МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКий НАЦІОНАЛЬНий УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

імЕНІ МИХАЙЛА Туган – Барановського

КРАМАТОРСЬКИЙ ТЕХНІКУМ

Затверджено :

Заступник директора з навчальної

роботи

______________ Т.С. Халімовська

„____” _______________ 2012 року

ПАКЕТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «Економічний аналіз»

спеціальність 5.03050401 Економіка підприємства

для студентів денної форми навчання

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

обліково-економічних дисциплін

Протокол №____ від _________

Склав викладач Акулова В.В.

2012

ЗМІСТ

стор.

1. Поняття, роль та види економічного аналізу 4

2. Прийоми та способи економічного аналізу. 10

3. Методика факторного аналізу. 19

Семінар № 1 „Теоретичні основи економічного аналізу” 20

4. Аналіз випуску продукції

5. Організація і інформаційне забезпечення аналізу товарообігу 33

6. Аналіз роздрібного товарообігу 40

7. Аналіз гуртового товарообігу 51

8. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінювання

ефективності використання ресурсів. 60

9. Аналіз товарних запасів та товарооборотності 74

10. Аналіз формування товарного забезпечення обороту підприємства 85

11. Аналіз основних фондів підприємства 90

12. Аналіз витрат підприємства. 103

13. Аналіз доходів підприємства 115

14. Аналіз прибутку підприємства 130

Перехід до ринкових відносин піднімає на новий більш високий рівень значення економічної культури та економічного аналізу. Ринок не можливо уявити без постійного пошуку резервів, основним інструментом якого служить економічний аналіз.

Навчально-методичний посібник підготовлений відповідно до програми дисципліни “Економічний аналіз”

Головна мета курсу заключається у формуванні у студентів комплексу професійних знань з основ економічного аналізу, засвоєння методів аналізу та оцінки результатів діяльності підприємства, пошуку резервів підвищення ефективності господарювання, підготовки та обґрунтування рішень.

Для досягнення цієї мети студент повинен знати:

• законодавчі акти, що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства;

• історію становлення і розвитку економічного аналізу;

• види та напрямки економічного аналізу;

• роль економічного аналізу в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності;

• методи економічного аналізу;

• типи та задачі факторного аналізу;

• сутність господарських резервів, їх класифікацію та принципи пошуку.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

• користуватися нормативною та іншою керівною документацією;

• опановувати навичками в обробці економічної інформації, використовуючи для цього різні прийоми та способи економічного аналізу;

• аналізувати основні показники господарсько-фінансової діяльності підприємства, використовуючи різні методи аналізу;

• розраховувати та кількісно вимірювати вплив чинників на показники господарчо – фінансової діяльності підприємства;

• виявляти реальні резерви підвищення ефективності господарської діяльності підприємства;

• давати об’єктивну оцінку стану того чи іншого об’єкту аналізу;

• користуватися здобутими знаннями та інформацією для розв’язування економічних проблем і прийняття на цій підставі правильних управлінських рішень.

Дисципліна “Економічний аналіз” вивчається у теоретичному взаємозв’язку з іншими економічними дисциплінами спеціальності “Економіка підприємства”.

Лекція № 1 тема «Поняття, роль та види економічного аналізу» План

1. Аналіз як метод пізнання реальної дійсності.

2. Види та напрями економічного аналізу.

3. Роль аналізу в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності.

Будь-яка наука передбачає певну систему знань, яку отримують пізнаючи світ у різних його виявах. Система знань ґрунтується на теорії наукового пізнання, яка вивчає можливості та закономірності через дослідження об’єктивної реальності. Саме ця теорія є методологічною основою економічного аналізу, зорієнтованого на дослідження економічної системи в цілому та її структурних елементів.

Термін “аналіз” (в перекладі з грецької analysis – розкладання) в загальному розумінні означає процеси уявн ого чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи. Таким чином, розкладання предмета чи явища на складові частини дозволяє проникнути в глибинну сутність досліджуваного процесу, зрозуміти взаємозв’язок між окремими частинами чи явищами в цілому залежність їх від різних факторів.

Водночас потрібно пам’ятати, що численні явища і процеси навколишнього середовища не можуть бути осмислені тільки за допомогою аналізу. Тому аналіз виступає у динамічній єдності з поняття “синтез” (від грецької synthesis – поєднання), що означає з’єднання раніше розмежованих елементів досліджуваного об’єкту в єдине ціле. Аналіз і синтез виступає як діалектичний тандем і розуміється як синонім усякого наукового дослідження. В будь-якій галузі наукових знань, в будь-якій сфері діяльності людини обійтися без аналізу-синтезу неможливо.

Активною складовою в процесі пізнання виступає людське мислення, що являє собою найвищу синтетичну спроможність людського мозку.

Процес аналітико-синтетичної діяльності людського мозку проходить через три взаємозалежні стадії:

• живе споглядання (проявляється через сприйняття, відчуття, уявлення: пізнаються зовнішні риси, параметри, характеристики об’єкту. На цій стадії відбувається сприйняття господарчих процесів через систему економічної інформації, яка постійно розширюється);

• абстрактне мислення (дозволяє виявити внутрішню сутність об’єкту, визначити його особливості, закономірності розвитку. На цій стадії відбувається логічна та машинна обробка інформаційних даних, розкривається глибинний зміст досліджуваних явищ, виявляються певні закономірності щодо їх розвитку. Все це дозволяє прийти до узагальнених висновків , конструювання практичних пропозицій, спрямованих на подальше удосконалення економіки);

• практична діяльність (критерієм істинності пізнання являється практика. Всі пропозиції щодо удосконалення економіки у збагаченому вигляді повертаються до практики, де вони перевіряються та закріплюються).

Таким чином, аналіз у вивченні економічних явищ сприяє виробітку конкретних пропозицій спрямованих на вдосконалення економіки на мікро - і макрорівнях. Звідси аналіз економіки набуває великий і практичний інтерес, а аналіз називається економічним, тобто вивчаючий економіку підприємства.

З усього вище сказаного можна зробити висновок, що під аналізом у широкому сенсі слова розуміється спосіб пізнання предметів та явищ навколишнього середовища, заснований на розподілі цілого на складові елементи, частини, сторони і вивченні їх в усьому різноманітті зв’язків і залежностей.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків господарчої діяльності всіх організаційних структур у взаємозв’язку та розвитку, впливу чинників на їх відхилення для виявлення недоліків та резервів, активний вплив на діяльність підприємства, його ефективність та якість роботи.

Актуальним питанням теорії і практики економічного аналізу, вдосконалення методики є визначення його видів та напрямів. Класифікація видів економічного аналізу має важливе значення для правильного розуміння його задач. Види економічного аналізу класифікуються щодо слідуючих ознак:

• за галузевою ознакою:

• галузевий – враховує специфіку окремої галузі економіки (промисловість, будівництво, транспорт, торгівля й таке інше);

• міжгалузевий – являється теоретичною та методологічною основою аналізу щодо всіх галузей економіки;

• за часовою ознакою:

• попередній (перспективний, прогнозний) – проводиться до здійснення господарських операцій, він необхідний для обґрунтування, управлінських рішень та планових завдань, а також для прогнозування майбутнього та оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів;

• подальший (ретроспективний) – проводиться після здійснення господарських операцій, використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Ретроспективний та перспективний аналізи тісно пов’язані поміж собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Ретроспективний аналіз в свою чергу ділиться на оперативний (ситуаційний) та підсумковий (результативний або заключний).

Оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться одразу після здійснення господарської операції або зміни ситуації за короткі відрізки часу (день, доба, декада). Його мета – оперативно виявляти недоліки та впливати на господарські процеси. В умовах ринкової економіки оперативний (ситуаційний) аналіз набуває особливого значення.

Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно за звітними даними відповідного періоду, що забезпечує більш повну оцінку діяльності підприємства щодо використання наявних можливостей;

• за просторовою ознакою:

• внутрігосподарській – вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства, його структурних підрозділів;

• міжгосподарський – порівнюються результати діяльності двох та більше підприємств, що дозволяє виявити попередній досвід, резерви, недоліки;

• за об’єктами управління:

• техно-економічний аналіз;

• фінансово-економічний аналіз;

• соціально-економічний аналіз;

• економіко-статистичний аналіз;

• економіко-екологічний аналіз;

• маркетинговий аналіз;

• за методикою вивчення об’єктів:

- порівняльний аналіз;

- факторний аналіз;

- діагностичний аналіз;

- маржинальний аналіз і таке інше.

Групування економічного аналізу відбувається за наступними напрямками:

• за обсягом дослідження питань, що вивчаються – повний (комплексний) та тематичний (локальний);

• за рівнем досліджуваної ланки – робоче місце, підприємство, об’єднання, галузь;

• за періодичністю проведення – щоденний, щодекадний, щомісячний, щоквартальний, щорічний;

• за суб’єктами (користувачами) аналізу – внутрішній (проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного короткострокового або довгострокового управління діяльністю підприємства) та зовнішній (проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності фінансовими органами, банками, акціонерами, інвесторами).

Будь-яке управління починається з оцінки стану та динаміки розвитку того чи іншого процесу. Практично вибрати з різних джерел відповідну інформацію аналітично її опрацювати, визначеним способом. На підставі такого аналізу можна обґрунтувати, а від так і прийняти певне управлінське рішення. Без вміння науково обґрунтувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі даних аналізу, управління підприємством не може бути достатньо ефективним, понижується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку.

Таким чином, економічний аналіз виступає попереду управлінських рішень та дій, обґрунтовує та підготовлює їх, в цьому є основа наукового управління, його об’єктивності та ефективності.

Отже, найважливіша функція аналізу і його роль в управлінні - обґрунтування рішень.

Значення економічного аналізу в ринкових умовах полягає в тому, що:

• економічний аналіз являється складовою частиною економічних методів управління виробництвом;

• добре організований економічний служить науковою базою для прогнозування діяльності підприємства;

• на підставі економічного аналізу розробляються рекомендації, приймаються продумані та обґрунтовані рішення;

• економічний аналіз набуває особливої важності під час підбору ділових партнерів в умовах ринку;

• важливе значення економічного аналізу заключається у тому, що він являється зброєю удосконалення виробничих відносин.

Необхідно акцентувати значення економічного аналізу в здійснені інших функцій управління, насамперед планування. На підставі даних економічного аналізу досліджується процес виконання планів, та якість самого планування. В процесі аналізу встановлюються та кількісно вимірюються чинники, які спричинили відхилення у виконанні планів, розкриваються причини їх виникнення, позитивні та негативні сторони в роботі. За результатами аналізу об’єктивно оцінюються досягнуті економічні результати, виявляються невикористані резерви, розробляються заходи щодо їх максимального використання, вносяться корективи в планові завдання. Дані аналізу за попередні періоди є базою для складання обґрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє.

Таким чином, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дійовим засобом виявлення невикористаних можливостей та упущеної вигоди, узагальнення досвіду та формування нового економічного мислення, основою розробки обґрунтованих планів і прийняття управлінських рішень.

Література: Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. с. 7-11

Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. с. 8-22

Сухарев П.Н. Економічний аналіз. с. 3-15