Про вплив погодних умов на сільськогосподарське виробництво в

2011-2012 рр.

В осінній період 2011 року складались жорсткі агрометеорологічні умови для вегетації озимих зернових культур.

Дефіцит опадів та високі температури повітря і ґрунту протягом серпня не сприяли вологонакопиченню. По всій території області ґрунтова та повітряна засуха, яка розпочалась ще в липні, а місцями навіть з кінця травня, тривала.

Через сухість орного шару, складалися негативні умови для підготовки ґрунту під посів озимих культур. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-10 та 0-20см були практично відсутні.

Агрометеорологічні умови, які спостерігались упродовж вересня-жовтня, залишались вкрай несприятливими, місцями критичними для початкових етапів росту та розвитку озимих культур – відбувалася затримка проростання зерна висіяної озимини. Так, на заході області озима пшениця проросла тільки через місяць після сівби, а на півночі області навіть відмічалась загибель проростків насіння від засухи.

Ефективних температур повітря вище 5º з 21 вересня (оптимальні строки сівби озимих культур) на 31 жовтня накопичилось 247-303º (норма 238-309º).

Погодні умови листопада не сприяли подальшому розвитку та росту озимих. Через тривалу ґрунтову засуху (за листопад на території області випало 1-6мм опадів (3-17% місячної норми)) непарові та навіть на парах посіви озимої пшениці не проростали, проростання зерна і сходи спостерігались лише місцями, або по краях полів. Посіви на зрошенні та окремих площах знаходились у фазах 3-й листок – кущіння, стан їх був задовільний. Це стало негативним фактором для входу озимих культур в зиму і для їх перезимівлі.

Найхолоднішими за зимовий період були третя декада січня, перша і друга декади лютого 2012р.

Більшу частину грудня та першу половину січня, завдяки утриманню дуже теплої та вологої для цього періоду року погоди, у озимих культур та багаторічних трав тривали ростові процеси. Також, такі умови сприяли набряканню вічок у плодових дерев та винограду.

Припинення вегетації озимих культур та багаторічних трав настало 11-15 січня.

В кінці січня відбулось зниження температури повітря вночі до 18-22° морозу, вдень до 13-18° морозу. Спостерігалось погіршення погодних умов – сніг, хуртовини, місцями сильні хуртовини (СГЯ), снігові замети, посилення вітру до 15-24м/с.

В першій декаді лютого температура повітря утримувалась вночі в межах 16-21° морозу, вдень 8-14° морозу. 2 лютого мінімальна температура повітря та на поверхні ґрунту знижувалась до 21-26° морозу. 7 та вночі 8 лютого посилювався східний та північно-східний вітер швидкістю до 17-22м/с, в південній частині області до 26-34м/с. Середня декадна температура повітря складала 12,5-14,8º морозу, це на 10-12° нижче за кліматичну норму.

На фоні низьких температур, при незначній висоті снігового покриву (за винятком північних районів), відбувалось глибоке промерзання ґрунту і максимальної величини досягло в кінці другої, на початку третьої декади лютого - на півночі і в південно-східних районах – 58-63см, на решті території області - 83-105см. Ґрунт був у сильнозцементованому стані.

Озимий ріпак в період потеплінь короткочасно відновлював вегетацію, що призводило до зниження його зимостійкості. Він добре зимує лише в районах з м’якими зимами при відсутності відлиг та різких коливань температур і гине при зниженні температури до 8-10° морозу. Такі несприятливі погодні умови, тобто низькі температури повітря у поєднанні з вітром, виявились згубними для цієї культури. Внаслідок цього, за даними відрощування, взятих в господарствах області, озимий ріпак загинув повністю.

За результатами відрощування проб озимих культур та багаторічних трав, взятих метеостанціями області 20 лютого, загибель рослин відмічалась на всій території області. У озимої пшениці на богарі в фазі сходи – від 53 до 64%, 3-й лист: у центральних районах – 17-24%, на сході – 66-68%, на південному заході – 91-96%, кущіння – від 6 до 31%; на зрошенні в фазах сходи - 3 лист - від 7 до 13%, кущіння - від 38 до 53%. У озимого ячменю на богарі в фазі кущіння - від 40 до 97%, на зрошенні в фазі сходи - 15-19%. У люцерни на зрошенні від 20 до 40%. У озимого ріпаку в фазі 1-й лист на заході області відмічається повна загибель (100%), у центральних районах – 70-89%.

На початок весни площа озимих зернових посівів з незадовільним станом (що потребували підсіву або пересіву) була в межах 44 %.

Жорсткі погодні умови протягом зимового періоду згубно вплинули і на перезимівлю плодових дерев та винограду. За результатами відрощування гілок плодових дерев, внаслідок сильних морозів виявлено загибель бруньок: у абрикосу – 55-82% та потемніння деревини, на півночі області – 15%; у сливи на півночі та півдні області - від 12 до 34%; у вишні на заході та півдні області - від 3 до 7%; у яблуні та груші на півдні – від 25 до 58% квіткових бруньок, від 20 до 42% листових.

За даними господарств області відмічалась загибель бруньок у абрикосу та персика від 30 до 95%, у винограду - від 70 до 85%.

Весняні процеси в нинішньому році почали розвиватися надто повільно і з запізненням. В кінці другої декади березня на легких ґрунтах розпочали сівбу ранніх ярих культур, а масову сівбу – в першій декаді квітня.

В кінці квітня утримувалась суха і жарка погода, не притаманна для цього періоду. Через відсутність опадів, високі денні температури повітря та низьку відносну вологість повітря, грунт почав інтенсивно підсихати, місцями по області розпочалась ґрунтова засуха. На сході на посівах озимої пшениці та ярого ячменю відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу. На заході області відмічалось пошкодження цих культур шкідниками.

Переважну частину травня погода була нестійкою. Часом випадали невеликі та помірні дощі, які супроводжувались грозами, подекуди випадав град. Переважна кількість місячної суми опадів випала у третій декаді травня. Ці опади призвели до значного покращення зволоження ґрунту, але через дуже жорсткі засушливі попередні умови, місцями на посівах озимих та ярих культур ґрунтова засуха тривала. На посівах ярого ячменю відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу та пошкодження рослин шкідниками. На сході області через повітряну та ґрунтову засуху відмічалась повна загибель рослин ярого ячменю та льону.

Переважну частину червня погоду на території області визначало поле високого тиску, завдяки чому утримувалась суха та жарка погода. Опади, які спостерігались, значного покращення зволоженню ґрунту не принесли. Ґрунтова та повітряна засуха поширювалася та поглиблювалася. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту були майже вичерпані.

У більшості днів липня спостерігався аномально високий температурний фон з дефіцитом опадів. Внаслідок сухої та спекотної погоди спостерігались жорсткі умови для росту і розвитку пізніх культур. Високі денні температури повітря і ґрунту та низька відносна вологість повітря обумовлювали передчасне пожовтіння та засихання листків нижніх ярусів та втрата тургору у рослин вдень, уповільнення розвитку качанів кукурудзи та кошиків соняшнику. Місцями господарства області навіть починали дискування посівів соняшника через незадовільний його стан. Також у кукурудзи та сої відмічалось ураження хворобами та пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

На початку серпня переважала надзвичайно жарка погода з дефіцитом опадів. Максимальна температура повітря підвищувалась до + 34-39º, подекуди до +41º. В кінці місяця середньодобова температура на більшій частині території області знизилась на 10-11°. Через довготривалу ґрунтову засуху агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур та для підготовки ґрунту під посів озимих культур залишалися вкрай складними. Внаслідок погодних умов, що склалися протягом третьої декади серпня, місцями по області запаси вологи в орному шарі ґрунту поліпшились. Але через нестачу ефективних опадів протягом тривалого періоду на півдні області та у Приазов̓ ї шар ґрунту 0-20см залишався сухим.

Впродовж переважної частини вересня утримувалась погода без опадів, лише в окремі дні випадали місцями короткочасні дощі, а 21-22 вересня малоактивний циклон обумовив невеликі, місцями помірні грозові дощі.

Запаси продуктивної вологи під посівами озимої пшениці станом на 28 вересня в шарі ґрунту 0-10 см становили: у західних та південних районах області (зрошення) 12-19 мм (57-95% НПВ), на сході та півночі області 3 мм (14-17% НПВ. 0-20 см відповідно: 25-35мм (57-97% НПВ) і 5-9мм (12-26% НПВ). На більшій частині території області орний шар був сухий.

Через нестачу ефективних опадів упродовж вересня та підвищений температурний фон на більшій частині території області зволоження верхніх шарів ґрунту залишалось недостатнім.

На початку жовтня ситуація не змінилася. Агрометеорологічні умови для початкових етапів росту та розвитку озимини були складними. Через відсутність опадів протягом тривалого періоду зерно озимої пшениці було посіяно у сухий грунт. На сході області у озимих спостерігалась втрата тургору вдень, на заході області у ріпаку відмічалось пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 28 жовтня в шарі ґрунту 0-10 см становили: на південному сході, півночі та у південно-західній частині області 3-5мм (18-36% НПВ), у центрі та на зрошенні у західних та південних районах області 9-15мм (45-71% НПВ). 0-20 см відповідно: 5-11мм (15-37% НПВ) та 15-27мм (44-61% НПВ). 0-50 см: на південному сході області 5мм (6% НПВ), у центрі та на зрошені у західних районах області 37-61мм (46-62% НПВ), на решті території області 15-30мм (15-33% НПВ).0-100 см: у південно-східній частині області 5мм (3% НПВ), у центральних та у західних районах області 84-115мм (44-62% НПВ), на решті території області 16-39мм (12-26% НПВ). На сході області шар ґрунту до 50см був сухим.

38