
- •Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
3.1.2.4 Світильники
Світильник – це світловий прилад, що складається з джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура призначена для перерозподілу напряму світлового потоку у бік робочої поверхні, для захисту очей від засліплюючої дії ламп, для запобігання їх від пошкодження, а також для кріплення і підведення до них електричного струму.
Світильники відрізняються цілою низкою світлотехнічних та конструктивних характеристик.
Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподіл, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.
Згідно з ГОСТ 17677-82 світильники відносяться до певних класів в залежності від того, як розподілений світловий потік світильника між верхньою і нижньою півсферами.
Якщо більше, ніж 80 % світлового потоку розподіляється в нижній півсфері, то світильники відносяться до класу прямого світла (П), якщо 60.. 80% – до класу переважно прямого світла (Н), при 40...60 – до класу розсіяного світла (Р).
Якщо більше, ніж 80 % світлового потоку розподіляється у верхній півсфері, то світильники відносяться до класу відбитого світла (О), при 60..80% – до класу переважно відбитого світла (В).
Залежно від конструктивного виконання світильники бувають: відкриті, захищені, закриті, пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної надійності проти вибуху.
За ступенем захисту від пилу розрізняються світильники відкриті (2), перекриті з неущільненою світлопроникною оболонкою (2’), пилозахищенні, тобто такі, що допускають проникнення пилу в порожнину світильника тільки в нешкідливих кількостях (5), з обмеженою зоною пилозахисту (5’), пилонепроникні (6) і з обмеженою зоною пилонепроникності (6’).
Поділ світильників за ступенем захисту від води наведений в додатку Н.
За призначенням світильники можуть бути загального та місцевого освітлення.
3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
Для вимірювання і контролю освітленості використовується переносний люксметр Ю116. Принцип дії люксметра заснований на фотоелектричному ефекті. Складається прилад з двох основних частин: селенового фотоелементу з насадками і вимірювача з міліамперметром. На передній панелі вимірювача є кнопки перемикача і табличка із схемою, що зв’язує дію кнопок і насадок, які використовуються, з діапазоном вимірювання. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На бічній стінці корпусу вимірювача розташована вилка для приєднання селенового фотоелементу.
Насадка на фотоелемент складається з півсфери, виконаної з білої світлорозсіючої пластмаси, і непрозорого пластмасового кільця, що має складний профіль. Насадка позначена буквою К. Ця насадка застосовується спільно з однією з трьох інших насадок – М, Р, Т. Кожна з цих насадок спільно з насадкою К утворює три поглиначі із загальним номінальним коефіцієнтом ослаблення 10, 100, 1000, що застосовуються для розширення діапазону вимірювання.
Порядок відліку наступний: при натисненні правої кнопки потрібно користуватися шкалою 0 – 100, при натисненні лівої кнопки – 0 – 30. Якщо на елемент надіті насадки К і М, то межі вимірювань збільшуються в 10 раз, якщо К і Р – в 100 раз, якщо К і Т – в 1000 раз.
При визначенні освітленості фотоелемент необхідно встановити горизонтально на робочому місці, а відлік вести по вимірювачу, який також розташований горизонтально, на деякій відстані від фотоелементу, щоб тінь від того, хто проводить вимірювання, не попадала на фотоелемент.