
- •1. Наукові засади державного регулювання господарських процесів і економічної політики
- •1.1. Економічне теорія як методологічна основа управління господарськими процесами
- •1.2. Методи дослідження економічних явищ і процесів. Позитивна і нормативна економіка
- •1.3. Рівні економічного аналізу та обґрунтування управлінських рішень
- •1.4. Регулювальна роль держави в контексті еволюції економічної теорії
- •1.5. Сучасне розуміння сутності державного регулювання економіки, економічної політики і публічного адміністрування (врядування)
- •1.6. Основні економічні цілі та умови їх системної реалізації
- •1.7. Система національних рахунків як методологія моделювання макроекономічних процесів
- •2. Економічна система як об'єкт економіко-політичного регулювання
- •2.1. Організування господарського життя суспільства
- •2.2. Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція
- •2.3. Сутність, цілі і структура економічних систем
- •2.4. Типологізація і порівняння економічних систем
- •2.5. Права власності як основа функціонування економічних систем
- •2.6. Ринковий механізм координування господарського життя суспільства
- •2.7. Ефективність економіки, її фактори і показники
- •2.8. Рушійні сили і виміри економічного зростання
- •Запитання. Завдання
- •3. Економічні функції держави у сфері регулювання і господарських процесів
- •3.1. Відмови ринку як об'єктивні передумови втручання держави в економіку
- •3.2. Економічні функції держави та особливості їх реалізації в трансформаційній економіці
- •3.3. Сутність, етапи становлення та цілі державного регулювання економіки
- •3.4. Об'єкти та суб'єкти державного регулювання економіки
- •3.5. Інструменти, методи та механізми державного регулювання економіки
- •3.6. Моделі державного регулювання економіки та чинники їх запровадження
- •3.7. Ефективність державного регулювання економіки
- •3.8. Вади, доцільні межі та принципи державного регулювання економіки
- •4. Механізми регулювання державного та приватного секторів економіки
- •4.1. Державний сектор економіки і його регулювальний вплив на розвиток ринкової економіки
- •4.2. Прогнозування і програмування соціально-економічного розвитку країни, макроекономічне планування
- •4.3. Державні замовлення (державні контракти) в системі державного регулювання економіки
- •4.4. Регулювання приватизаційних процесів у трансформаційній економіці
- •4.5. Державно-приватне партнерство
- •4.6. Приватний сектор економіки і механізми державного регулювання підприємництва
- •4.7. Формування системи державної підтримки підприємницької діяльності
- •4.8. Регуляторна політика держави в господарській сфері
- •Запитання. Завдання
- •5. Механізми державного регулювання відтворювальних процесів у ринковій економіці
- •5.1. Державне регулювання структури ірс зрушень в економіці та структурна політика держави
3.7. Ефективність державного регулювання економіки
Ускладнення зв'язків між державою та суб'єктами господарювання в сучасній економіці спричиняє потребу в методах надійного вимірювання ефективності державного регулювання відповідних процесів, відносин та явищ. Це дає змогу не тільки оцінити витрати, пов'язані із реалізацією необхідних заходів, а й визначити пріоритети державно-управлінської діяльності, окреслити найдоцільніші альтернативи її запровадження.
Ефективність державного регулювання економіки — співвідношення між досягнутими результатами відповідної державно-управлінської діяльності і загальними витратами ресурсів на отримання цих результатів.
Оцінювати ефективності державного регулювання економіки стикається з об'єктивними перешкодами. Зокрема, результати такого оцінювання не можна прив'язати до суто економічних показників (прибуток, витрати, обсяг виробництва товарів і послуг тощо), оскільки державне регулювання економіки стосується також соціальних та політичних аспектів. Взаємодія цих факторів відбувається в комплексі, впливи кожно-о з них змінюються залежно від конкретних обставин, отже, ефективність ДРЕ можна відобразити лише у виваженій системі показників, але навіть у цьому разі наочність розрахунків ефективності державно-управлінської діяльності як складної системи буде значно поступатися точності визначення ефективності управління, наприклад, підприємством.
Принциповою особливістю оцінювання ефективності державного регулювання економіки є те, що надто складно точно вказати її кінцевий результат, оскільки досягнення бажаного ефекту пов'язано із високим ступенем невизначеності, а тому наслідок навіть однозначно орієнтованих державних заходів має ймовірний характер і не завжди може бути описаний єдиним показником. Тому розрахунок ефективності державно-управлінської діяльності може бути тільки багатоваріантним.
У сучасній англомовній фаховій літературі розрізняють два значення терміна «ефективність» загалом і ефективність державного регулювання» зокрема. Перше визначення можна перекласти як результативність (англ. effectiveness), тобто ступінь досягнення проголошених цілей відповідної державно-управлінської діяльності, що показує, наскільки її результати наблизилися до an декларованих цілей. Друге значення — власне ефективність такої діяльності (англ. efficiency), тобто співвідношення між досягнутими результатами та затратами на їх втілення. Прийнятним для умов вітчизняної господарської практики аналогом визначення effectiveness є «соціальна ефективність», a efficiency — «економічна ефективність».
Використання поняття «економічна ефективність» передбачає, що її можна виміряти як у натуральних показниках, так і у вартісних, якщо можна дати грошову оцінку всім затратам і результатам. У першому варіанті йдеться про продуктивність відповідної державно-управлінської діяльності (англ. productivity), а у другому — її економічність (англ. economy). У другому разі зосереджують увагу на відображенні необхідності мінімізації вартості ресурсів, спрямованих на реалізацію регулювальних заходів держави. Соціальна і економічна компоненти ефективності державного регулювання економіки взаємообумовлені і взаємопов'язані, а тому досить часто за характеризування її результатів йдеться про досягнення соціально-економічної ефективності. Узагальнені характеристики основних понять, які використовують при визначенні ефективності державного регулювання, наведено в табл. 3.10.
Таблиця 3.10 - Основні поняття, що характеризують ефективність державного регулювання економіки
Поняття |
Зміст поняття |
|
Ефективність ДРЕ (економічна ефективність) |
Співвідношення між досягнутими результатами ДРЕ та витратами на їх здійснення; характеристика того, наскільки «правильно запроваджуються» відповідні заходи |
|
Результативність ДРЕ (соціальна ефективність) |
Міра досягнення проголошених соціальних цілей ДРЕ; ступінь наближення результатів ДРЕ до задекларованих цілей; характеристика того, що запроваджуються «правильні заходи» |
|
Продуктивність ДРЕ |
Співвідношення між досягнутими результатами ДРЕ та витратами на їх здійснення, які виражені у натуральних показниках |
|
Економічність Д.,РЕ |
Співвідношення між досягнутими результатами ДРЕ та витратами на їх здійснення, які виражені у грошових одиницях |
|
Соціально-економічна ефективність ДЬ'Е |
Узагальнювальна, синтезувальна характеристики досягнення цілей ДРЕ та витрат на їх реалізацію |
|
Економічна ефективність у вузькому значенні слова визначається, коли результат має економічні природу і характер і втілюється завдяки використанню таких показників, лік національне багатство, ВВП, надходження в бюджет, вартість компанії. Ці результати можна кількісно оцінити і виміряти у натуральних або природних (ф .зичних) показниках.
Економічну ефективність державного регулювання визначають і оцінюють насамперед у різноманітних агрегованих (макроекономічних) показниках. З цією метою застосовують показники Системи національних рахунків (СНР) — ВВП, ВНП (GDP), ЧИП, НД (N1), особистий дохід (РІ), дохід після сплати податків (DI), обсяг особистих споживчих витрат (С), обсяг інвестицій (І) та ін. Перелік показників можна продовжити, основою для їх зіставлення можуть бути:
— встановлені, нормативні значення показників, досягнення яких свідчить про ефективність використання ресурсів, витрат;
— значення показників ефективності того ж виду об'єктів, процесів, отримані в попередні періоди часу;
— значення аналогічних показників ефективності, тримані на інших близьких об'єктах, в аналогічних процесах, в зарубіжній практиці.
Соціальну ефективність розуміють ширше, вона стосується переважно об'єктів і процесів, які мають соціальний результат у вигляді підвищення доходів і рівня , життя населення, доступності суспільних благ, забезпечення зайнятості, задоволення соціальних запитів, сприятливого навколишнього середовища, зростання тривалості життя. Соціальні ефекти набагато складніше вимірювати кількісно порівняно із економічними. Іноді вони представляють якісні поняття, виражені категоріями «якість життя», «корисність і доступність благ», «задоволеність умовами існування», «стан навколишнього середовища». Подібні соціальні результати вимірюють та оцінюють найчастіше шляхом опосередкованих експертних оцінок. Це перешкоджає об'єктивному визначенню кількісної міри соціального ефекту і, відповідно, соціальної ефективності державного регулювання економіки. Деякі важливі економічні, соціальні та соціально-економічні показники ефективності цієї діяльності наведено в табл. 3.11.
Для уточнення змісту поняття «ефективність державного регулювання економіки» доцільно звернута увагу й на деякі особливості результатів (ефектів запровадження цієї діяльності, а також на специфік} витрат, пов'язаних з ними. Під «ефектом», «результатом» державного регулювання розуміють насамперед абсолютні показники його здійснення. Ефективність відповідної державно-управлінської діяльності характеризується передусім відносними показниками, вона зв'язана з ефектами через витрати ресурсів, необхідні для втілення відповідного процесу. Як такі зазвичай розглядають витрати на реалізацію необхідних заходів державної політики (англ. policy costs) та адміністративні витрати (англ. administrative costs), пов'язані із функціонуванням державного апарату. В англомовній фаховій літературі вирізняють поняття «результат державного регулювання» (англ. outcome) як соціальний ефект від його проведення, здійснення державної програми, надання державних послуг тощо. У США цей термін позначає винятково передбачувані і заплановані дії уряду. В інших країнах його, як правило, використовують для розкриття фактичного результату здійснення необхідних заходів — як передбачуваного, так і непередбачуваного. У вітчизняній господарській практиці певним аналогом цього терміна може бути поняття «кінцевий результат (ефект) державного регулювання».
Безпосередні прямі результати державного регулювання (англ. «output») — це всі (очікувані, неочікувані, заплановані, незаплановані) результати (ефекти), здійснення необхідних заходів у формі товарів і послуг, наданих державними установами, організаціями.
Таблиця 3.11 - Показники ефективності ДРЕ
Ознака |
Показники |
Економічна ефективність |
— обсяг ВВП на душу населення; — відношення річного приросту національного багатства до ВВП; — рівень споживання на душу населення; — рівень інфляції; — відношення ВВП (або його приросту) до річного обсягу інвестицій; — частка інвестицій у ВВП; — частка державного бюджету у ВВП (бюджетна ефективність); — продуктивність суспільної праці (відношення ВВП до числа зайнятих у суспільному виробництві); — рівень безробіття (в т. ч. по регіонах); — величина реальних доходів на душу населення (до прожиткового мінімуму) |
Соціальна ефективність |
— співвідношення доходів 10% найбільш і найменш забезпеченого населення; — частка у ВВП або в державному бюджеті витрат на охорону здоров'я, освіту, культуру, соціальне забезпечення, охорону навколишнього середовища; — частка населення з доходами, нижчими прожиткового мінімуму; — розмір середньомісячної заробітної плати відносно прожиткового мінімуму; — відношення середнього рівня розміру пенсії до мінімального прожиткового мінімуму; — забезпеченість населення житлом та товарами довгострокового використання; — частка населення, що мешкає у незадовільних житлових умовах; — рівень забруднення навколишнього середовища відносно встановлених нормативів |
Соціально-економічна ефективність (узагальнювальна) |
— середня тривалість життя населення; — співвідношення народжуваності і смертності населення; — кількість самогубств на душу населення; — якість життя населення |
Досягнення кінцевих результатів є метою державного регулювання, а «випуск» (output) — засобом, інструментом його реалізації. Наприклад, безпосереднім результатом державного регулювання можна вважати кількість школярів, що навчаються у фінансованих з бюджету середніх навчальних закладах, а кінцевим, соціальним результатом буде підтримка певного рівня освіченості населення.
Для виміру соціальної ефективності державних витрат достатньо порівняти заплановані і реальні кінцеві результати, а для розрахунку економічної ефективності — порівняти запланований обсяг надання послуг (виробництва продукції) та реально надані послуги (вироблену продукцію).
Термін «процес досягнення ефекту (результату)» (англ. performance) характеризує параметри і якість запровадження відповідних процесів, наявні ефекти, результати, наслідки реалізації державного регулювання. Поняття «спосіб досягнення ефекту (результату)» позначає технологію використання ресурсів (надання послуги, виконання функції) в процесі досягнення безпосередніх результатів державного регулювання при заданих ресурсних обмеженнях і охоплює не тільки застосування кількісних і якісних характеристик ресурсів у натуральному або вартісному виразі, а й опис порядку (процедур) надання відповідних державних послуг, виконання функції. Саме показники, що характеризують результати (ефекти) державного регулювання з позицій використання ресурсів, допомагають формалізувати і винести на обговорення ініціативи органів державної влади та інституцій, причетних до процесу його здійснення. Для узагальненої характеристики спрямованості результатів і процесів державного регулювання, особливо у довгостроковому періоді, використовують термін «вплив» (англ. impact) (табл. 3.12).
Отже, як основні характеристики ефективності ДРЕ доцільно розглядати: економічність, економічну і соціальну ефективність та соціально-економічну ефективність державно-управлінської діяльності (рис. 3.2).
Визначення та приклади показників — індикаторів, що відображають інформацію про процес здійснення державного регулювання економіки та дають змогу вимірювати, оцінювати результати його запровадження, наведені в табл. 3.13.
Таблиця 3.12 - Основні поняття, що характеризують ефекти (результати) державного регулювання економіки (ДРЕ)
|
Зміст поняття |
Кінцевий ефект (результат) |
Соціальний ефект (результат) ДРЕ |
Прямий, безпосередній ефект (результат) |
Ефект (результат) ДРЕ у формі товарів і послуг, що надаються відповідними органами влади та інституціями |
Процес досягнення ефекту (результату) |
Параметри, характеристики процесу ДРЕ та отриманого ефекту (результату) |
Спосіб досягнення ефекту (результату) |
Спосіб, певна технологія використання ресурсів для здійснення ДРЕ |
Вплив ефекту (результату) |
Загальна спрямованість процесу ДРЕ |
Рис. 3.2. Ефективність процесу ДРЕ
Таблиця 3.13 Основні показники ефективності ДРЕ
Показник |
Визначення |
Приклад |
Показники випуску (Output Indicators) |
Обсяг наданих послуг виконаних робіт в результаті ДРЕ |
Обсяг виконаних робіт, кількість наданих державних послуг, кількість споживачів, охоплених державною програмою |
Показники витрат (Input Indicators) |
Кількісне оцінювання ресурсів, необхідних для запровадження заходів з ДРЕ |
Кількість необхідних для реалізації заходів ДРЕ ресурсів: — одиниць обладнання; — персоналу (людино/год.); — сировини і матеріалів |
Показники економічності витрат (Economy Indicators) |
Витрати на придбання одиниці ресурсів, необхідних для здійснення заходів з ДРЕ |
Вартість витрат на одиницю залучених ресурсів: — обладнання; — праці; — сировини і матеріалів |
Показники економічної ефективності випуску (Efficiency Indicators) |
Витрати на одиницю випуску продукції, надання послуг, що здійснюються в межах реалізації ДРЕ |
Вартість витрат на одиницю випуску (собівартість 1 л води, що постачається до муніципального житлового фонду на основі бюджетного фінансування) |
Показники соціальної ефективності випуску (Effectiveness/Outcome Indicators) |
Ступінь досягнення суспільно прийнятних цілей, пов'язаних із реалізацією заходів ДРЕ |
Кількісні показники досягнення кінцевих цілей: — збільшення рівня зайнятості працездатного населення до 67%; — скорочення річних темпів інфляції до 5% |
Навіть за умов розмежування складових процесу державного регулювання оцінювання його ефективності, по суті, збігається з аналізом ефективності визначального об'єкта державно-управлінської діяльності — економікою країни. Проте однозначно встановити, якою мірою певні заходи з регулювання і чи саме вони вплинули на результати розвитку економіки, тобто виокремити управлінський ефект із загального ефекту у більшості випадків неможливо. Системний ефект розвитку економіки органічно містить, «розчинює» управлінський ефект. Цю ефективність оцінюють якісно, тобто як співвідношення якості регулювання та витрат, пов'язаних з цією діяльністю. Критеріями якості ДРЕ стають основоположні принципи цієї діяльності:
— цільова орієнтація регулювання на вирішення першочергових, нагальних проблем національної економіки;
— методологічна, технологічна, організаційно-технічна досконалість регулювання;
— професіоналізм і компетентність фахівців, що безпосередньо забезпечують здійснення заходів з регулювання;
— рівень правової забезпеченості регулювання;
— ступінь матеріально-технічного, фінансового, інформаційного забезпечення регулювання;
— рівень корумпованості апарату органів державної влади — суб'єктів регулювання тощо.
Виокремлюють також групу характеристик процесу реалізації регулювального впливу держави та інші критерії його ефективності — раціональність, дієвість тощо (табл. 3.14).
Таблиця 3.14 - Основні поняття, що характеризують ефективність державно-управлінської діяльності з регулювання економіки
Поняття |
Зміст поняття |
Якість ДРЕ |
Сукупність ознак і характеристик структури процесу здійснення ДРЕ, які надають йому властивості задовольняти визначені або передбачувані потреби отримувачів державних послуг на належному рівні |
Раціональність ДРЕ |
Досягнення заданих результатів ДРЕ з використанням найменшого обсягу коштів або найкращого результату з використанням визначеного обсягу коштів шляхом порівняння альтернатив використання ресурсів |
Дієвість ДРЕ |
Технічна раціональність, характеристика продуманого вибору найкращого варіанта здійснення ДРЕ з можливих |
Політична здійсненність ДРЕ |
Відповідність задекларованих цілей ДРЕ пріоритетам і завданням уряду, оцінкам громадськості, інших впливових груп |
Адміністративна здійсненність ДРЕ |
Можливість реалізації ДРЕ за наявних політичних, соціальних та адміністративних умов, кадрових, фінансових і матеріальних ресурсів |
Справедливість ДРЕ |
Пропорційність впливу ДРЕ на різні групи отримувачів державних послуг, учасників державних програм |
Своєчасність ДРЕ |
Здійснення ДРЕ згідно із встановленими строками виконання необхідних заходів |
Адаптивність ДРЕ |
Можливість внесення змін в процес ДРЕ та його пристосування до розвитку політичних, інформаційних, організаційних та інших умов |
Оптимальність ДРЕ |
Відповідність заходів з реалізації ДРЕ найбільш прийнятному варіанту її втілення, визначеному на основі інтегральної (узагальненої) оцінки характеристик цього процесу |
Отже, «ефективність державного регулювання» — відносне поняття, яке визначають шляхом порівняння, зіставлення багатьох характеристик. База порівняння, висновки, оцінки рівня ефективності мають багато в чому умовний характер, є здебільшого орієнтовними, відрізняються одне від одного залежно від бази порівняння, способу визначення витрат і результатів, наявності достовірної інформації.
У цьому контексті важлива роль у визначенні ефективності державно-управлінської діяльності належить різноманітним індикаторам, рейтингам, індексам її запровадження у певних сферах або напрямах (табл. 3.15).
Таблиця 3.15 - Основні сучасні індикатори (рейтинги, індекси) оцінювання ефективності державного регулювання економіки
Індикатори |
Складові показники, індекси |
Джерело |
1 |
2 |
3 |
Індикатор якості державного управління Інституту Світового банку (WBI) |
— «голос народу» та підзвітність влади; — політична стабільність та відсутність насильства; — ефективність уряду; — якість регуляторної політики; — закон та правопорядок; |
www.govindi-cators.org |
Індекси (рейтинги) конкурентоспроможності |
— Рейтинг Світового економічного форуму (СЕФ); — Рейтинг Лозанського Інституту розвитку менеджменту (IMD-Lausanne) |
|
Індекси якості біз-нес-клімату |
— Світовий банк — Ведення Бізнесу; — опитування підприємств Світового банку та МФК; — Індекс економічної свободи (Heritage Foundation) — Індекс економічної свободи Інституту Фрезера (Economic Freedom of the World); — Міжнародний індекс прав власності (IPRI); — Квартальні опитування підприємців (IED); — Опитування МФК |
www.doing-business, org (дані доступні російською мовою) www.enterprises-surveys.org www.heritage.org/index www.freetheworld. com/release.html www.international -propertyrightsin -dex.org www.ier.kiev.ua/ ukraine/ges ukr.cgi www.ifc.org/ifcext/ eca. nsf/Content/ SMESurveys |
Індекс прогресу в трансформації |
— Індекс ЄБРР прогресу в трансформації (Transition Report) |
http://www.ebrd. uz/pubs/econo/ series/tr.htm |
Якість життя та людський розвиток
|
— Індекс The Economist Intelligence Unit; — Індекс якості життя за версією International Living; — Дані моніторингових опитувань Інституту статистики НАНУ; — Індекс людського розвитку ПРООН |
www .ilireland.com/ il/gofl07/index.php www.isoc.com.ua/ doc/p book.rar http://www.hdr/ undp.org |
Оцінювання ефективності державного регулювання економіки, в т. ч. із застосуванням певних індикаторів, рейтингів, допомагає точніше визначити доцільні межі та дієвість втручання держави в перебіг ринкових господарських процесів.