власне патологічних явищ в організмі при гарячці проходить активація ряду захисно-пристосувальних реакцій, що дозволяє використовувати її у практичній медицині в комплексі лікувальних міроприємств при таких захворюваннях як фурункульоз, поліартрит, ряд травматичних ушкод­­жень нервової системи, рубцевих контрактурах шкіри тощо.

Вивчення гарячки в експерименті дозволяє наглядно прослідкувати прояви гарячкової реакції, а також вивчити закономірності її роз­витку і перебігу.

Навчальні цілі:

Сформувати у студентів поняття про гарячку як типовий патоло­гічний процес. Охарактеризувати зміни органів і систем, головні механізми їх розвитку з тим, щоб на клінічних кафедрах виробити вміння раціонально використовувати симптоматичне та патогенетичне лікування гарячки.

1. Знати:

визначення понять “гарячка”, “гіпертермія”, “пірогенні ре­човини”;

- причини виникнення гарячки, класифікація пірогенних речовин;

- механізми виникнення гарячки;

- спільні, відмінні риси гарячки та гіпертермії.

2. Вміти:

- пояснити зміни з боку основного обміну; білкового, ліпідно­го, вуглеводного обмінів при гарячці;

- пояснити захисне значення гарячки для організму при інфек­ційному процесі;

- пояснити суть методів експериментального моделювання гаряч­ки;

- диференціювати механізми виникнення гарячки та гіпертермії;

- встановлювати стадію гарячки та типи температурних кривих на основі даних про процеси теплопродукції та тепловіддачі і ко­ливання температури тіла.

Виховні цілі заняття. Клініцистам необхідно пам’ятати, що гарячка супроводжує багато захворювань. Для встановлення діагнозу багатьох хвороб (особливо інфекційних) необхідно знати особливості температурних реакцій.