3 . Вплив погодних умов на формування урожаю основних сільськогосподарських культур

Озима пшениця 2011-2012 рр.

В осінній період 2011 року складались жорсткі агрометеорологічні умови для вегетації озимих зернових культур.

Дефіцит опадів та високі температури повітря і ґрунту протягом серпня не сприяли накопиченню вологи в ґрунті. По всій території області ґрунтова та повітряна засуха, яка розпочалась ще в липні, а місцями навіть з кінця травня, тривала.

Через сухість орного шару ґрунту складалися несприятливі умови для підготовки ґрунту під посів озимих культур. Запаси продуктивної вологи на полях, призначених під сівбу озимих культур, в шарі ґрунту 0-10 та 0-20см були практично відсутні.

Упродовж вересня через утримання теплої, в окремі дні жаркої для цього місяця, без ефективних опадів погоди, відбувалось посилення засушливих умов. Збільшились площі з сухим ґрунтом, відбувалось його ущільнення, що ускладнювало обробіток ґрунту під оранку та посів озимих культур.

Запаси продуктивної вологи на зябу станом на 18 вересня в шарі ґрунту 0-10 та 0-20см практично на всій території області були відсутні. Лише на заході області на зрошенні в шарі ґрунту 0-10 см вони складали 13мм (62% НПВ). 0-20 см: 29мм (66% НПВ).

За агрометеорологічними показниками в кінці другої – середині третьої декади вересня настають оптимальні строки сівби озимої пшениці. В нинішньому році через несприятливі умови, в багатьох господарствах області сівба озимих культур значно затримувалась.

В 2-й декаді вересня лише місцями озиму пшеницю почали сіяти, масову сівбу проводили в третій декаді вересня та на протязі жовтня. Лише місцями були отримані сходи озимої пшениці в третій декаді вересня – першій декаді жовтня.

Для того, щоб отримати дружні сходи, вологозапаси в орному шарі грунту повинні бути 21-30мм. При менших вологозапасах суттєво збільшується тривалість періоду сівба-сходи і сходи-кущіння. Це обумовлює зрідженість озимих культур і не дозволяє рослинам розкущитися на момент припинення вегетації.

Запаси продуктивної вологи під посіяними озимими культурами в нинішньому році станом на 28 вересня в шарі ґрунту 0-10 та 0-20см практично на всій території області були відсутні. Лише на заході області на зрошенні та на сході під озимою пшеницею в шарі ґрунту 0-10 см вони складали 6-7мм (33% НПВ). 0-20 см: 13-17мм (38-39% НПВ).

В жовтні через нерівномірний розподіл опадів та різну їх інтенсивність, на більшій частині території області ґрунтова засуха тривала. Місячна кількість опадів на заході області становила 0,5мм (2% норми), у Приазов’ї – 36-76мм (144-245% норми), на решті території – 9-20мм (33-74% норми).

На вже засіяних озимими культурами площах за таких умов зволоження проростання зерна затримувалось. Так, на заході області озима пшениця проросла тільки через місяць після сівби, а на півночі області навіть відмічалась загибель проростків насіння від засухи.

Протягом жовтня 3-й листок у озимої пшениці утворився лише місцями. Кількість рослин на 1м² була 324-551. Висота рослин досягала 6-14см. Стан рослин на більшості посівів був задовільний, місцями незадовільний.

На сході області у озимої пшениці відмічалось пошкодження посівів шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 18 жовтня на південному сході та на зрошенні в південно-західній частині області в шарі ґрунту 0-10 см складали: 10-15мм (62-88% НПВ). 0-20 см: 19-27мм (61-74% НПВ). На решті території області ґрунт був сухий.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 28 жовтня в південно-східній частині області та на зрошенні на заході області в шарі ґрунту 0-10 см складали 8-12мм (44-71% НПВ), на решті території області практично були відсутні – 0-4мм (0-29% НПВ). 0-20 см відповідно: 15-24мм (44-62% НПВ) і 0-8мм (0-27% НПВ). 0-50 см: на сході та на зрошенні на півдні і заході - 33-47мм (47-50% НПВ), на решті території області 2-23мм (2-28% НПВ). 0-100 см: на сході та на зрошенні в південно-західній частині області 56-88мм (38-56% НПВ), на решті території області 15-46мм (10-31% НПВ).

Ефективних температур повітря вище 5º з 21 вересня (оптимальні строки сівби озимих культур) станом на 31 жовтня накопичилось 247-303º (норма 238-309º).

На початку листопада спостерігалась тепла погода з туманами. У другій половині місяця відбулось зниження температури повітря та ґрунту місцями до 13-16° морозу, в приморських та прибережних районах до 7-11° морозу. Внаслідок чого 11 листопада озимі культури та багаторічні трави припинили свою вегетацію. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур в другій декаді листопада знижувалась до 1-5º морозу, в середині 3-ї декади – до 3-8º морозу, на півночі області до 12° морозу.

Через тривалу ґрунтову засуху (за місяць на території області випало 1-6мм опадів (3-17% місячної норми) на непарових попередниках сходи спостерігались лише місцями, або по краях полів. Посіви на зрошенні та по парових попередниках знаходились у фазах 3-й листок – кущіння, стан їх був задовільний. Це є негативним фактором для входу озимих культур в зиму і для їх перезимівлі.

Внаслідок чергового підвищення температури повітря на більшій частині території області 27-29 листопада озимі культури та багаторічні трави відновлювали свою вегетацію.

Більшу частину грудня утримувалась тепліша, ніж звичайно, погода не притаманна для першого зимового місяця. Середня температура в першій та другій декаді була вищою за норму на 4-9°. Температура повітря утримувалась вночі в межах 0-5° тепла, місцями до 6-9° тепла, при проясненнях, в окремі ночі до 1-7° морозу, вдень до 5-11° тепла, в першій декаді місцями до 12-15° тепла. Завдяки утриманню дуже теплої та вологої для цього періоду року погоди, озимі культури та багаторічні трави продовжували вегетувати. На більшості полів, де не було сходів озимої пшениці, було відмічено їх появу.

У озимої пшениці на зрошені у південній частині області місцями відмічалось пошкодження рослин шкідниками.

На кінець другої декади грудня озима пшениця знаходилась у фазах від сходів до кущіння. Кількість стебел на 1м² на зрошених посівах та по пару в фазі кущіння становила 698-1179, кущистість – 2,2. Висота рослин 15-23см. Кількість рослин на 1м² на південному заході області в фазі 3-й листок становила 405-518. Висота рослин була 7-8см. Стан рослин був від доброго до задовільного. З 22 по 28 грудня відмічалось тимчасове припинення вегетації.

На початку третьої декади грудня південний циклон обумовив у східній половині області опади у вигляді снігу, внаслідок чого утворився сніговий покрив.

Завдяки теплій погоді протягом першої половини січня та тривалих дощів, у озимої пшениці на ряді площ області тривали ростові процеси. Там, де раніше не було сходів – відмічались сходи, на інших полях – 3-й листок, на окремих полях спостерігалося утворення вузлових коренів.

В кінці другої декади січня атлантичний циклон обумовлював в західній половині області помірний сніг та дощ, на сході області невеликі опади, місцями посилення вітру до 15-20м/с. Наприкінці періоду відбулось вторгнення арктичного повітря, внаслідок чого нічна температура знизилась місцями до 6-11° морозу. Внаслідок зниження температури повітря озимі культури 11-15 січня припинили свою вегетацію. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння знижувалась до 1-6° морозу.

Надалі 26-28січня відбулось чергове зниження температури повітря вночі до 10-17° морозу, вдень до 5-12° морозу, в кінці декади вночі до 18-22° морозу, вдень до 13-18° морозу.

В кінці 3-ї декади (30-31 січня) внаслідок активізації циклону над Чорним морем, спостерігалось погіршення погодних умов – сніг, хуртовини, місцями сильні хуртовини (СГЯ), снігові замети, посилення вітру до 15-24м/с.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння знижувалась до 5-10° морозу, у центральних районах до 13° морозу. Глибина промерзання ґрунту на останній день декади становила 24-52см. Сніговий покрив спостерігався висотою від 1 до 11см. На заході області відмічалась льодяна кірка, середня товщина якої становила 10мм.

В першій декаді лютого переважала суха та аномально холодна погода. Температура повітря утримувалась вночі в межах 16-21° морозу, 2 лютого місцями 23-25° морозу, вдень 8-14° морозу. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур знижувалась до 12-16° морозу, в центральних районах до 19° морозу, в Приазов’ї до 9° морозу. Глибина промерзання ґрунту на останній день декади становила на півночі області та у Приазов’ї 45-55см, на решті території промерзання досягало 67-92см. Сніговий покрив на кінець першої декади лютого залишався на півдні та в центрі області висотою 1см, на півночі та крайньому півдні області висотою 6-9см.

На фоні низьких температур, при незначній висоті снігового покриву (за винятком північних районів), відбулось глибоке промерзання ґрунту, яке досягло максимальної величини в кінці 2-ї, на початку 3-ї декади лютого - на півночі і в південно-східних районах – 58-63см, на решті території області - 83-105см. Ґрунт був у сильнозцементованому стані.

За результатами відрощування проб озимих культур та багаторічних трав, взятих метеостанціями області 20 лютого, загибель відмічалась на всій території області. У озимої пшениці на богарі в фазі сходи – від 53 до 64%, 3-й лист: у центральних районах – 17-24%, на сході – 66-68%, на південному заході – 91-96%, кущіння – від 6 до 31%; на зрошенні в фазах сходи - 3 лист - від 7 до 13%, кущіння - від 38 до 53%. У озимого ячменю на богарі в фазі кущіння - від 40 до 97%, на зрошенні в фазі сходи - 15-19%. У люцерни на зрошенні від 20 до 40%. У озимого ріпаку в фазі 1-й лист на заході області відмічається повна загибель (100%), у центральних районах – 70-89%.

На початок весни площа озимих зернових посівів з незадовільним станом (що потребували підсіву або пересіву) була в межах 44 %.

Весняні процеси в нинішньому році почали розвиватися надто повільно і з запізненням. В період з 11-13 березня відбувся стійкий перехід середньодобових температур повітря через +0° - почалася метеорологічна весна, що на 19-24 дні пізніше середніх багаторічних значень.

Через підвищення температури повітря в багатьох районах області озимі культури 18-22 березня відновили свою вегетацію, що на 4-12 днів пізніше звичайного.

За результатами весняного обстеження, проведеного метеостанціями області через 10 днів після відновлення вегетації, озима пшениця знаходилась в фазах від 3-го листа до кущіння. Висота рослин складала 4-16см. Кількість рослин на 1м² становила 250-425, стебел на 1м²  425-994, кущистість - 1,6-3,2. Стан рослин, які збереглися, був задовільний. Відмічено вимерзання у озимої пшениці на площах від 9 до 40%.

На півдні та південному сході області відмічалось пошкодження рослин гризунами.

За першим визначенням вологості грунту запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 28 березня в шарі ґрунту 0-10см становили 12-20мм (67-100% НПВ). 0-20см - 24-37мм (60-97% НПВ). 0-50см – 55-82мм (67-90% НПВ). 0-100см – 102-150мм (65-100% НПВ), на південному сході області – 81мм (53% НПВ).

Опади, які пройшли в другій половині першої декади квітня, були різної інтенсивності і розподілялись по території області нерівномірно. На більшій її частині вологозабезпечення ґрунту було в межах достатніх і задовільних, а місцями незадовільних, так в північних районах області, в 20-ти сантиметровому шарі ґрунту, розпочалась ґрунтова засуха.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 8 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 12-18мм (65-100% НПВ), на півночі області 5мм (24% НПВ). 0-20 см відповідно: 24-35мм (67-88% НПВ) і 12мм (29% НПВ). 0-50см відповідно: 50-83мм (70-85% НПВ) і 46мм ( 47% НПВ). 0-100см – 80-105мм (52-67% НПВ), в південно-західній частині області 127-143мм (77-96% НПВ).

В другій декаді квітня температура повітря поступово підвищувалась. Опади, які спостерігались протягом декади, були різної інтенсивності, носили зливовий характер та значного покращення зволоження ґрунту не приносили.

На заході області відмічалось пошкодження озимої пшениці шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 18 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 11-16мм (67-94% НПВ), на півночі та півдні області 9-10мм (43-50% НПВ). 0-20см відповідно: 23-32мм (59-94% НПВ) і 19-20мм (45-56% НПВ). 0-50см: 43-74мм (55-79% НПВ). 0-100см: на зрошенні в південно-західній частині області 122-135мм (71-91% НПВ), на решті території області 79-98мм (47-63% НПВ).

В кінці квітня – на початку травня у озимої пшениці відмічався нижній вузол соломини. Кількість стебел на 1м² становила 488-1050. Середня кількість колосків в колосі – 15-19. Висота рослин до відгину верхнього листка 8-25см. Стан рослин був від задовільного до незадовільного.

Відсутність опадів та надзвичайно жарка погода в кінці квітня спричинили стрімке погіршення вологозабезпеченості рослин. Посилення вітру та зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче спричиняли суховійні явища, швидке висушування верхнього шару ґрунту. На сході на посівах озимої пшениці відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу. На заході області - пошкодження шкідниками. Захворювання рослин озимини відмічається на більшості площ через нестійкий температурний режим. Септоріозом було охоплено до 30% площ з 20–30% уражених рослин в слабкому ступені, борошниста роса відмічена на 15–20 % площ, уражено від 10 до 15% рослин в північних районах.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 28 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили: місцями на заході області 3мм (14% НПВ), на південному сході області 15мм (88% НПВ), на решті території 7-10мм (33-63% НПВ). 0-20см відповідно: 8мм (18% НПВ), 29мм (85% НПВ) і 14-20мм (39-67% НПВ). 0-50см: на півдні та місцями на заході області 26-36мм (37% НПВ), на решті території 46-56мм (50-70% НПВ). 0-100см: на півдні області 48мм (37% НПВ), на південному заході та у центрі області 117-128мм (79-86% НПВ), на решті території 78-95мм (41-61% НПВ).

Внаслідок утримання жаркої із суховіями погоди протягом першої та другої декади травня агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимої пшениці залишались вкрай несприятливими. Через дефіцит опадів умови для вологонакопичення були незадовільними. На більшій частині території області ґрунтова засуха тривала. На посівах озимої пшениці відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, на заході області спостерігалось пошкодження рослин шкідниками. На ряді площ озимина засохла.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 8 травня в шарі ґрунту 0-10 см становили: на південному заході області на зрошені 13мм (93% НПВ), на півдні області на зрошені та південному сході 8мм (40-47% НПВ), на решті території 1-4мм (5-25% НПВ). 0-20 см: на південному заході області на зрошені та південному сході 18-22мм (53-73% НПВ), на півдні області на зрошені 15мм (42% НПВ), на решті території 3-10мм (8-30% НПВ). 0-50см: на південному заході області на зрошені 45мм (60% НПВ), на заході та сході області 13-16мм (14-17%), на решті території 31-38мм (39-44% НПВ). 0-100см: на заході області 36-49мм (19-26% НПВ), на південному заході на зрошені та у центрі області 95-102мм (64-69% НПВ), на решті території 54-65мм (35-50% НПВ).

З 14 по 24 травня у озимої пшениці тривало масове колосіння, а з 18 травня по 2 червня - цвітіння колосу. Кількість стебел з колосом на 1м² становила 475-873. Кількість розвинених колосків в колосі – 14-20, недорозвинених – 2-3. Висота рослин до верхівки колосу була 38-65см. Стан рослин задовільний та незадовільний, місцями добрий.

Опади, які пройшли в кінці третьої декади травня, призвели до значного покращення зволоження ґрунту, але через дуже жорсткі засушливі попередні умови, місцями на посівах озимої пшениці ґрунтова засуха тривала.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 28 травня в шарі ґрунту 0-10 см становили: 8-11мм (38-69% НПВ), на південному заході, півдні (зрошення) та сході – 14-17мм (78-100% НПВ). 0-20 см відповідно: 13-21мм (38-64% НПВ) і 26-30мм (76-100% НПВ). 0-50см: 35-45мм (43-50% НПВ), на південному заході та півдні області (зрошення) – 54-77мм (77-100%НПВ), на заході та південному сході – засуха 14-27мм (17-28% НПВ). 0-100см: 69-90мм (44-69% НПВ), на південному заході 155мм (100% НПВ), на заході, сході та південному сході – засуха 14-47мм (10-25% НПВ).

Від початку молочної стиглості до початку воскової стиглості відбувається налив зерна. Цей період характеризується наповненням зернівок пластичними речовинами, в результаті чого збільшується маса, ширина і товщина зернівок.

До середини другої декади червня зерно озимої пшениці досягло молочної стиглості, що на тиждень раніше середніх багаторічних строків. На окремих площах східних та південних районів області молочна стиглість спостерігалась ще у кінці травня. Кількість стебел з колосом на 1м² 314-655. Кількість розвинених колосків в колосі 14-17, недорозвинених 1-5. Зерен в колосі – 24-36. Висота рослин до верхівки колосу – 44-70см. Стан рослин від задовільного до незадовільного, місцями добрий.

Опади, які пройшли на початку першої декади червня у вигляді короткочасних злив, були різної інтенсивності, розподілялись по області нерівномірно і на більшій частині території значного покращення зволоження ґрунту не принесли.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 8 червня в шарі ґрунту 0-10 см становили: 6-9мм (35-50% НПВ), на півдні та південному заході (зрошення) – 11мм (55-79% НПВ), на півночі – 4мм (19% НПВ). 0-20 см: 11-15мм (26-39% НПВ), на півдні (зрошення) та сході – 19мм (53-56% НПВ), на південному заході (зрошення) – 23мм (77% НПВ). 0-50см: 26-40мм (33-46% НПВ), на південному заході (зрошення) – 58мм (77%), на заході та південному сході – засуха 11-20мм (13-20% НПВ). 0-100см: на південному заході 123мм (83% НПВ), на півдні (зрошення) та півночі – 60-63мм (41-46% НПВ), на решті території – засуха 11-45мм (7-30% НПВ).

Суха і жарка погода протягом другої декади червня в поєднанні з низькою відносною вологістю повітря призвела місцями до повного висихання ґрунту. Практично на всій території області запаси вологи були відсутні. Внаслідок дефіциту опадів та надзвичайно високого температурного фону поширювалась та поглиблювалась засуха, відмічались суховії, які згубно впливали на зерно, місцями спостерігався «запал» зерна. Тривав прискорений розвиток та передчасне достигання зерна озимих.

На посівах місцями відмічалось пошкодження рослин шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під озимою пшеницею станом на 18 червня були практично вичерпані.

14-24 червня у озимої пшениці настала воскова стиглість, 18 червня – 2 липня – повна, що на тиждень раніше середніх багаторічних строків. Кількість стебел з колосом на 1м² – 314-648. Кількість зерен в колосі – 19-35. Щуплих зерен налічувалось від 1 до 30%. Маса 1000 зерен 31,2-44,5грам. Вологість зерна – 3-25%. Висота рослин 56-59см. Стан рослин добрий та задовільний, місцями незадовільний.

Почали збирати озиму пшеницю в третій декаді червня.

Врожайність зерна озимої пшениці в цілому по області цього року одержано на 40% нижче середнього врожаю за останні 25 років і на 53% нижче тогорічного.

Ярий ячмінь 2012р.

Весняні процеси в нинішньому році почали розвиватися надто повільно і з запізненням. В період з 11-13 березня відбувся стійкий перехід середньодобових температур повітря через +0° - почалася метеорологічна весна, що на 19-24 дні пізніше середніх багаторічних значень.

В кінці другої декади березня на легких ґрунтах розпочали сівбу ранніх ярих культур. Масову сівбу ярого ячменю господарства області проводили в кінці третьої декади березня – першій декаді квітня.

За першим визначенням вологості ґрунту запаси продуктивної вологи на зябу під посів ярого ячменю та під ярим ячменем станом на 28 березня в шарі ґрунту 0-10см становили: 10-17мм (52-100% НПВ). 0-20см – 20-32мм (55-94% НПВ). 0-50см – 46-70мм (61-79% НПВ). 0-100см – 81-126мм (55-85% НПВ).

В кінці першої та в середині другої декади квітня у ярого ячменю відмічались сходи, в центральній частині області – у кінці другої декади квітня, 16-24 квітня утворення 3-го листка. Висота рослин була 10-14см. Кількість рослин на 1 м²  становила 226-625. Стан рослин був від доброго до задовільного.

Запаси продуктивної вологи на посівах ярого ячменю станом на 8 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 11-15мм (65-100% НПВ), на півночі області 3мм (14% НПВ). 0-20см відповідно: 20-33мм (61-97% НПВ) і 9мм (21% НПВ). 0-50см – 33-68мм (40-76% НПВ). 0-100см – 77-117мм (50-64% НПВ), на сході області 37мм (24% НПВ).

В другій декаді квітня температура повітря поступово підвищувалась. Опади, які спостерігались протягом декади, були різної інтенсивності, носили зливовий характер та значного покращення зволоження ґрунту не принесли.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 18 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 10-18мм (71-100% НПВ), на півночі та у центрі області 7-9мм (33-56% НПВ). 0-20см відповідно: 20-35мм (67-100% НПВ) і 16-18мм (38-55% НПВ). 0-50см – 44-67мм (54-82% НПВ). 0-100см: 76-106мм (51-68% НПВ), на сході області 48мм (31% НПВ).

Відсутність опадів та надзвичайно жарка погода в кінці квітня спричинили стрімке погіршення вологозабезпеченості рослин. Посилення вітру та зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче спричиняли суховійні явища, швидке висушування верхнього шару ґрунту. Відмічалось ураження гельмінтоспоріозом (бура плямистість). На сході спостерігалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, на заході - пошкодження шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 28 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили: на півдні області 4мм (20% НПВ), на південному сході області 13мм (76% НПВ), на решті території 5-9мм (31-50% НПВ). 0-20см відповідно: 4мм (11% НПВ), 26мм (76% НПВ) і 11-19мм (32-45% НПВ). 0-50см: 11мм (16% НПВ), на решті території 33-56мм (40-59% НПВ). 0-100см: на півдні та сході області 21-38мм (16-24% НПВ), на решті території області 58-86мм (39-55% НПВ).

Внаслідок утримання жаркої та сухої погоди протягом першої та другої декади травня агрометеорологічні умови для росту та розвитку ярого ячменю залишались вкрай несприятливими. Через дефіцит опадів умови для вологонакопичення були незадовільними. На більшій частині території області ґрунтова засуха тривала. На посівах ярого ячменю відмічалось передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, місцями по області втрата тургору вдень, спостерігалось пошкодження рослин шкідниками.

На сході області через повітряну та ґрунтову засуху відмічалось засихання рослин ярого ячменю повністю - до 70% площ.

24 квітня – 6 травня у ярого ячменю було відмічено кущіння. Висота рослин була 16-27см.

В залежності від строків сівби, у першій та другій декадах травня утворився нижній вузол соломини, що на 8-17 днів раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин до місця відгину верхнього листка була 8-22см. Кількість рослин на 1м² становила 469-736. Стан рослин був задовільний, місцями добрий.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 18 травня в шарі ґрунту 0-10 м становили: на півдні та в центрі області 9-10мм (50-56% НПВ), на півночі та південному сході області 3мм (14-18% НПВ), на решті території області запаси вологи були відсутні. 0-20 м відповідно: 12-15мм (36-42% НПВ), 5-7мм (15-17% НПВ) і 0 мм. 0-50 м: на південному сході та у центрі області 15мм (18-19% НПВ), на півдні області та на півночі області 19-34мм (27-35% НПВ) на решті території області запаси вологи в цьому шарі були відсутні. 0-100см на сході області запаси були відсутні, на заході, південному заході та південному сході області 2-24мм (1-16% НПВ), на решті території області 40-60мм (27-39% НПВ)

Опади, які пройшли в кінці третьої декади травня – на початку першої декади червня, призвели до значного покращення зволоження ґрунту, але дія попередніх дуже жорстких засушливих умов була незворотною. На сході області відмічалась повна загибель рослин.

22 травня – 2 червня у ярого ячменю відмічалось колосіння. Кількість стебел з колосом на 1м² становила 264-694. Кількість розвинених колосків в колосі – 11-19, недорозвинених – 1-3, на півдні області - 8. Висота рослин до верхівки колосу була 37-60см. Стан посівів був задовільний, місцями добрий.

Розвиток рослин проходив на тиждень раніше середніх багаторічних строків.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 28 травня в шарі ґрунту 0-10см становили: 8-12мм (47-60% НПВ), на заході та півночі області – засуха 5-6мм (28-29% НПВ). 0-20см: 14-22мм (33-61% НПВ), на заході та південному сході – засуха 6-9мм (15-26% НПВ). 0-50см відповідно: 28-43мм (40-52% НПВ) і 6-10мм (7-12% НПВ). 0-100см: 50-76мм (34-51% НПВ), на заході, півдні та південному сході – засуха 10-29мм (6-22% НПВ).

Від початку молочної стиглості до початку воскової стиглості відбувається налив зерна. Цей період характеризується наповненням зернівок пластичними речовинами, в результаті чого збільшується маса, ширина і товщина зернівок.

6-18 червня у ярого ячменю настала молочна стиглість. Кількість стебел з колосом на 1 м² була 310-689. Висота рослин – 43-62см. Довжина колосу від 5 до 8см.

Опади, які пройшли на початку першої декади червня у вигляді короткочасних злив, були різної інтенсивності, розподілялись по області нерівномірно і на більшій частині території значного покращення зволоженню ґрунту не принесли, тому ґрунтова засуха тривала. На посівах у ярого ячменю відмічалось пожовтіння колосу.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 8 червня в шарі ґрунту 0-10см становили: 2-6мм (13-35% НПВ) – засуха, на південному заході – 8мм (57% НПВ). 0-20см: 11-16мм (31-53% НПВ), на заході та в центрі області – засуха 3-4мм (9-10% НПВ). 0-50см: 4-18мм (4-26% НПВ) – засуха, на південному заході та півночі – 36-40мм (41-48% НПВ). 0-100см відповідно: 5-18мм (3-14% НПВ) і 52-61мм (35-39% НПВ).

Суха і жарка погода протягом тривалого періоду в поєднанні з низькою відносною вологістю повітря призвела місцями до повного висихання ґрунту. Внаслідок дефіциту опадів та надзвичайно високого температурного фону засуха поширювалась та поглиблювалась, відмічалися суховії, які згубно впливали на зерно ранніх колосових, місцями спостерігався «запал» зерна. Тривав прискорений розвиток та погіршення стану ранніх ярих культур. На посівах ярого ячменю відмічалось пошкодження рослин шкідниками.

16-24 червня відмічалась воскова стиглість, що майже на два тижні раніше середніх строків. Кількість стебел з колосом на 1м² – 308-694. Кількість зерен в колосі – 11-22. Щуплих зерен налічувалось від 1 до 22%. Маса 1000 зерен 33,8-60,5грам. Вологість зерна – 5-17%. Висота рослин 46-62см. Стан рослин задовільний, місцями незадовільний.

Запаси продуктивної вологи під ярим ячменем станом на 18 червня були практично вичерпані.

Підвищене теплозабезпечення сприяло передчасному достиганню зерна, випередження досягало тиждень, на окремих площах 10-14 днів.

24 червня – 4 липня у ярого ячменю відмічалась повна стиглість. В першу декаду липня його почали збирати.

Врожайність зерна ярого ячменю в цілому по області цього року одержано на 28% нижче середнього врожаю за останні 25 років і на 45% нижче тогорічного.

Кукурудза 2012р.

Сівбу кукурудзи розпочали в кінці другої декади квітня, масову сівбу проводили в першій декаді травня, в строки близькі до середніх багаторічних значень.

Сходи кукурудзи відмічались 2-16 травня. Стан посівів був добрий та задовільний.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою станом на 8 травня в шарі ґрунту 0-10 см становили: на півдні та півночі області 3-6мм (15-29% НПВ), на заході області 12мм (57% НПВ). 0-20 см: на півдні області 6мм (17% НПВ), на півночі та заході області 14-26мм (33-59% НПВ). 0-50 см: відповідно: 6мм (9% НПВ) і 45-64мм (46-65% НПВ). 0-100см відповідно: 10мм (8%НПВ) і 76-106мм (49-57% НПВ).

З кінця травня по середину червня у кукурудзи відмічалось листоутворення (5-9 листок). Висота рослин була на 5 листок 19-24см, на 9 листок 44-65см. Середня маса рослин 112 гр. Стан рослин від доброго до задовільного.

Опади, які пройшли в кінці третьої декади травня, призвели до значного покращення зволоження ґрунту. Вони були помірні, сильні, місцями дуже сильні, носили зливовий характер і розподілялись по території області не рівномірно. Кількість їх становила від 31 до 63мм (від 2 до майже 5 декадних норм), на південному заході області – 135мм (11 декадних норм).

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою станом на 28 травня в шарі ґрунту 0-10 см становили: 10-15мм (48-71% НПВ). 0-20 см: 20-31мм (48-72% НПВ). 0-50 см: 43-69мм (48-70% НПВ). 0-100 см: 72-127мм (46-69% НПВ).

Опади, які пройшли на початку першої декади червня у вигляді короткочасних злив спостерігались протягом 1-2 днів, були різної інтенсивності, розподілялись по території області нерівномірно і на більшій частині території області значного покращення зволоження в ґрунті не принесли, протягом другої декади опадів не було, лише 20 червня на півночі та сході області спостерігались зливові дощі з грозами - 5-6мм (25-32% декадної норми).

Суха і жарка погода в поєднанні з низькою відносною вологістю повітря призвела місцями до повного висихання ґрунту. Практично на всій території області тривала ґрунтова засуха.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою станом на 18 червня в шарі ґрунту 0-10 см становили: на зрошені на півдні та заході області 11-14мм (55-67% НПВ). 0-20 см відповідно: 17-29мм (47-66% НПВ). 0-50 см: на зрошені на півдні області 21мм (30% НПВ), на зрошені на заході області 65мм (66% НПВ). 0-100 см: на півночі та на зрошені на півдні області 39мм (25-30% НПВ),на заході області 126мм (68% НПВ).

Протягом червня у кукурудзи відбувалось листоутворення (11-17 листок) і накопичення рослинної маси. Середня маса рослин на кінець місяця була 352-623гр., на 11 листок – 68гр. Висота рослин 73-168 см, на півдні – 235 см. Стан рослин був від доброго до задовільного.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на зрошенні у південних та західних районах області станом на 28 червня в шарі ґрунту 0-10 см становили 10-14мм (50-67% НПВ). 0-20 см: 19-30мм (53-68% НПВ). 0-50 см: на зрошені на півдні області 24мм (34% НПВ), на зрошені на заході області 75мм (77% НПВ). 0-100 см відповідно: 36мм (27% НПВ) і 151мм (82% НПВ).

В 1-й і 2-й декадах липня у кукурудзи відмічалось викидання та цвітіння волоті. Кількість качанів на одній рослині була 2. Маса рослин 640-855гр. Кількість рослин на 100м² становила 413-616штук. Висота рослин 180-235см. Стан рослин був від доброго до задовільного.

Місцями богарну зернову кукурудзу збирали на зелений корм.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на зрошенні у південних та західних районах області станом на 8 липня в шарі ґрунту 0-10 см становили 15-19мм (75-90% НПВ). 0-20 см: 27-37мм (75-84% НПВ). 0-50 см: 51-79мм (73-81% НПВ). 0-100 см: 84-144мм (64-78% НПВ).

В 2-й декаді липня спостерігалось цвітіння качана, місцями – молочна стиглість . Середня кількість качанів на одній рослині – 2. Висота рослин 222-246см. Стан рослин добрий, місцями задовільний.

На півдні області у кукурудзи спостерігалось пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на зрошенні у південних та західних районах області станом на 18 липня в шарі ґрунту 0-10 см становили 16-17мм (76-85% НПВ). 0-20 см: 32-33мм (73-92% НПВ). 0-50 см: 64-70мм (65-100% НПВ). 0-100 см: 118-123мм (64-94% НПВ).

Упродовж 3-ї декади липня спостерігались жорсткі умови для росту і розвитку рослин. Ґрунтова та повітряна засуха поширювалась та поглиблювалась. Через високі температури повітря і ґрунту та низьку відносну вологість повітря спостерігалось передчасне пожовтіння та засихання листків нижніх ярусів та втрата тургору у рослин вдень, уповільнення розвитку качанів кукурудзи. Спостерігалось пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками і ураження хворобами.

В залежності від строків сівби в 2-й та 3-й декаді липня у кукурудзи відмічалась молочна стиглість, що на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних строків. Кількість качанів на одній рослині 2. Маса качана 193-304гр. Середня кількість зерен в одному качані – 592-630. Висота рослин 226-260см. Стан рослин був від доброго до задовільного та незадовільного.

Запаси продуктивної вологи під кукурудзою на зрошенні у південних та західних районах області станом на 28 липня в шарі ґрунту 0-10 см становили: 4-6мм (19-30% НПВ). 0-20 см: 12-20мм (27-56% НПВ). 0-50 см: 35-40мм (36-57% НПВ). 0-100 см: 71-81мм (44-54% НПВ).

Агрометеорологічні умови були дуже несприятливі для дозрівання та формування врожаю кукурудзи. По всій території області спостерігалась ґрунтова та повітряна засуха. В 2-й декаді, на півдні в 1-й декаді серпня у кукурудзи настала воскова стиглість. Середня кількість качанів на одній рослині – 1,2-1,6 шт. Кількість рослин на 1м² – 413-616. Середня кількість зерен в качані – 580-629. Маса 1000 зерен – 297-428г. Висота рослин 226-260см. Стан рослин добрий, місцями задовільний.

На початку вересня кукурудзу почали збирати на зерно.

Врожайність зерна кукурудзи в цілому по області цього року одержано на 54% вище середнього врожаю за останні 25 років і на 4% вище тогорічного.

Зернобобові культури /горох / 2012р.

Сівбу гороху господарства області розпочали в строки близькі до звичайних - в першій декаді квітня. Сходи у гороху були отримані у другій декаді квітня, 3-й справжній листок - в кінці третьої декади квітня. Кількість рослин на 1м² становила 119-148. Висота рослин 6-7см. Стан рослин був добрий.

Опади, які пройшли в другій половині першої декади квітня, були різної інтенсивності і розподілялись по території області нерівномірно. На більшій її частині вологозабезпечення ґрунту було в межах достатніх і задовільних, а місцями незадовільних, так в північних районах області, в 20-ти сантиметровому шарі ґрунту, розпочалась ґрунтова засуха.

Запаси продуктивної вологи на посівах гороху станом на 8 квітня в шарі ґрунту 0-10 см становили: на півночі області 4мм (19% НПВ), у центрі - 14мм (88% НПВ). 0-20 см відповідно: 10мм (24% НПВ) і 27мм (82% НПВ). 0-50 см відповідно: 42мм (43% НПВ) і 70мм (88% НПВ). 0-100 см відповідно: 73мм (47% НПВ) і 120мм (81% НПВ).

Відсутність ефективних опадів та надзвичайно жарка погода в останні квітневі дні спричинили стрімке погіршення вологозабезпечення рослин.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 28 квітня в шарі ґрунту 0-10 см становили: на півночі області 5мм (24% НПВ), у центрі - 10мм (63% НПВ). 0-20 см відповідно: 13мм (31% НПВ) і 20мм (61% НПВ). 0-50 см відповідно: 46мм (47% НПВ) і 58мм (73% НПВ). 0-100 см відповідно: 75мм (48% НПВ) і 126мм (86% НПВ).

В першій декаді травня внаслідок утримання жаркої та сухої погоди агрометеорологічні умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур залишались вкрай несприятливими. На більшій частині території області тривала ґрунтова та повітряна засуха.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 8 травня в шарі ґрунту 0-10 см становили: на півночі області 3мм (14% НПВ), у центрі - 7мм (44% НПВ). 0-20 см відповідно: 9мм (21% НПВ) і 14мм (42% НПВ). 0-50 см відповідно: 39мм (40% НПВ) і 48мм (60% НПВ). 0-100 см відповідно: 65мм (42% НПВ) і 109мм (73% НПВ).

16-20 травня у гороху відмічалась поява суцвіть, в кінці травня – початок цвітіння. Кількість рослин на 1м² була 119-144. Кількість бобів довжиною 1см і більше на одній рослині – від 2 до 4 штук. Висота рослин 36-39см. Стан рослин був добрий.

Запаси продуктивної вологи під горохом станом на 28 травня в шарі ґрунту 0-10 см на півночі та в центрі області становили: 7-12мм (33-75% НПВ). 0-20 см: 16-19мм (38-58% НПВ). 0-50 см: 46-54мм (47-68% НПВ).

0-100 см: 69-129мм (45-87% НПВ).

З кінця третьої декади травня по другу декаду червня у гороха тривав кінець цвітіння. Кількість бобів довжиною 1см і більше на одній рослині була 2-4шт. Висота рослин – 38-52см.

Опади, які спостерігались протягом червня, значного покращення зволоженню ґрунту не принесли. Ґрунтова та повітряна засуха поширювалась та поглиблювалась. Грунт під горохом станом на 18 червня був практично сухий до метра.

24 червня у гороху відмічалось достигання. Середня кількість бобів довжиною 1см і більше на одній рослині становила 6-7шт, середня кількість зерен в одному достиглому бобі – 4, маса 1000 зерен була 174-266 гр. Висота рослин 38-52см.Стан рослин був від доброго до задовільного.

Збирання гороху проводили в кінці червня – на початку липня. Умови для проведення збиральних робіт були задовільні.

Врожайність гороху в цілому в цілому по області цього року одержано на 10% нижче середнього врожаю за останні 25 років та близько до тогорічного.

Соняшник 2012р.

Сівбу соняшника розпочали в кінці другої декади квітня, масову сівбу – в третій декаді квітня, в цей період утримувалась суха і тепла погода. Умови для проведення польових робіт були сприятливі.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 28 квітня в шарі ґрунту 0-10см в центрі та на півдні області становили: 6-7мм (35-38% НПВ), на решті території 11-13мм (61-79%НПВ). 0-20см: на півдні області 7 мм (19% НПВ), в центрі області 15мм (45% НПВ), на решті території 21-27мм (62-79 %НПВ). 0-50см відповідно: 19мм (27% НПВ), 34 мм (41% НПВ) і 44-49мм (58-60% НПВ). 0-100см: на півдні та сході області 38мм (24-29%НПВ), на решті території 79-102мм (51-68% НПВ).

Протягом квітня спостерігалась суха погода, в кінці місяця з температурами повітря вище +30°, навіть опади, яки проходили на початку місяця, були малоефективні для поповнення запасів вологи в ґрунті. В першій декаді травня опадів не було зовсім. На більшій частині території області тривала ґрунтова та повітряна засуха.

Сходи з’явились 2-12 травня, на більш ранніх посівах – в кінці квітня. Стан посівів був добрий.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 18 травня в шарі ґрунту 0-10см на південному сході області становили: 4мм (24% НПВ), на решті території області 6-8мм (33-44% НПВ). 0-20см відповідно: 8мм (24% НПВ) і 11-17мм (35-47% НПВ). 0-50см: на півдні на зрошені та в центрі області 39-44мм (55-56% НПВ), на решті території області 13-21мм (16-28% НПВ). 0-100см: на сході та південному сході області 18-23мм (12-15%НПВ), на решті території області 54-85мм (36-57% НПВ).

2-га пара справжніх листків на ранніх посівах відмічалась в кінці першої декади травня, на більш пізніх посівах – в кінці другої декади. Висота рослин була 6-10см, на півдні області – 3см. Стан посівів був добрий та задовільний.

В період появи другої пари листків відбувається закладання кошику. В певній мірі уже в цей час визначається кількість квіток, а відповідно і кількість зерен майбутнього врожаю.

Опади, які пройшли протягом третьої декади травня, місцями призвели до покращення зволоження ґрунту. Так, запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 28 травня в шарі ґрунту 0-10см становили: 9-15мм (60-94% НПВ). 0-20см: 17-28мм (57-85% НПВ). 0-50см: 34-56мм (47-68% НПВ), в центрі області 70мм (88% НПВ). 0-100см відповідно: 47-72мм (31-49%НПВ) і 142мм (95% НПВ).

Опади, які пройшли на початку першої декади червня у вигляді короткочасних злив спостерігались протягом 1-2 днів, були різної інтенсивності, розподілялись по території області нерівномірно і на більшій частині території області значного покращення зволоження в ґрунті не принесли, протягом другої декади опадів не було, лише 20 червня на півночі та сході області спостерігались зливові дощі з грозами - 5-6мм (25-32% декадної норми).

Суха і жарка погода в поєднанні з низькою відносною вологістю повітря призвела місцями до повного висихання ґрунту. Практично на всій території області тривала ґрунтова засуха. На південному сході області у рослин соняшника через ґрунтову засуху відмічалась втрата тургору вдень.

Запаси продуктивної вологи під соняшником станом на 8 червня в шарі ґрунту 0-10см становили: 6-9мм (33-56% НПВ). 0-20см: 11-18мм (32-53% НПВ). 0-50см: 18-30мм (26-37% НПВ), в центрі області 51мм (64% НПВ). 0-100см: 18-39мм (14-25%НПВ), на південному заході – 65мм (44% НПВ), в центрі – 109мм (73% НПВ).

Поява суцвіть у соняшника відмічалась в першій декаді червня, місцями в кінці другої декади червня. Висота рослин була 52-75см, на півдні 21см. Стан рослин був добрий, місцями задовільний.

Через жарку погоду у рослин соняшника на сході області відмічалась втрата тургору вдень, пожовтіння листків нижнього ярусу.

Запаси продуктивної вологи під соняшником у південних районах області на зрошені станом на 18 червня в шарі ґрунту 0-10 см становили: 11мм (55% НПВ). 0-20 см: 20мм (56% НПВ). 0-50 см: 37мм (53% НПВ). 0-100 см: на зрошені на півдні області 64мм (49%НПВ), у центральних районах 69мм (46% НПВ), на решті території області грунт був практично сухий до метра.

Цвітіння соняшнику розпочалось в третій декаді червня, місцями в першій та другій декаді липня. Висота рослин була від 110см до 137см, на південному заході області до 200см. На 100м² налічувалось 179-574 рослини. Діаметр кошика був від 9 до 14см. Стан посівів був від доброго до незадовільного.

Опади, які проходили, розподілялись по території області не рівномірно, мали зливовий характер і значного покращення зволоженню ґрунту не приносили. Ґрунтова та повітряна засуха поширювалась та поглиблювалась. Станом на 18 липня грунт під соняшником був повністю сухий. Рослини в’янули та втрачали тургор вдень.

Достигання соняшнику відбувалось з 16 липня по 6 серпня. Висота рослин була 116-139см, на південному заході області до 221см. Діаметр кошику був від 9 до 23см.

Збиральна стиглість соняшнику відмічалась на сході області в кінці 3-ї декади липня, на решті території області – в 2-й декаді серпня.

Збір соняшнику в східних районах області почали проводити на початку серпня, на решті території області – в кінці серпня.

Врожайність соняшника в цілому по області цього року одержано на 8% нижче середнього врожаю за останні 25 років і на 35% нижче тогорічного.

Городні та баштанні культури 2012р.

В другій половині квітня утримувалась суха і тепла погода. До посіву ранніх овочевих культур господарства області приступили з кінця другої декади квітня, а до масової висадки розсади у відкритий грунт – в третій декаді квітня – першій декаді травня (томати висаджували при появі бутонів, капусту – 3-й справжній листок). Сівбу огірків розпочали в третій декаді квітня, а баштанні культури в другій декаді травня. Через відсутність ефективних опадів умови для проведення польових робіт були дуже не сприятливі.

На кінець травня – початок червня у посівних томатів спостерігався 3-й справжній листок та поява бокових пагонів; у розсадних – цвітіння; у огірків – 3-й справжній листок, поява бутонів; у капусти середньостиглих сортів - 3-й листок та розпочалось формування голівки; у кавуна – 3-й листок. Стан рослин був добрий.

Опади, які пройшли в кінці третьої декади травня, призвели місцями до значного покращення зволоження ґрунту.

На посівах томатів відмічалась поява ряду захворювань: фітофторозу, макроспоріозу, бактеріальної плямистості.

На посівах огірків відмічалось ураження переноспорозом та іншими хворобами.

Капусту пошкоджували личинки капустяної мухи, клопи, попелиці, білани, молі та інші шкідники.

На полях області проводили прополку, підживлення, обробку від бур’янів, шкідників та хвороб, поливи овочевих і баштанних культур.

В другій декаді червня у посівних томатів спостерігалась поява суцвіть та цвітіння; у розсадних – відцвітання перших квіток; у огірків – поява бутонів та цвітіння; у капусти середньостиглих сортів – формування голівки; у кавуна – поява бутонів. Стан рослин був від доброго до задовільного.

Оптимальна температура повітря для росту і розвитку томатів та огірків становить 26-28° тепла, для капусти – 14-18° тепла, для кавунів - 33-35° тепла. Гостра нестача вологи в грунті за умов високої температури, особливо під час цвітіння та формування плодів (у капусти - формування головки) негативно позначається на розвитку цих культур. В цьому році погодні умови для цих культур в період цвітіння були задовільні.

З кінці червня по першу половину липня у посівних томатів відмічалось відцвітання перших квіток та зелена стиглість; у розсадних – бланжева та повна стиглість; у огірків – масовий збір; у капусти середньостиглих сортів – технічна стиглість та масовий збір; у кавуна – цвітіння. Стан рослин був добрий, місцями задовільний.

Опади, які спостерігались протягом першої та другої декади липня, були різної інтенсивності та зволожували ґрунт нерівномірно, тому значного покращення поповненню запасів вологи у ґрунті вони не принесли. Внаслідок сухої спекотної погоди переважали малосприятливі агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур. Ґрунтова та повітряна засуха тривала.

По області у овочевих культур спостерігалось пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

В другій половині липня у розсадних томатів відмічалась повна стиглість, почали їх збирання, у посівних томатів відмічалась бланжева та повна стиглість; у кавуна – достигання плодів та збирання. Стан рослин був добрий.

В першій декаді серпня посівні томати почали збирати.

Плодові культури, виноград 2011-2012рр.

В осінній період 2011 року склались жорсткі агрометеорологічні умови для вегетації плодових дерев та винограду на території Херсонської області.

Дефіцит опадів протягом серпня та всього осіннього періоду не сприяв накопиченню вологи в ґрунті. По всій території області тривала ґрунтова та повітряна засуха, яка розпочалась ще в липні, а місцями навіть в кінці травня.

Через тривалу ґрунтову засуху плодові дерева та виноград увійшли в зиму в зневодненому стані.

Більшу частину грудня утримувалась тепліша, ніж звичайно, погода не притаманна для першого зимового місяця. Середня температура в першій та другій декаді була вищою за норму на 4-9°. Температура повітря утримувалась вночі в межах 0-5° тепла, місцями до 6-9° тепла, при проясненнях, в окремі ночі до 1-7° морозу, вдень до 5-11° тепла, в першій декаді місцями до 12-15° тепла.

В першій половині січня також утримувалась доволі тепла для цього місяця погода. Максимальна температура повітря підвищувалась до 8-11° тепла, на поверхні ґрунту до 10-13° тепла. Середньодобові температури повітря протягом всього періоду були вищими за норму, а 3-9 січня аж на 5-9° вище норми.

Такі погодні умови місцями сприяли набряканню вічок плодових дерев та винограду, що стало негативним фактором їх перезимівлі.

26-28 січня внаслідок відбулось зниження температури повітря вночі до 10-17° морозу, вдень 5-12° морозу, в кінці декади вночі до 18-22°, вдень 13-18° морозу.

В 1-й та 2-й декадах лютого спостерігалась суха, аномально холодно погода. 2 лютого мінімальна температура повітря та на поверхні ґрунту знижувалась до 21-26° морозу.

Максимальна глибина промерзання ґрунту цієї зими відмічалась з 15 по 22 лютого: на півночі і в південно-східних районах – 58-63см, на решті території області - 83-105см.

Такі значні зниження температури повітря місцями згубно вплинули на перезимівлю плодових дерев та винограду. За результатами відрощування гілок плодових дерев, внаслідок сильних морозів виявлено загибель бруньок: у абрикосу – 55-82% та потемніння деревини, на півночі області – 15%; у сливи на півночі та півдні області - від 12 до 34%; у вишні на заході та півдні області - від 3 до 7%; у яблуні та груші на півдні – від 25 до 58% квіткових бруньок, від 20 до 42% листових.

За даними господарств області відмічалась загибель бруньок у абрикосу та персика від 30 до 95%, у винограду - від 70 до 85%.

Весняні процеси в нинішньому році почали розвиватися надто повільно і з запізненням. В період з 11-13 березня відбувся стійкий перехід середньодобових температур повітря через +0° - почалася метеорологічна весна, що на 19-24 дні пізніше середніх багаторічних значень.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 березня в шарі ґрунту 0-10см становили 10мм (67% НПВ). 0-20см: 20мм (65% НПВ). 0-50см: 54мм (68% НПВ). 0-100см: 107мм (73% НПВ).

За результатами відрощування гілок плодових дерев, взятих метеостанціями області на початку березня, виявлено загибель плодових бруньок від морозу: у абрикосу - від 18 до 60% та потемніння деревини; у вишні – до 1%; у сливи – від 6 до 12%; у черешні – до 10% та потемніння деревини; у груші – до 10% квіткових, до 25% листкових, у винограду виявлено загибель від морозу 99% бруньок верхнього ярусу, 76% нижнього ярусу та потемніння деревини однорічних та дворічних пагонів.

20-31 березня, на півночі області 31 березня – 6 квітня, у плодових відмічалось набухання бруньок, 4-14 квітня – розпускання бруньок, 14-24 квітня – розгортання 1-х листків.

В кінці другої декади квітня у винограду відмічалось набухання вічок, в кінці 3-й декаді квітня – розпускання вічок, розгортання 1-го листка, на початку першої декаді травня – розгортання 3-го листка, поява 1-го суцвіття.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 квітня в шарі ґрунту 0-10см становили 2мм (13% НПВ). 0-20см: 7мм (23% НПВ). 0-50см: 28мм (53% НПВ). 0-100см: 73мм (50% НПВ).

На початку третьої декади квітня почався вихід з місць зимівлі глодового, яблуневого, бурого кліщів, якими заселено 20–40% саду, максимально – 50% в окремих сільгосппідприємствах. Спостерігався розвиток хвороби, особливо на сортах яблунь Айдаред, Ренет Симеренко, Джонатан та інших. Уражено 2-3, максимально 5–10% дерев, 5–10% молодих гілок в слабкому і середньому ступені. Цьому сприяють коливання температури в денні і нічні години.

У даний період відбувалось розповсюдження аскоспор парші яблуні та груші, ушкоджено 2–5% дерев, 2-3% листя. Паршою було уражено 50% площ яблуні і груші. Погодні умови (тумани, роси) сприяли ураженню листя. По області відмічалось ураження листя персика кучерявістю. Хворобою були уражені майже всі дерева, 5–10% листя, із них в середньому і слабкому ступені 50%. У більшості сільгосппідприємств і приватному секторі абрикоси до 30% уражені моніліозом.

Протягом квітня спостерігалась суха погода, в кінці місяця з температурами повітря вище +30°, навіть опади, яки проходили на початку місяця, були малоефективні для поповнення запасів вологи в ґрунті. В першій декаді травня опадів не було зовсім. Через недостатню ефективність опадів, високі денні температури повітря та низьку відносну вологість повітря, грунт почав інтенсивно підсихати. Починаючи з 26 квітня мінімальна вологість повітря була 30% і нижче.

Цвітіння у абрикосу було відмічено 16-20 квітня, у вишні, сливи, груші та яблуні – 22-30 квітня, у винограду – в 3-й декаді травня. Формування плодів у абрикосу розпочалось 28 квітня - 4 травня, у вишні, груші - 2-8 травня, у яблуні – 10-24 травня.

Опади, які пройшли протягом третьої декади травня, призвели до значного покращення зволоження ґрунту, але через дуже жорсткі засушливі попередні умови місцями ґрунтова засуха триває.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральній частині області станом на 28 травня в шарі ґрунту 0-10см становили: 7мм (47% НПВ).

0-20см: 15мм (48% НПВ). 0-50см: 30мм (38% НПВ). 0-100см: 35мм (24% НПВ).

Достигання плодів та збирання врожаю у черешні тривало з кінця травня по початок червня, у вишні – 6-14 червня, у абрикосу – 18-30 червня, у сливи та груші ранньостиглих сортів – впродовж другої декади липня, більш пізніх сортів – з кінці липня по початок серпня.

Незважаючи на окремі дощі протягом червня ґрунтова засуха посилювалась та поширювалась. Запаси вологи під виноградом в центральних районах області на 28 червня були практично вичерпані і в метровому шарі ґрунту вони складали лише 14мм (10% НПВ), а станом на 28 липня були повністю відсутні.

На початку серпня почалось дозрівання середньостиглих сортів яблук та груш. У пізніх сортів продовжувався налив плодів та накопичення цукрів. Виноград почав дозрівати в середині серпня.

З кінця серпня по початок вересня в садах дозрівали пізні сорти яблук, виноград і їх почали збирати.

В період 27-29 серпня південний циклон обумовлював невеликі та помірні грозові дощі, в окремих пунктах сильні дощі, завдяки чому місцями по області запаси вологи в ґрунту поліпшились. Але через нестачу ефективних опадів протягом тривалого часу, вологозабезпечення залишалось недостатнім.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральній частині області станом на 28 серпня в шарі ґрунту 0-10см становили: 5мм (33% НПВ).

0-20см: 17мм (55% НПВ). 0-50см: 27мм (34% НПВ). 0-100см: 40мм (27% НПВ).

У вересні спостерігався літній температурний фон (середні добові температури перевищували +15°). Утримувалась тепла погода, лише в окремі дні випадали місцями невеликі короткочасні дощі. Ґрунтова засуха тривала.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 вересня були повністю відсутні.

Протягом жовтня та листопада через нерівномірний розподіл опадів та різну їх інтенсивність, на більшій частині території області ґрунтова засуха тривала.

Запаси продуктивної вологи під виноградом в центральних районах області станом на 28 жовтня були практично відсутні і в шарі ґрунту 0-10см вони становили 4мм (27% НПВ). 0-20см: 7мм (23% НПВ). 0-50см: 8мм (10% НПВ). 0-100см: 9мм (6% НПВ).

З другої декади жовтня у плодово-ягідних культур відмічалось осіннє забарвлення листя, а з кінця жовтня по середину листопада – листопад.

Висновки