Методичні вказівки.

За відношенням до виробничої собівартості всі витрати можна поділити на дві групи:

1. витрати, які включаються до виробничої собівартості (впливають на фінансовий результат не у звітному періоді, в якому вони виникли, а при визначенні доходу від реалізації продукції, прямо пов’язаного з цими витратами);

2. витрати, які не включаються до виробничої собівартості (впливають на фінансовий результат звітного періоду, наприклад, адміністративні витрати, витрати на збут та ін.).

За способом віднесення витрат до виробничої собівартості у першій групі виділяють прямі і непрямі витрати.

Прямі витрати – витрати, які за записами первинних документів можна віднести на витрати конкретного виду продукції, робіт, послуг економічно доцільним шляхом (матеріали, заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві продукції).

Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта економічно доцільним шляхом (пов’язані із організацією та обслуговуванням виробництва, вдосконаленням його технології тощо).

За відношенням до обсягу виробництва витрати поділяються на постійні і змінні.

Змінні витрати змінюються залежно від обсягу виробництва. Наприклад, витрати сировини і матеріалів, на відміну від плати за оренду виробничого цеху, залежать від обсягу продукції, яка з них виготовляється.

Постійні витрати не залежать від обсягу виробництва (витрати на освітлення цеху, його амортизація тощо).

Для того, щоб оцінити незавершене виробництво на кінець звітного періоду та визначити собівартість реалізованої продукції відповідно до П(С)БО 16 „Витрати”, постійні витрати слід класифікувати на розподілені і нерозподілені.

Розподілені постійні виробничі витрати – це оцінені витрати, що базуються на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю виробництва.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції призначений рахунок 23 „Виробництво”.

За дебетом рахунку 23 і його субрахунків відображаються прямі матеріальні, трудові та інші виробничі витрати:

• прямі матеріальні витрати

Дт 23 „Виробництво” – Кт 20 „Запаси”.

• прямі витрати на оплату праці

Дт 23 „Виробництво” – Кт 661 „Розрахунки за заробітною платою”

• витрати на соціальне страхування

• Дт 23 „Виробництво” – Кт 65 „Розрахунки за страхуванням”

• витрати на тепло- і електроенергію, отримані від сторонньої організації

Дт 23 „Виробництво”

Кт63 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”

• загальновиробничі витрати (розподілені)

• Дт 23 „Виробництво” – Кт 91 „Загальновиробничі витрати”

За кредитом рахунку 23 „Виробництво” списується вартість:

• готової продукції, яка призначена для реалізації

Дт 26 „Готова продукція” – Кт 23 „Виробництво”.

Витрати на незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів залишаються в дебеті рахунка 23 „Виробництво”. Іншими словами, дебетове сальдо за цим рахунком на кінець звітного періоду є величиною незавершеного виробництва.

Облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 „Загальновиробничі витрати”, за дебетом якого відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне списання за відповідним розподілом на рахунки23 „Виробництво” та 90 „Собівартість реалізації”.

Умова до виконання завдання.

№ з/п	Зміст операції.	Сума, грн..
1.	Нараховано ВАТ „Укртелеком” за послуги зв’язку за березень, у т.ч. ПДВ	186,00
2.	Нараховано ВАТ „Водоканал” за водоканалізацію за березень, у т.ч. ПДВ	72,60
3.	Нараховано ВАТ „Теплотрансервіс” за опалення за березень, у т.ч. ПДВ	906,72
4.	Нараховано за розрахунково – касове обслуговування установою банку без ПДВ	135,00
5.	Нараховано АТ „Київенерго” за електроенергію згідно з лічильником для освітлення: виробничого призначення: управлінського призначення у т.ч. ПДВ	570,00 126,00
6.	Нараховано АТП – 0715 за транспортні послуги за перевезення тканин, у т.ч. ПДВ	960,00
7.	Нараховано АТП – 0233 за транспортні послуги з перевезення матеріалів, у т.ч. ПДВ	756,00