26. Поняття трудового колективу та його ознаки.

Останнім часом спостерігається поступове зникнення із багатьох нормативно-правових актів про працю поняття «трудовий колектив», яке нерідко стало замінятися іншими термінами. Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 5 квітня 2001 р. до ст. 12 КЗпП України внесені зміни, згідно з якими замість терміна «трудовий колектив» вжито словосполучення «загальні збори найманих працівників».

Основне завдання трудового колективу є участь в управлінні виробництвом, що забезпечує колективу й власникові досягнення більше високих виробничих результатів, і, як наслідок, задоволення індивідуальних інтересів членів трудового колективу.

Відповідно до ст. 2521 КЗпП України трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Тобто, членами трудового колективу є всі, хто уклав з підприємством, установою, організацією трудовий договір (контракт, угоду): працівники, що уклали трудовий договір на невизначений строк, на визначений строк, сумісники, працівники, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб, надомні працівники та інші. Особи, які для підприємства виконують роботи за цивільно-правовими договорами (підряду, доручення тощо), до складу трудового колективу не включаються. Їх відносини регулюються цивільним законодавством.

До складу трудового колективу підприємства, установи, організації відповідно до їх структури входять трудові колективи структурних підрозділів, у тому числі відокремлених (філій, представництв, цехів, відділів, ділянок, бригад тощо). Отже, існують первинні трудові колективи, тобто групи працівників низових підрозділів підприємства, що виконують однорідні чи взаємопов’язані операції та об’єднані безпосередніми особистими виробничими контактами (приміром, колектив бригади, ділянки). Поряд із ними є вторинні, або проміжні трудові колективи. Під ними розуміють сукупність працівників, пов’язаних економічними та адміністративними відносинами в рамках певних структурних підрозділів (колектив філії, цеху, відділу тощо). Колектив же всього підприємства є основним трудовим колективом.

Залежно від форми власності на засоби виробництва розрізняють трудові колективи державних, колективних та приватних підприємств. На підставі виду суспільної діяльності та сфери застосування праці трудові колективи класифікуються на: виробничі, з обслуговування населення, наукові, сфери освіти, охорони здоров’я тощо.

Трудові колективи діють на основі: а) поєднання інтересів своїх членів, колективу, держави та суспільства; б) участі працівників в управлінні виробництвом і регулюванні умов праці; в) єдності інтересів у виконанні виробничих завдань членів трудового колективу та представників органів управління підприємства; г) додержання трудової та виробничої дисципліни, охорони прав і законних інтересів кожного члена трудового колективу; д) створення умов для участі кожного члена трудового колективу у здійсненні повноважень трудового колективу; є) гласності та надання систематичної інформації членам колективу про здійснення трудовим колективом належних йому повноважень.

Згідно зі ст. 65 Господарського кодексу України повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи. Також повноваження трудового колективу визначає трудове законодавство. Серед повноважень трудового колективу особливе місце займають ті, що пов’язані з укладенням колективного договору.