Тема 10. Попередники функціоналізму

10.1. Диференційна психологія

Біне Альфред (1857-1911) – французький психолог, засновник експериментальної психології у Франції і першої в цій країні психологічної лабораторії, один з основоположників вчення про тести. У переліку розроблених ним проблем: свідомість і особистість, методи експериментування, навіювання, гіпнотизм, емоції і відчуття дітей, графологія, психологія, мистецтво і ін. Одним з перших почав вивчення вищих психічних процесів в природних умовах. Хоча поняття «Тест розумових здібностей» ввів Д. М. Кеттел, тестовий метод набув поширення завдяки роботам Альфреда Біне, незалежного психолога-самоучки. А. Біне використовував складніші критерії оцінки розумового розвитку, ніж ті, що розробив Д. М. Кеттел. Метод А. Біне забезпечив можливість ефективно вимірювати розумові здібності людини, він ознаменував початок сучасної тестології. А. Біне вважав, що якнайкращим критерієм розумового розвитку може служити оцінка таких пізнавальних функцій як пам'ять, увага, уява і кмітливість. У 1904 Міністерство народної освіти Франції створило комісію з вивчення розумових здібностей дітей, які зазнають труднощів зі шкільним навчанням. А. Біне розробив ряд інтелектуальних завдань для дітей різних вікових груп. На основі цих завдань і був складений перший тест на інтелект. Спочатку він складався з тридцяти вербальних, перцептивних і маніпуляційних завдань, розташованих за збільшенням складності. А. Біне запропонував поняття розумового віку, яке визначається за рівнем тих інтелектуальних завдань, які здатна вирішувати дитина.

Після смерті А. Біне в 1911 році, розвиток тестології перемістився в США, де його роботи отримали велике визнання. Тест Біне-Сімона (шкала вимірювання інтелекту) був модифікований в 1916 році Льюісом Терманом і став стандартним. Він носить назву шкала Стендфорд-Біне (за назвою Стендфордського університету), де він був вперше представлений; і ввів в широкий обіг поняття коефіцієнту розумового розвитку IQ – це відношення розумового віку індивіда до хронологічного, вираженого у відсотках.

Завдяки своїм роботам («Психологія висновку», 1886, «Вступ в експериментальну психологію» (1894), «Розумове стомлення» (1898), «Методика дослідження розумового розвитку» (1922) Біне прагнув затвердити в психології об'єктивний метод дослідження.

Гальтон Френсіс (1822-1911) – англійський психолог і антрополог. Почесний доктор Оксфордського і Кембриджського університетів. Один із засновників євгеніки. Двоюрідний брат Ч. Дарвіна. Першим розробив на основі експериментальних і математичних методів вчення про існування індивідуально-психологічних відмінностей між людьми – диференційну психологію. Знаходячись під впливом одного з принципів еволюційної теорії Дарвіна, Гальтон пояснював ці відмінності переважно спадковими чинниками. Постановка питань про роль цих чинників в розвитку особистості була новаторством, проте перебільшення їх значення привело до односторонніх виводів що ігнорує соціальну сутність людини. Гальтон вважав, що вдосконалення людської природи може бути вирішене шляхом виведення на основі законів спадковості раси особливо обдарованих, розумово і фізично сильних людей (євгеніки). З метою діагностики психічних якостей особистості винайшов ряд приладів, що набули широкого поширення в практиці лабораторного дослідження, розробив наукові методики, що дозволяють з'ясувати співвідношення між спадковістю і зовнішніми впливами («метод близнят»), методи вивчення асоціації ідей, образної пам'яті і так далі). Вважаючи, що між різними (фізичними і психічними) властивостями індивідів є кореляції, створив статистичні методи їх визначення, що стали основою факторного аналізу, широко вживаного в сучасній психології і соціології. Гальтону належить ідея використання тестів для визначення індивідуальних відмінностей («Дослідження людських здібностей і їх розвиток», 1883). Одним з перших використовував варіаційно-статистичні методи в області експериментальної психології. Піонер застосування психологічних тестів, анкет і опитувальників. Зробив істотний внесок у розвиток кореляційного аналізу.