- •Ганна Токмань Українська філологія. 5-ий курс. Методика викладання української літератури
- •Тема 1: Методологічні засади викладання української літератури у внз 1 і 2 рівнів акредитації.
- •Тема 2: Діалогізм та проблемність як принципи викладання літератури в коледжах.
- •Тема 3: Методи викладання української літератури.
- •Тема 4: Специфіка методичних моделей викладання української літератури в навчальних закладах гуманітарного профілю.
- •Тема 5: Методика викладання літератури різних родів, фольклору та Біблії.
- •Тема 6: Вивчення мови художнього твору, розвиток усного та писемного мовлення учнів.
- •Тема 7: Інноваційні технології викладання літератури.
- •Тема 8: Інноваційні типи занять з української літератури у внз.
Тема 6: Вивчення мови художнього твору, розвиток усного та писемного мовлення учнів.
Психолог Л.Виготський закликав учителя розвивати мовлення учня усне, писемне і: |
виразне |
орфоепічне |
іншомовне |
*внутрішнє |
|
|
Мовленнєва ситуація на уроці літератури, коли учень говорить від імені літературного героя чи автора, називається: |
навчально-дидактичною |
тренувальною |
з гіпотетичною зміною соціальної функції |
*художньо-ігровою |
|
|
Мовленнєва ситуація на уроці літератури, коли учень виступає в ролі учителя, екскурсовода, літературного або театрального критика, називається: |
навчально-дидактичною |
тренувальною |
*з гіпотетичною зміною соціальної функції |
художньо-ігровою |
|
|
Мовленнєва ситуація на уроці літератури, коли учень відповідає на питання, не змінюючи своєї ролі, називається: |
*навчально-дидактичною |
тренувальною |
з гіпотетичною зміною соціальної функції |
художньо-ігровою |
|
|
Дослідницька доповідь створюється студентом як: |
добірка і коментування цитат з художніх творів до твердження вчителя чи підручника |
виклад за одним джерело нових для класу фактичних відомостей |
*самостійний розгляд учнем художнього тексту |
власний художній твір учня |
|
|
Ілюстративна доповідь створюється студентом як: |
*добірка і коментування цитат з художніх творів до твердження вчителя чи підручника |
виклад за одним джерело нових для класу фактичних відомостей |
самостійний розгляд учнем художнього тексту |
власний художній твір учня |
|
|
Мові ліричного твору притаманна така конститутивна риса, як |
*насиченість виражальними засобами мови |
складність синтаксичних конструкцій |
насиченість історизмами |
простота синтаксису |
|
|
Досліджуючи версифікацію, визначаємо у школі все, крім одного |
ритм |
*акт |
строфу |
риму |
|
|
Один із шляхів визначення розміру вірша |
читання |
писання |
*скандування |
рахування |
|
|
Один із шляхів визначення розміру вірша |
образний |
філософський |
психологічний |
*графічний |
|
|
У школі вивчаємо такий спосіб римування |
*парне |
потрійне |
одинарне |
постійне |
|
|
У школі вивчаємо такий спосіб римування |
*кільцеве |
квадратове |
трикутне |
перемінне |
|
|
У школі вивчаємо такий спосіб римування |
перемішане |
переважне |
перекладене |
*перехресне |
|
|
Пояснюючи, що таке стопа, стверджуємо, що це – |
об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
одиниця силабічної системи віршування |
співзвучне закінчення слів |
*повторювана група складів з певним місцем наголосу |
|
|
Пояснюючи, що таке строфа, стверджуємо, що це – |
*об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
одиниця силабічної системи віршування |
співзвучне закінчення слів |
повторювана група складів з певним місцем наголосу |
|
|
Пояснюючи, що таке рядок з постійною кількістю складів, стверджуємо, що це – |
об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
*одиниця силабічної системи віршування |
співзвучне закінчення слів |
повторювана група складів з певним місцем наголосу |
|
|
Пояснюючи, що таке рима, стверджуємо, що це – |
об’єднана змістом, інтонацією, римою група рядків |
одиниця силабічної системи віршування |
*співзвучне закінчення слів |
повторювана група складів з певним місцем наголосу |
|
|
Завдання розкрити учням емоційний, інтелектуальний, образний, мелодичний, ритмічний феномени твору ставимо під час вивчення |
драми |
епосу |
*лірики |
кінодраматургії |
|
|
Як найбільш суб’єктивний тип твору вивчаємо у школі |
драму |
епос |
*лірику |
кінодраматургію |
|
|
Виразне читання напам’ять є обов’язковим методичним прийомом під час вивчення у школі |
драми |
епосу |
*лірики |
кінодраматургії |
|
|
Завдання прочитати на уроці художній текст «про себе» є обов’язковим методичним прийомом під час вивчення у школі |
драми |
епосу |
*лірики |
кінодраматургії |
|
|
Текстуальному аналізу вірша суперечить |
послідовність прочитання |
*вичленовування теми, проблеми, ідеї |
цілісність розуміння |
індивідуальність тлумачення |
|
|
Текстуальному аналізу вірша суперечить |
тлумачення художніх образів |
послідовність прочитання |
* аналіз у буквальному розумінні слова, як розчленування |
цілісність розуміння |
|
|
Вивчаючи ямб, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи хорей, стверджуємо, що стопа містить |
*1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи пірихій, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1наголошений і 1 наголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи спондей, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
*1наголошений і 1 наголошений склад |
1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи дактиль, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
|
|
Вивчаючи амфібрахій, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
*1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи анапест, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
|
|
Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
*1наголошений і 1 наголошений склад |
|
|
Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Визначаючи розмір вірша, поряд з основною стопою слід назвати |
*кількість стоп у рядку |
супровідні стопи |
тип римування |
вид строфи |
|
|
Великі стилі (літературні напрями) мають сутність, спільну з: |
*напрямами в інших видах мистецтва |
політичними партіями |
історичними подіями |
відкриттями у техніці |
|
|
До лексичних виражальних засобів мови належать: |
*синоніми |
алітерації |
метафори |
риторичні запитання |
|
|
До тропів як виражальних засобів мови належать: |
синоніми |
алітерації |
*метафори |
риторичні запитання |
|
|
До стилістичних фігур як виражальних засобів мови належать: |
синоніми |
алітерації |
метафори |
*риторичні запитання |
|
|
До художнього звукопису як виражального засобу мови належать: |
синоніми |
*алітерації |
метафора |
риторичні запитання |
|
|
Метафорика – це явище |
контексту |
*стилю |
інтертекстуальності |
Змісту твору |
|
|
Під час текстуального аналізу вірша висвітлюємо у вільно обраному нами порядку своє розуміння такого художнього явища, як: |
стопа |
*почуття і думки в їх перебігу |
сюжет |
ремарка |
|
|
Під час текстуального аналізу вірша висвітлюємо у вільно обраному нами порядку своє розуміння такого художнього явища, як: |
стопа |
ремарка |
мовлення автора і персонажів |
*виражальні засоби мови на 4-ох рівнях |
|
|
Епітет аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Порівняння аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Символ аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Метафору аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Синекдоху аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Метонімію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Алегорію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Гіперболу аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Оксюморон аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
*троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Анафору аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Риторичне питання аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Риторичне звертання аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Інверсію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Повтор аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Паралелізм аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Антитезу аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Градацію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
*стилістична фігура |
лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Алітерацію аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
*художній звукопис |
|
|
Асонанс аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
*художній звукопис |
|
|
Звуконаслідування аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
лексичний засіб |
*художній звукопис |
|
|
Синоніми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Антоніми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Історизми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Архаїзми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Неологізми аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Згрубілі слова аналізуємо як вид такого виражального засобу мови, як |
троп |
стилістична фігура |
*лексичний засіб |
художній звукопис |
|
|
Вивчаючи ямб, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи хорей, стверджуємо, що стопа містить |
*1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи пірихій, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1наголошений і 1 наголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи спондей, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
*1наголошений і 1 наголошений склад |
1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи дактиль, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
|
|
Вивчаючи амфібрахій, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
*1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Вивчаючи анапест, стверджуємо, що стопа містить |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*2 ненаголошені і 1 наголошений склади |
|
|
Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
1 ненаголошений і 1 наголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
*1наголошений і 1 наголошений склад |
|
|
Визначаючи розмір вірша, називаємо такі стопи, крім однієї |
1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
*1 ненаголошений і 1 ненаголошений склад |
1 наголошений і 2 ненаголошені склади |
1 ненаголошений, 1 наголошений і 1 ненаголошений склад |
|
|
Визначаючи розмір вірша, поряд з основною стопою слід назвати |
*кількість стоп у рядку |
супровідні стопи |
тип римування |
вид строфи |
|
|
92
