2.4. Робота дублером відповідального працівника по контролю якості продукції.
Під час проходження практики на ТОВ «Сквирський КХП» закріпив, розширив та систематизував знання потрібні для роботи контролером-лаборантом якості продукції.
Перевіряючи сировину та готовоу продукцію на якість працівники лабораторії керуються стандартами. Для роботи потрібно ознайомитись з технологічними умовами та стандартами щодо: відбору зразків та процесу обстеження сировини, або готової продукції.
Нормативні документи
ДСТУ 4964:2008 «Соя . Технічні умови»
ДСТУ 4966:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови»
ДСТУ 3768:2010 « Пшениця. Технічні умови»
ДСТУ 3769-98 « Ячмінь. Технічні умови»
ДСТУ 4525-2006 « Кукурудза. Технічні умови»
ДСТУ 4523-2006 «Горох. Технічні умови»
ДСТУ 5026:2008 «Просо. Технічні умови»
ДСТУ 4522:2006 «Жито. Технічні умови »
ДСТУ 4524:2006 «Гречка. Технічні умови»
ДСТУ 4963:2008 «Овес. Технічні умови»
ГОСТ 13586.3-83 «Зерно. Правила приемки и методы отбора проб»
ГОСТ 13586.5-93 «Зерно. Метод определения влажности»
ГОСТ 10840-64 «Зерно. Методы определения натуры»
ГОСТ 10842-89 «Зерно зерновых и бобовых культур и семена масличных культур. Метод определения массы 1000 зерен или 1000 семян»
ГОСТ 10843-76 «Зерно. Методы определения пленчатости»
ГОСТ 10940-64 «Зерно. Методы определения типового состава»
ГОСТ 10967-90 «Зерно. Методы определения запаха и цвета»
ГОСТ 10968-88 «Зерно. Методы определения энергии прорастания и способности прорастания»
ГОСТ 10987-76 «Зерно. Методы определения стекловидности»
ГОСТ 11225-76 «Зерно. Метод определения выхода зерна из початков кукурузы»
ГОСТ 13586.1-68 «Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице»
ГОСТ 30483-97 «Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломанитной примеси»
ГОСТ 13586.4-83 «Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями»
ГОСТ 27676-88 «Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения»
№ 9-5-79 «Инструкция о работе производственных (технологических) лабораторий предприятий министерства заготовок СССР»
№ 9-7-88 «Инструкция по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы»
Методические указания. «Цезий 137.Определение в пищевых продуктах» № 5779-01.
«Інструкція посушінню продовольчого, кормового зерна, насіння олійних культур та експлуатації зерносушарок затвердженої ДАК «Хліб України» від 27 березня 1997 року.
Відповідальність
Начальник виробничо-технологічної лабораторії, замісник начальника виробничо-технологічної лабораторії– організація та проведення вхідного контролю сировини, запобігання попадання в виробництво сировини, яка не відповідає вимогам ГОСТів, контроль роботи техніка-лаборанта, інженера-лаборанта.
Технік-лаборант – відбір зразків сировини і проведення аналізів на якісні показники, які відповідають вимогам ГОСТів:
оформлення направлення сировини по плану розміщення на відібрані проби та зразки;
оформлення супроводжувальної документації та реєстрації в лабораторні журнали;
контроль виконання правил та терміну зберігання сировини.
Лаборант хімічного аналізу – своєчасний відбір та проведення аналізів сировини на хімічні показники.
Інженер-лаборант – об’єктивність проведення аналізів проб сировини, дотримання вимог ГОСТів, оформлення результатів аналізів. Контроль роботи техніка лаборанта та приймання рішень у виниклих обставинах.
За час проходження практики в лабораторії переконався в правильному виконанні своїх обов’язків всіх працівників, та людей які займають керуючі посади. Це важливо, так як підприємство має хорошу репутацію на ринку і спеціалісти такого рівня забезпечують подальше процвітання.
Порядок проведення вхідного контролю
1. Приймання , розміщення та зберігання зерна здійснюють згідно нормативної документації.
2. На підприємство зерно поступає з господарств України, залізничним транспортом, автотранспортом.
Приймання зерна включає такі операції:
огляд супровідних документів;
відбір зразків;
визначення якості та безпечності зерна.
4. Технік лаборант зерно приймає згідно слідуючої документації:
«Договір на збереження або переробку давальницького зерна, на крупу або муку» ;
« Накладная форма № 1» ;
«Якісне посвідчення» ф-№42;
карантинні сертифікати з інших областей.
5. Контроль якості та безпечності кожної партії зерна, що надходить на завод, здійснює виробничо-технологічна лабораторія.
6. Відбір зразків зерна лаборанти проводять відповідно ГОСТа 13586.3-83.
7. Якісні показники зерна визначають згідно нормативної документації.
8. Показники аналізів реєструються в журналі «Журнал реєстрації лабораторних аналізів середньодобових проб при прийомі зерна» форма № 3хс-49 , «Журнал реєстрації вологості» .
9. Інженер-мікробіолог та лаборант хімічного аналізу вибірково проводять перевірку зразків зерна на вміст радіонуклідів Цезію-137 і реєструють в «Журнал контролю с/г продукції та сировини на вміст радіонуклідів Цезію-137 і Стронцію-90» .
10. Періодично згідно МУ 5.08.07/1232-95 «Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности», хімлабораторія комбінату проводить випробування сировини по показниках безпеки, на відповідність нормам, затвердженим Міністерством охорони здоров’я. Результати випробувань реєструються в відповідні журнали: “Журнал реєстрації результатів досліджень на наявність пестицидів“ , “Журнал реєстрації результатів досліджень на наявність мікотоксинів“ ,“Журнал реєстрації результатів досліджень на вміст токсичних елементів “, “Журнал мікробіологічних досліджень с/г сировини та продукції “, «Журнал контролю кислотності зерна та продуктів його переробки» , «Журнал для контролю зольності».
11. Періодично начальник ВТЛ проводить аналіз результатів випробувань сировини і подає звіт керівництву.
12. Технік-лаборант визіровочної лабораторії проводить аналіз партії зерна на фізичні та органолептичні показники та вказує в накладній ф-№1 направлення зерна згідно плану розміщення, який знаходиться в лабораторії:
по виду сировини;
по стану вологості;
по засміченості.
13. План розміщення партій зерна розробляє начальник ВТЛ за участю начальників елеваторів, складського господарства, транспортної дільниці і технологічного цеху під керівництвом генерального директора.
14. План розміщення партій зерна затверджує генеральний директор.
15. Зерно, яке надійшло за направленням по плану розміщення, вагар зважує на вагах і реєструє в журналі.
16. Зерно, яке надійшло на підприємство з підвищеною вологістю сушать відповідно до «Інструкція по сушінню продовольчого, кормового зерна, насіння олійних культур та експлуатації зерносушарок». Начальник ВТЛ дає розпорядження на сушку зерна, де вказує температуру агента сушки.
17. Контроль здійснює: технік-лаборант; сушарний майстер; змінний майстер; згідно складеного і затвердженого графіка контролю роботи підприємства .
18. Технік лаборант, який веде контроль за сушкою зерна, показники аналізів записує в «Журнал реєстрації лабораторних аналізів при сушці зерна на зерносушарках» форма №71, «Журнал реєстрації вологості зерна та продуктів його переробки при визначенні її в сушильних шафах» Ф-№51 .
19. Засмічене зерно очищується від домішок з максимальним їх вилученням на сепараторах, які розміщені по всіх робочих лініях і контролюються також згідно графіка .
20. Показники аналізів записуються в «Журнал реєстрації лабораторних аналізів при очистці зерна та з/о машин» Ф.-81ГОСТ 10842-89 .
21. Зерно, яке не відповідає вимогам ГОСТів (невідповідна сировина) прийманню не підлягає і повертається постачальнику.
22. Про таке зерно технік-лаборант інформує начальника ВТЛ.
23. Факт надходження невідповідної сировини реєструється в «Журнал повернення» причина повернення вказується в товарно-транспортній накладній.
24. Зберігання, облік та обезлічування зразків зерна проводиться згідно до «Инструкция № 9-5-79» з записом в «Журнал реєстрація зразків».
25. Санітарний стан вагонів реєструється в «Журналі перевірки санітарного стану вагонів» довільної форми.
Стандартизація зерна та продуктів його переробки
За останні десятиліття вченими-селекціонерами в Україні виведені нові сорти зернових культур з новими показниками якості. Проте в Україні користуються міждержавними стандартами (ГОСТами) на всі зернові культури, крім пшениці і ячменю. Ці стандарти розроблені, в основному, у 60–70 роки і вимоги до якості встановлені з урахуванням середніх даних по великій території колишнього Радянського Союзу.
Стандарти застаріли не тільки за змістом, але й за формою. В усіх ГОСТах на зерно встановлено вимоги до заготівельного і постачального зерна, а також базисні норми. Базисні норми раніше слугували для зарахування зданого зерна державі і для розрахунків за нього. В умовах ринкової економіки потреба в базисних нормах відпадає.
Вченими і спеціалістами Київського інституту хлібопродуктівразом із вченими-селекціонерами Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла та Селекційно-генетичного інституту УААН розроблено ДСТУ 3768-98 "Пшениця. Технічні умови" та ДСТУ 3769-98 "Ячмінь. Технічні умови".
Стандарти розроблені з урахуванням якості цих культур, нових районованих сортів, виведених нашими вченими. В ДСТУ встановлені вимоги до пшениці твердої і м’якої в залежності від класу, пшениця м’яка розподілена на 6 класів, із яких 1–5 класи — це продовольча пшениця і 6-й клас кормова. Виключені базисні норми та поділ вимог до заготівельної і постачальної пшениці, встановлені вимоги до вмісту білка в пшениці, типи пшениці приведені у відповідність до існуючих у світі, відрегульовані інші показники якості тощо. В ДСТУ на ячмінь вимоги до якості встановлені в залежності від сфери використання зерна ячменю, тобто на харчові цілі, спиртове і пивоварне виробництво та корми.
Розроблено також галузевий стандарт України ГСТУ 46.004–99 "Борошно пшеничне", у якому вимоги до якості борошна відрегульовані у відповідності до ДСТУ на зерно пшениці.
На даний час закінчено розроблення ДСТУ на кукурудзу, жито, гречку та горох, розробляються стандарти на просо та тритікале.
Стандарти на зерно повинні відображати потенційні можливості нових селекційних сортів, які є в Україні. Тільки в такому разі стандарти зможуть двигати науково-технічний прогрес, що є основним і обов’язковим в стандартизації.
В Україні багато продуктів переробки зерна (борошно, крупи, пластівці тощо) виготовляють за оригінальними технологіями та рецептами. На таку продукцію чинними є величезна кількість технічних умов України (ТУУ). Виготовлення продукції за ТУУ дозволяється, але необхідна хоча би галузева політика в цьому питанні, оскільки на один і той же вид продукції чинними є десятки ТУУ і нерідко у них закладені вимоги до показників якості не найкращі, а по принципу "хто що може", а споживачеві розібратись у такій продукції практично неможливо.
Проблема стандартизації зерна потребує термінового вирішення по причині вищенаведеній, а також тому, що на одні зернові культури уже є національні стандарти, на інші залишаються чинними ГОСТи, що створює великі незручності при користуванні ними.
Таблиця 2.4.1.План простежуваності (готова продукція – сировина)
1. Склад готової продукції 2. Цех виробництва дієтичного борошна 3. Крупозавод 4. Промисловий елеватор 5. Виробничо-технологічна лабораторія Дата вибою або переміщення з цеху дієтичного борошна на склад. Дата відгрузки. Виробництво партії. Якісні показники. Дата переміщення в цех виробництва дієтичного борошна. Якісні показники. Розпорядження лабораторії по переміщенню зерна на крупозавод та інші операції з зерном. Якісні показники сировини. Розміщення сировини в силосах. Постачальники сировини, з котрої було виготовлено партію готової продукції. 
|
1. Требование о выбое, накладні 2. «Журнал оперативного контролю в цеху виробництва борошна». 3. «Журнал оперативного якісного контролю по крупзаводу», «Зведений лабораторний журнал по крупзаводу»
4. Робочий журнал 5. Журнал перемещения зерна», «Схема расположения зерна на элеваторе», «Журнал регистрации гречихи для детского питания» |
Керування продукцією, яка не відповідає встановленим вимогам
Призначення та галузь використання
1.1. Дана процедура визначає порядок проведення аналізу продукції, що не відповідає заданим вимогам виробництва.
Відповідальність
2.1. Відповідальність за виконання даної процедури покладена на начальника цеха, начальника ВТК, начальника виробничо-технологічної лабораторії.
Терміни та визначення
Невідповідна продукція – продукція, яка не відповідає вимогам нормативної документації.
Брак - продукція, яка не відповідає вимогам стандартів і не підлягає реалізації.
Очистка– очистка зерна через очисні машини (сепаратор-трієр, пневмостіл).
Підсортіровка- доведення продукції до вимог нормативної документації.
Нормативна документація
ДСТУ 4964:2008 «Соя . Технічні умови»
ДСТУ 4966:2008 «Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови»
ДСТУ 3768:2010« Пшениця. Технічні умови»
ДСТУ 3769-98 « Ячмінь. Технічні умови»
ДСТУ 4525-2006 « Кукурудза. Технічні умови»
ДСТУ 4523-2006 «Горох.Технічні умови»
ДСТУ 5026:2008 «Просо. Технічні умови»
ДСТУ 4522:2006 «Жито. Технічні умови »