3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
3.3.1 До виконання лабораторної роботи допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки.
3.3.2 Забороняється розбирати та демонтувати прилади, що використовуються.
3.3.3 Не руйнувати з’єднувальні кабелі.
3.3.4 При дослідженні залежності зміни освітлення від зміни висоти підвісу світильників, останню не зменшувати більше, ніж на 40 см, оскільки телескопічна трубка не має фіксатора.
3.3.5 Після виконання лабораторної роботи вимкнути світильники, відключити від електричної мережі трансформатор.
3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
3.4.1 Які світлотехнічні показники характеризують умови зорової роботи?
3.4.2 Види освітленості робочої поверхні.
3.4.3 Системи штучного освітлення.
3.4.4 Назвіть джерела штучного світла.
3.4.5 Недоліки ламп розжарювання і газорозрядних ламп.
3.4.6 Як нормується природна і штучна освітленість?
3.4.7 Що є джерелом випромінювання в лампах розжарювання і газорозрядних лампах?
3.4.8 Які лампи відносяться до газорозрядних ламп низького і високого тиску?
3.4.9 Як класифікуються світильники за ступенем захисту від пилу і вологи?
3.4.10 Будова і принцип дії люксметра.
3.4.11 Правила вимірювання освітленості люксметром Ю116.
3.4.12 Які коефіцієнти необхідно враховувати при розрахунку необхідної площі світлових отворів?
3.4.13 Що значить дослідити умови зорової роботи?
3.4.14 Як розрахувати коефіцієнт використання світлового потоку?
3.4.15 За якою формулою розраховується необхідний світловий потік однієї лампи?
3.4.16 Для чого необхідний такий показник як індекс приміщення?
3.4.17 Як визначити розрахункову освітленість?
3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
3.5.1 За плакатами і натурними моделями необхідно ознайомитись з конструкцією світильників, їх технічними характеристиками.
3.5.2 Вивчити будову і принцип роботи люксметра.
3.5.3 Визначити коефіцієнт природної освітленості (КПО) за експериментальними даними.
3.5.3.1 Визначити зовнішню освітленість Езовн., прийнявши її вдвічі більшою, ніж освітленість, що виміряна на підвіконні Езовн.=2Епідв.
3.5.3.2 Виміряти внутрішню освітленість на відстані 1, 2...5 м від вікна в характерному розрізі приміщення.
3.5.3.3 Розрахувати КПО для п’яти вимірювань.
3.5.3.4 Результати вимірювань, розрахунків занести в табл.3.1.
3.5.3.5 За завданням викладача встановити характеристику і розряд зорової роботи в аудиторії.
3.5.3.6 Порівнюючи розрахункові значення КПО з нормативними, за СНиП ІІ 4-79 зробити висновок:
– чи відповідає освітленість у вказаних точках заданим умовам зорової роботи;
– чи достатня освітленість для виконання лабораторних робіт.
3.5.4 Розрахувати необхідну площу світлових отворів при бічному освітленні. Згідно з СНиП ІІ 4-79 попередній розрахунок площі проводиться за формулою:
де Sо – площа світлових отворів, м2;
Sn – площа підлоги приміщення, м2;
ен – нормоване значення КПО, % ;
Кз – коефіцієнт запасу, Кз =1,5;
η0 – світлова характеристика вікон, η0 =16;
Кзб – коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, що стоять навпроти, Кзб =1;
– загальний
коефіцієнт світлопропускання,
;
r1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, r1 = 1,1. Отримані результати розрахунку порівняти з площею вікон, що є в лабораторії.
3.5.5 Провести аналіз зміни штучного освітлення робочого місця в залежності від висоти підвісу світильників. Отримані результати вимірювань занести в табл. 3.2.
3.5.5.1 Виміряти освітленість на робочому місці від двох однотипних світильників: підвісних – “Райдуга-30”, пиловологозахищених – С-100/Д, підстельних – ФПБ. Відстань від світильників до умовної робочої поверхні встановлювати, міняючи положення люксметра за допомогою телескопічної підставки.
3.5.5.2 У табл. 3.2 занести задану викладачем характеристику зорової роботи, розмір об’єкта розпізнавання, фон, контраст об’єкта розпізнавання з фоном. Згідно з СНиП ІІ-4-79 визначити найменшу освітленість, що нормується.
3.5.6 Дослідити залежність освітленості від напруги мережі. Отримані результати вимірювань занести в табл. 3.3.
3.5.6.1 Ввімкнути два верхніх світильники з однотипними лампами (по вказівці викладача).
3.5.6.2 Виміряти освітленість на робочому місці, змінюючи напругу реостатом в діапазоні 220...50 В.
3.5.6.3
Побудувати графік залежності освітленості
від напруги мережі,
.
3.5.7 Дослідити комбіноване освітлення. Отримані результати вимірювань і розрахунків занести в табл.3.4.
3.5.7.1 Включити світильник місцевого освітлення ЛПО – “Трубеж-2”. Визначити освітленість на робочому місці під світильником.
3.5.7.2 Послідовно, відповідно до вказівки викладача, включити світильники загального освітлення, визначаючи сумарну освітленість.
3.5.7.3 Визначити в кожному випадку частку загального освітлення (в %).
3.5.8 Дослідження впливу типу світильників і якості обробки внутрішніх стін приміщення на величину освітленості. Отримані результати вимірювань і розрахунків занести в табл. 3.5.
3.5.8.1 Встановити в кабіні за допомогою білого екрана білий тип обробки бічної стіни.
3.5.8.2 Включити однотипні світильники (завдання видає викладач ).
3.5.8.3 Визначити освітленість в кабіні.
3.5.8.4 Теж саме повторити для кабіни при чорній обробці бічної стіни.
3.5.8.5 Розрахувати у всіх випадках коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки за формулою
де Е – виміряна освітленість, лк;
Sn – площа підлоги приміщення, м2;
Фл – світловий потік, лм (для ламп розжарювання прийняти 400 лм, для люмінесцентних – 1180 лм).