123. Комісія по трудових спорах як первинна інстанція по розгляду трудових спорів.

При виникненні індивідуального трудового спору багато хто з працівників прагне відразу подати позов у суд, навіть не намагаючись як слід розібратися в проблемі, тоді як більшість спорів можна вирішити цілком мирним шляхом і в межах самого підприємства, установи, організації чи структурного підрозділу. Для цього й створюються на підприємствах комісії по трудових спорах (КТС). Вони покликані примирити сторони, що сперечаються, до звернення в суд, а можливо, і запобігти такому зверненню, адже для сторін спору воно неминуче пов’язане з матеріальними витратами та різними незручностями. Відповідно до Правових позицій, висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв’язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році, ухвалених 1 грудня 1997 р., якщо громадянин на свій вибір звернувся за попереднім позасудовим вирішенням вимоги (наприклад, звернувся до КТС за вирішенням підвідомчого їй трудового спору), то подальше вирішення вимоги провадиться з додержанням правил обраного ним порядку.

Комісія по трудових спорах – це виборний орган трудового колективу, який утворюється на підприємстві, в установі, організації для вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів.

Комісія обирається на всіх підприємствах із численністю 15 та більше чоловік. Доволі часто в галузевих та територіальних угодах містяться зобов’язання їх сторін щодо створення КТС. Так, п. 3.10.3 Галузевої угоди на 2005 – 2006 роки між Міністерством палива та енергетики України та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України, укладеної 28 квітня 2005 р. рекомендував сторонам соціального партнерства на виробничому рівні створити комісії по трудових спорах на підприємствах із кількістю працюючих 15 осіб і більше та сприяти підвищенню ефективності розгляду ними трудових спорів.

КТС може бути створена як на певний строк, так і безстроково. Доволі часто обов’язок створення комісії передбачають нормативно-правові акти. Так, згідно з п. 14 Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074, у вищому навчальному закладі створюється КТС, яка розглядає спірні питання, що виникають між працівниками та керівництвом закладу. Комісія, як правило, розглядає спори про переведення на іншу роботу й про зміну інших умов трудового договору, про використання належного працівникові відпочинку, про накладення дисциплінарних стягнень, про оплату праці й інші спори, пов’язані із застосуванням до даного працівника норм і правил, установлених законодавством, колективним договором та угодами, положенням про оплату праці, іншими актами, прийнятими в організації, а також інші спори, пов’язати з дотриманням умов трудового договору. Інколи законодавчі акти визначають категорії питань, по яких приймати рішення компетентна КТС. Так, згідно з п. 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, КТС визнається органом для розгляду трудових спорів, пов’язаних із застосуванням цієї Інструкції. Відповідно до п. 4.6 Положення про умови та порядок виплати надбавки за стаж роботи працівникам (невійськовослужбовцям) Національного центру управління та випробувань космічних засобів і представництв генерального замовника – Національного космічного агентства України, затвердженого наказом Національного космічного агентства України від 17 квітня 2006 р. № 113, скарги щодо встановлень стажу роботи, який дає право на отримання надбавки за вислугу років, розглядаються КТС.

Загальні збори (конференція) трудового колективу підприємства, установи, організації визначають порядок обрання, чисельність, склад та строк повноважень КТС. На зборах (конференції) трудового колективу може бути вирішено питання, в яких структурних підрозділах – цехах, відділеннях та інших аналогічних підрозділах (як правило, великих чи віддалених від центрального апарату підприємства) необхідно створити комісії підрозділів. Отже, на підприємстві можуть існувати комісії двох видів: загальні КТС та КТС структурних підрозділів підприємств, установ, організацій. Останні обираються загальними зборами (конференцією) трудового колективу відповідного підрозділу. Комісії підрозділів діють на тих же підставах, що й КТС підприємств, установ, організацій. КТС підрозділів не можуть розглядати тільки трудові спори, що виходять за межі сфери дії підрозділу, наприклад, про переведення працівника в інший структурний підрозділ підприємства тощо. Увійти до складу комісії можуть будь-які працівники незалежно від членства в профспілці, займаної посади, виконуваної роботи. Кількість робітників у складі КТС підприємства повинна бути не менше половини її складу. Керівництво комісії (голова, заступники голови та секретар) обираються вже самим обраним складом КТС на її першому організаційному засіданні.

Колективні договори та угоди можуть передбачати додаткові права та гарантії членам КТС. Так, п. 10.5 Галузевої угоди на 2004 – 2005 роки між Національним космічним агентством України, Фондом державного майна України та профспілкою працівників космічного та загального машинобудування України, укладеної 16 липня 2004 р., передбачив, що працівники підприємств, що входять до складу комісій по трудових спорах підприємств і не звільнені від основної роботи, не можуть бути притягнені до дисциплінарної відповідальності, переведені без їхньої згоди на іншу роботу або звільнені за ініціативою роботодавця без попередньої згоди комісії по трудових спорах.

Організаційно-технічне забезпечення КТС (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень та ін.) здійснюється роботодавцем. Для організаційно-технічного обслуговування комісії зазвичай наказом роботодавця спеціально призначається на постійній основі працівник, частиною трудової функції якого є обслуговування діяльності КТС. Він веде реєстрацію заяв, що надходять, сповіщає про час засідань комісії тощо. Оскільки ці дії входять до кола його трудових обов’язків, то виконувати їх він може в робочий час. Як постійний працівник з обслуговування КТС, він може обслуговувати декілька складів КТС, що обираються на певний строк.

КТС розглядає всі трудові спори, окрім спорів, указаних у ст. 222 (спори суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини) та ст. 232 (спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах) КЗпП України. У комісії підлягають розгляду ті розбіжності, що переростають у трудовий спір, вирішуваний юрисдикційним органом, тобто коли працівник самостійно або за участю профспілкової організації, як представника його інтересів, не врегулював ці розбіжності під час безпосередніх переговорів із роботодавцем. Приймаючи спір до розгляду, КТС має дізнатися, чи спробував працівник сам, або за участю профспілкової організації обговорити з роботодавцем питання про розбіжності. В той же час слід зауважити, що, відповідно до чинного трудового законодавства, КТС не має права відмовити в розгляді заяви, навіть якщо працівник і не намагався вести такі переговори з власником або уповноваженим ним органом. Комісія має викликати заявника й роботодавця на співбесіду і, вислухавши претензії та доводи обох сторін, знайти взаємоприйнятне рішення та якнайскоріше вирішити індивідуальний трудовий спір.

Відповідно до чинного законодавства про працю до КТС із заявою про вирішення спору може звернутися тільки працівник, роботодавець таким правом не наділений. Працівник може звернутися до комісії у тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної заробітної плати – без обмеження будь-яким строком. Пропуск строку звернення до КТС без поважних причин тягне для працівника втрату права на захист свого права в комісії. КТС не може відмовити в прийнятті заяви щодо трудового спору з причин пропуску строку позовної давності. Тільки після того, як на своєму засіданні комісія з’ясує причину цього пропуску вона може поновити строк, якщо причина його пропуску була поважною, та розглянути спір по суті. Заяви працівників до КТС обов’язково реєструє в спеціальному журналі член КТС, якому це доручено, або працівник, призначений роботодавцем для організаційно-технічного обслуговування комісії. У цьому журналі вказується дата подання заяви з трудового спору, суть трудового спору та строк прийняття рішення комісією з указаного спору. Заява складається працівником у довільній формі.

КТС розглядає трудовий спір у десятиденний строк із дня подання заяви. Спір розглядається в зручний неробочий час та обов’язково в присутності працівника-заявника. Заочний розгляд спору допускається тільки за письмовою заявою працівника. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу (згідно зі ст. 26 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори) або за вибором працівника інша особа (працівник, зокрема, може запросити і професійного адвоката).

Якщо працівник повторно без поважних причин не з’явиться на засідання КТС, комісія може винести рішення про зняття заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати цю заяву повторно. Однак строк подачі заяви обмежується тими ж трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві треті обраних до її складу членів. Заявник і роботодавець мають право на початку засідання комісії заявити мотивований відвід будь-якому із її членів. Питання про відвід вирішується більшістю присутніх членів КТС. Відвід може бути задоволено, якщо його причини носять поважний характер (наприклад, особиста заінтересованість члена КТС у результаті справи). Якщо відвід задовольняється, то відведений член комісії не бере участі у вирішенні цього спору, однак це не заважає йому в подальшому брати участь у розгляді інших індивідуальних трудових спорів. Комісія має право викликати на засідання свідків, доручити спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок. На засіданні КТС свідки можуть бути присутні впродовж усього розгляду спору. На вимогу комісії роботодавець зобов’язаний у встановлений нею строк надати їй необхідні документи та розрахунки.

На засіданні КТС ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало (голосування відкрите) більшість присутніх на її засіданні членів. У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії. Копії рішення КТС у триденний строк вручаються працівникові та роботодавцю.

У разі незгоди з рішенням КТС працівник чи роботодавець можуть його оскаржити до суду в десятиденний строк із дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити його та розглянути спір по суті. Якщо пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається і залишається в силі рішення КТС. Рішення комісії підлягає виконанню роботодавцем протягом трьох днів по закінченню строку, передбаченого на його оскарження, за винятком випадків, пов’язаних із поновленням на роботі у зв'язку з незаконним переведенням працівника на іншу роботу, яке виконується негайно (ч. 5 ст. 235 КЗпП України). Європейський суд з прав людини у справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01) дійшов важливого висновку, що рішення КТС у справі може бути прирівняне до судового рішення та що держава несе відповідальність за його невиконання. Суд також зазначає, що виконавчі процедури становлять одну зі складових судових процедур, які можуть бути замінені процедурою в КТС.

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії у встановлений строк КТС видає працівникові посвідчення, у якому вказуються найменування органу, що виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім’я, по батькові та адреса стягувана, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред’явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови КТС (чи його заступника) та печаткою КТС. Згідно зі ст. З Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, у тому числі й посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій. Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернулися у встановлений строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник протягом трьох місяців із посвідченням може звернутися до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби. За ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» строк для виконання рішень КТС установлюється з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення. Державний виконавець виконує рішення комісії в примусовому порядку.