Матеріали та методи виготовлення вкладок.

Вкладки виготовляються :

-металеві: неблагородні та благородні сплави, титан. Метод виготовлення-литво,

-комбіновані: метал-композит, метал-пластмаса, метал-кераміка. Метод виготовлення - литво металу, нанесення обличкування. Метод гальванопластики- гальванічне виготовлення золотого ковпачку , в подальшому обличкування керамікою, композитами,

-пластмасові. (майже завжди використовуються . як тимчасові.),

-композитні (фотополімери, термополімери),

-керамічні (метод обпікання на платиновій фользі, метод обпікання на вогнетривких стовпчиках, метод пресування, метод комп´ютерного фрезерування, метод спікання, метод литва.

Клінічні та лабораторні етапи виготовлення вкладки:

1. Основні етапи формування порожнин під вкладки.

- видалення усіх каріозно змінених тканин зубу,

- вирівнювання заглибин на дні та стінках порожнини пломбувальними матеріалами,

- формування дна та стінок зубу з урахуванням зон безпеки за Аболмасовим, Клюєвим.

- формування порожнини під вкладку у формі ящика з виведенням вкладки у одному напрямку,

- стінки порожнини повинні формуватись під прямим вуглом до дна порожнини з незначним скосом(3-5 град.)

- тільки для керамічної вкладки вугол скосу має бути більш виразним ,

- дно порожнини повинно формуватись перпендикулярно жувальному тиску,

- при формуванні порожнини під вкладку потрібно зберігати імунні зони, які стійкі до карієсу,

- край порожнини формується так, щоб загерметизувати лінію цементування: для металевої вкладки та гальванопластичної формується фальц, в композитних та суцільнокерамічних вкладках пріоритет надається крайовому жолобу-канавці Assal.

- для посилення фіксації вкладок препарування доповнюють бороздками, канавками, пазами, парапульпарними та внутрішньоканальними штифтами.

- порожнину після препарування шліфують алмазними головками (з червоною, та жовтою позначкою), а для прецизійних технологій полірують спеціальними головками.

Способи виготовлення вкладок:

-прямий,

-непрямий.

-комбінований.

Прямий спосіб виготовлення вкладки, або її репродукції:

Прямий спосіб виготовлення вкладки застосовується для техніки виготовлення з композитів та пластмаси.

Вкладка композитна.

Порожнину відчищають від зубного пилу, злегка підсушують. Не протравлюють, та не наносять бондінг. Композит пошарово вносять в сформовану порожнину, ущільнюють інструментом, полімеризують, формують поверхню з урахуванням вимог функції та естетики, шліфують . Після твердіння вкладка легко виймається з порожнини за допомогою звичайного інструментом. Далі зовнішню поверхню вкладки полірують. Внутрішні поверхні протравлюють фосфорною кислотою, змивають. Наносять бондинг, полімеризують. Сформовану порожнину протравлюють фосфорною кислотою, змивають, наносять бондинг, полімеризують. Замішують рідкий композит двойного твердіння, вносять в порожнину та на вкладку, вносять вкладку в порожнину, натискають. Надлишок рідкого композита видаляють, полімеризують світлом. Завдяки цьому методу ефективно відновлюються зуби з дефектами V класу за Блеком. Метод швидкий, не вимагає лабораторії. Дозволяє компенсувати усадку композиту, та зменшити рівень мікроподтікання.

Пластмасові вкладки прямого виготовлення показані, як тимчасові при захисті поверхні зубу після препарування під вініри та вкладки типу onlay та overlay. Сформована порожнина відчищається механічно, підсушується, злегка обробляється вазелиновою олією. Самополімеризуюча пластмаса вноситься в порожнину, твердіє. Інструментом вкладка вилущується. Замішується матеріал для тимчасової фіксації, заповнюється порожнина та поверхня вкладки. Вкладка вводиться у порожнину, залишки матеріалу видаляються. Пластмасові вініри фіксуються на рідкий композит , який наносять по краях або в центрі.

Репродукція металевої вкладки.

Порожнину в зубі відчищають, висушують. Паличку моделювального воску розм’ягчують, вдавлюють в порожнину. Залишки воску знімають. Пацієнт натискує зубами на віск, формуючи поверхню. Холодним повітрям (водою) віск охолоджують. Репродукцію вкладки виймають за допомогою підігрітої та приклеєного дротика. Репродукцію вкладки направляють в литво. Після литва та обробки і поліровки вкладка цементується в зубі. Недолік такого виготовлення вкладки- неточне відновлення анатомічної форми поверхні зубу.

Комбінований спосіб виготовлення вкладки.

В сучасній стоматології ця техніка застосовується для композитних вкладок та для металевих.

Виготовлення композитної вкладки комбінованим способом складається з техніки прямої реставрації поверхонь зубу в поєднанні з лабораторним виготовленням поверхневого контуру вкладки з урахуванням вимог функційної анатомії та естетики. За допомогою техніки прямої реставрації досягається відновлення стінок зубу без застосування методики превентивного розширення порожнини. Усі пошкоджені карієсом тканини видаляються і заміщаються реставраційними матеріалами в техніці тунельного препарування та закриваються піднурення . Таким чином вирівнюють стінки та дно. Реставровані поверхні шліфуються та формуються за вимогами формування порожнини під вкладку, тільки перехід стінки на дно залишається закругленим. Отримують відбиток силіконом в одній з технік . В лабораторії на моделі виготовляється вкладка з фото, або термополімеру. Приміряється у роті, потім полірується і фіксується на рідкий композит двойного твердіння. За рахунок такої методики забезпечується одонтозберігаюча технологія, завдяки якій пошкоджені тканини зубу видаляються зі збереженням живих, та непряме моделювання поверхні забезпечує функційну оклюзію. Полімеризація композиту поза порожниною рота більш повноцінна, що значно покращує його якості. Також є кращою поліровка поверхні.

Комбінована техніка виготовлення металевої вкладки. Є продовженням прямої методики. Після формування воску в порожнині в його товщу вводиться штифт П-образної форми. Отримуємо відбиток з щелепи разом з цією вкладкою. Також отримуємо відбиток з протилежної щелепи. На моделях, зафіксованих в артикуляторі моделюється оклюзійна поверхня з урахуванням вимог функційної анатомії. Вкладка відливається з металу, оброблюється, полірується, фіксується. На відміну від вкладки, що виготовлено за прямою методикою і відтворює ковзаючу оклюзію, за цією методикою відновлюється функційна оклюзія, а також можливе відновлення вікових особливостей поверхні та ін.

Непряма методика виготовлення вкладок є найбільш точною та ефективною методикою відновлення функційної анатомії поверхні а також прикусу, завдяки можливості одномоментного формування поверхні великої кількості зубів.

За непрямою методикою виготовляються вкладки практично з усіх відомих матеріалів: пластмаси, композитів термо- та фототвердіння, кераміки, металокомпозитів, металокераміки, металопластмаси, гальванопластичні вкладки. Клінічні та лабораторні етапи виготовлення вкладок аналогічні виготовленню коронок.

Є необхідність зупинитись на сучасній технології виготовлення вкладок непрямим методом, яка поєднує в собі високу естетику, біосумісність, точне прилягання, гарну фіксацію на любий матеріал. Це гальванопластичне виготовлення вкладок.

Гальванопластика з’явилась як альтернатива металокерамічним конструкціям. Для виготовлення золотих каркасів використовують гальванічні ванни з розчинами сульфіда золота. Дослідження показали чудове крайове прилягання каркасів. Ширина крайового зазору менш ніж 20 мкм. Товщина каркасу 0,2 мм. Для виготовлення каркасів необхідні точні моделі. При препаруванні порожнини необхідний невеликий скіс по краю але без формування фальцу. Металевий каркас, отриманий методом гальваноосадження, складається на 99,9% з чистого золота., однорідного за структурою, без пор та пустот. На поверхню наноситься керамічне покриття. Недоліком такої конструкції є невеличкі полоски золота по краю протезу. Фіксація гальванопластичної конструкції проводиться на звичайний фосфатний цемент.