МВС України Університет внутрішніх справ

АДМІНІСТРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЧАСТИНА ОСОБЛИВА

За загальною редакцією

доктора юридичних наук, професора

О.М.Бандурки

Допугцено гурос мвс України як підручник для вищих закладів освіти мвс України

Видавництво Університету внутрішніх справ «ЕСПАДА»

Харків 2000

ББК 67.9 (4УКР)Зя73 АЗІ

Рекомендовано до друку редакційно-видавничою радою Університету внутрішніх справ 27.09.1999р.

Рецензенти: заступник міністра внутрішніх справ України, генерал-лейтенант міліції В.С Чернишов; д-р юрид. наук, проф. Н.М. Дорогих (Наці­ональна академія внутрішніх справ України)

АЗІ Адміїїісгратпвіш діяльність. Частина особлина: Підручник /За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. - Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ. "Еспада", 2000. - 368с.

Автори підручлика: д-р юрид. наук, проф. Бандурка ОМ. (вступ, розділи П, III, XII, післямова); канд. юрид. наук, доц. Корнієнко М.В. (розділ І); канд. юрид. наук, доц. Безсмертний O.K. (розділи I, , X); Зуй В.В. (розділ III); Бандурка О.О. (розділ I); д-р юрид. наук, проф. Снігірьов О.П. (розділ XI); канд. юрид. наук, доц. Фіночко Ф.Д. (розділ ХШ); канд. юрид. наук, доц. Сліп-ченкоА.Є. (розділ II); канд. юрид. наук, доц. Комзюк А.Т. (розділ IX); канд. юрид. наук, доц. Фролов М.Ю., канд. юрид. наук Безсмертний Є.О. (роз­діл XI); д-р юрид. наук, проф. Бітяк Ю.П. (розділ XII); Бандурка CO. (розділ ХУ);АвраменкоЛЖ, ТяпкІнА.С. (розділ XI); канд. юрид. наук, Крав­ченко Ю.Ф. (розділ XIII)

ББК67.9(4УКР)Зя73

1203020200-010 А

2000

ISBN 966-95580-5-0 ISBN 966-610-040-1

? Бандурка О.М., Безсмертний O.K.,

Зуй В.В. та ін., 2000

Університет внутрішніх справ, 2000

© Еспада, 2000

© А.Є. Будрейко, А.С. ТяпкІн. обкладинка, 2000

ВСТУП

Соціально-економічний і науково-технічний розвиток України на сучасному етапі пов'язаний з вирішенням проблем будівництва державності і зміцнення правопорядку та інтелектуалізації суспіль­ства. Сучасна законодавча діяльність Верховної Ради України но­сить досить бурхливий характер. Всі закони, а насамперед ті, які обмежують права людини, сковують її поведінку, потребують гли­бокого соціологічного і юридичного аналізу. Окремі закони іноді нагадують службові інструкції, і вони були б більш доцільні, якби були видані відомствами як службові інструкції, а не як закони.

Сьогодні в Україні здійснюються значні зміни у різних сферах життя народу і держави. Змінюється і розвивається система норма­тивних актів, система оподаткування, банківська система, змінюю­ться назви міст і вулиць, відновлюються історичні назви і пам'ят­ники, свідомість людей по-іншому сприймає такі поняття, як "при­ватизація", "конкуренція", "бізнес", "опозиція" і "демократія", "парламент" і "плюралізм", "підприємництво" і "фермерство" то­що, дозволяється і реально гарантується право дотримуватись різ­них політичних і релігійних поглядів. Однак при цьому держава по­винна забезпечувати громадський порядок і законність, без чого неможливі ніякі прогресивні зміни. Забезпечення правопорядку повинно здійснюватись перш за все шляхом підвищення рівня культури поведінки, забезпеченням пристойних соціальних і мате­ріальних умов життя, правового виховання громадян, а коли цього недостатньо, то і силою адміністративного впливу. Якщо врахову­вати відоме положення «спочатку було слово», то бажано, щоб ад­міністративна діяльність теж розпочиналась словом ~ словом попе­редження, переконання, роз'яснення правопорушнику необхідності додержання такої поведінки, яка б відповідала букві закону.

Правова система України почала формуватися, як відомо, з прийняттям Верховною Радою України 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України. З цього часу Верховною Радою було прийнято більше 1500 законів та значну кількість постанов, що стосуються основ державотворення, вирішення проблем економіч­ного і соціально-культурного розвитку України, боротьби зі зло-

чинністю обор»¹" \ ^{націонал}ьної безпеки країни, інших питань чинністю, и У_ґТЯ , зовнішньої політики. З прийняттям у 1996 р

™"0ї правової системи, ^0СН°^{ВУ ДЛ}" ^Р°^ЗВИТКу української незалежної ^{У СТановленні нової} правової системи Украї-

В той ⁶ ГмГть місце порядку Науко<°

poL™" розвитку

_ГТ^{И 3аКЛаДЄН}_° ^aM _{ї '}

_{tl ЧҐ} ^{Р Р}_°

, на жаль, не вироблено ще прогнозів

^{б Та ста}«у правопорядку,

3M ^р. «у право

jm „„ого і адміністративного законодавства

дає від пра ^{ДШЛЬН0СТ1} Двно-управлінських систем.

" "^{ЄР І}

™ ^Зак«о, «а жаль відстає від пра­ктики формував ^ДШЛЬН0

Необхідно розР ^Р' Р^КТеР

форми правового виву „а державно-управлінську сферу, доцільно

виявити своепйН' ⁿP°^ae ' ^мет°™ "Ранового регулювання державнеСправді»^{131 ШДНОСИН}- ^пР^ийняти нові правові акти щодо Г "^ГО "°^РЯДК ™™ого _ринку, попередження

ЗЛОЧИННОГО ВШІ

рної інформації поведінку людей, розповсю- наркоматі і т.ш.

ні

елі важелі

іі"'^{1ІХ СП}Р^ав здійснюють свою діяльність по охоро­ п<^ЯДКУ ' ^б°^{РОТЬбІ ЗІ} винністю _В двох основних -"^pae°^e'^U ' """пратиено-правовш. Це два

- "^ИК°^{РИСТОВУЮ}™ ^які' °P™™ втріщніх справ . р_авопорядку.

Thko "^{даНЬ f ДІЙ}' ^які виконують працівники міліції,

належить до сферК ^шстР^а™^вної Діяльності, адміністративного пГпинення п1ТйПР^авНО1 ™-ді„ки. Вона грас в діяльності міліції осГГиву роль бо заки «ьому міліція має можливість безпосере- ошоливу роль и _уашю_ припиняти небезпечні дії суб'єкта усу-

ва"™ ЗинГта»«' ^Щ° " "^Р™^ЄСТИ Д° ^т™ -лідкш, ТГналежйиМ ™^ном "рава громадянина та держави. І чим

_S ^б_Г^р_ГГГ^{права адіі}

зако-злочинніс-

тю; охорони громадського порядку та забезпечення безпеки суспі­льства; конституційні основи та поняття громадського порядку; завдання, функції та організаційне утворення різних ланцюгів сис­теми органів внутрішніх справ; зміст, форми та методи адміністра­тивно-правової охорони громадського порядку.

Головна мета вивчення курсу адміністративної діяльності поля­гає у засвоєнні слухачами та курсантами основних положень адміні­стративно-правової діяльності органів внутрішніх справ, видів такої діяльності та їх специфічних ознак, а також придбання навичок за­стосування чинного законодавства в боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями.

Діяльність органів міліції по охороні правопорядку полягає в систематичному нагляді за дотриманням громадянами і посадо­вими особами встановлених правил, попередженні і припиненні правопорушень, відновленні порушених прав, притягненні поруш­ників до адміністративної чи іншої, передбаченої законом, відпові­дальності.

Порушення громадського порядку мають досить розповсюдже­ний характер, і боротьба з ними вимагає від міліції застосування різноманітних заходів. Так, в Харківській області щорічно реєструє­ться понад ЗО видів адміністративних правопорушень загальною кількістю більше півмільйона.

Правила громадської безпеки, громадського порядку закріп­люються і захищаються, перш за все, нормами адміністративного права. Міліція, виконуючи адміністративне законодавство, має право здійснювати адміністративне припинення протиправних дій різноманітного характеру, зокрема:

• таких, шо посягають на громадський порядок і громадську безпеку;

• в галузі торговельної діяльності, фінансове-бюджетної дисци­ пліни;

• таких, що посягають на встановлений порядок управління;

• тих, що посягають на державну, колективну та приватну влас­ ність;

• на транспорті, в галузі дорожнього руху і господарства;

- в галузі житлових і паспортних прав громадян, житлово- комунального господарства та благоустрою;

- в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'ятників історії та культури;

- в сільському господарстві щодо порушень ветеринарно- санітарних правил;

• в галузі охорони праці і здоров'я населення;

• в сфері стандартизації, якості продукції та метрології;

• в промисловості, будівництві та в галузі використання елект­ ричної і теплової енергії, збереження енергоносіїв усіх видів.

Навіть цей неповний перелік напрямків діяльності органів мі­ліції показує, що ця діяльність стосується всіх сфер внутрішнього життя країни. Тому цілком зрозуміло, чому наші структури назива­ються органами внутрішніх справ.

Взагалі, якщо строго дотримуватись букви закону, то ми повин­ні згадати, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адмініс­тративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функ­ції. Ця система складається з таких підрозділів:

• кримінальної міліції;

• міліції громадської безпеки;

• транспортної міліції;

• державної автомобільної інспекції;

• міліції охорони;

• спеціальної міліції.

У зв'язку з динамічним, законотворчим процесом в Україні з'являються нові підрозділи в міліції, відновлюється діяльність громадських формувань щодо підтримки громадського порядку, змінюється підпорядкованість інституту виконання покарань, по­жежного нагляду або діяльність щодо здійснення паспортної сис­теми, але механізми цієї діяльності в основі значних змін не зазна­ють, тому автори підручника намагаються розглянути ці питання достатньо докладно.

Громадський порядок прийнято визначати як систему суспіль­них відносин, що створюється внаслідок суворого дотримання та виконання норм права і правил співжиття, спрямованих на забезпе­чення спокою в громадських місцях та створення умов для праці і відпочинку громадян, захисту їх честі, гідності, нормального функ-

ціонування державних і громадських організацій. Громадська без­пека залежить від виконання спеціальних організаційно-технічних правил, встановлених державою з метою попередження тяжких наслідків, які можуть наступити в результаті дій стихійних сил при­роди або діяльності фізичних та юридичних осіб, пов'язаної із під­вищеною небезпекою для життя та здоров'я людей.

У зв'язку з цим слід говорити про захист громадської безпеки як головне завдання міліції. На жаль, в Україні дотепер відчувається гостра потреба в навчальній літературі з адміністративної діяльно­сті правоохоронних та інщих державних органів взагалі, та органів внутрішніх справ зокрема. Так, за останні десять років було видано лише один підручник щодо адміністративної діяльності органів внутрішніх справ¹. Вихід в світ цієї книги - спроба заповнити цю

прогалину.

В Особливій частині запропонованого підручника авторський колектив намагається висвітлити поняття і зміст адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, основних інститутів та суб'єктів адміністративної діяльності, правові засади їх функцїю-вання, їх права та обов'язки тощо.

Авторський колектив буде щиро вдячний усім, хто висловить свої зауваження та побажання, запропонує конструктивні пропози­ції щодо подальшої роботи над удосконаленням цього підручника.

¹ Див.: Адміністративна діяльність орпшів рнутрішніх справ. Загальна час-тина: Підручник. К., 1995-

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ