- •Ділове адміністрування
- •Організація як складна система та об’єкт управління
- •Особливості функціонального та системного бачення організації
- •3. Моделі організації як відкритої системи.
- •4. Узгодження цілей, стратегій, організаційного потенціалу і можливостей організації.
- •5. Життєвий цикл організації
- •6. Системні правила менеджменту.
- •Підстави та порядок утворення організації.
- •8. Проектування складу структурних одиниць.
- •9. Організаційний інжиніринг
- •10. Інжиніринг процесу в організації
- •11. Методологія організаційного інжинірингу.
- •12. Загальні правила інжинірингу: уніфікація різноманіття робіт
- •13. Дизайн організації
- •14. Модель розвитку внутрішнього потенціалу підприємства та конкурентного статусу підприємства.
- •15. Самоорганізація, як об'єктивний процес розвитку бізнесу.
- •16. Значення конфліктів в діяльності організації.
- •17. Використання системного підходу в управлінні.
- •18. Компоненти управлінських моделей. Різновиди управлінських моделей.
- •19. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації. Області обмеження розвитку організації.
- •20. Оцінка ефективності менеджменту організації. Діагностування ефективності менеджменту організації.
- •21. Система показників оцінювання результативності і якості менеджменту організації.
- •22. Людина як об'єкт управлінського контролю.
- •23. Альтернативні управлінські рішення.
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •24. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації.
- •25. Якість менеджменту організації.
- •26. Діагностування якості менеджменту організації.
- •27. Реструктуризація організацій – інноваційний аспект.
- •28. Парадигма – лідерства. Функції сприяння.
- •29. Принцип ротації кадрів та довічної зайнятості.
- •30. Організаційне проектування: алгоритми, програми, організаційні нормативи і норми, класифікатори.
- •31.Сутність, характеристика елементів та принципи корпоративного управління та його роль в процесі господарювання
- •32. Моделі корпоративних відносин: світовий досвід та особливості управління корпораціями в Україні.
- •33. Корпоративна культура та її роль в корпоративному управлінні.
- •34. Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •35. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі.
- •36. Управління державними корпоративними правами
- •37. Податкова політика в корпоративному секторі України.
- •38. Сутність та роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні
- •39. Основні організаційні форми фінансового посередництва в системі корпоративного управління
- •40. Ключові учасники корпоративних відносин: світовий досвід та вітчизняна практика. Ключові учасники корпоративних відносин в Україні
- •41. Спостережна рада та причини її створення. Повноваження спостережної ради.
- •42. Виконавчий орган корпорації та його повноваження
- •Ревізійна комісія. Повноваження ревізійної комісії.
- •Порядок формування і роботи органів управління та їх кількісний склад. Організація і порядок роботи місцевих державних адміністрацій будується до відповідності повноважень їх посадових осіб.
- •Тактичне і стратегічне управління як інструмент реалізації потенціалу корпоративного управління.
- •Характеристика підходів та загальні закономірності встановлення корпоративних цілей.
- •Особливості визначення корпоративної місії та забезпечення її взаємозв'язку з місіями корпоративних формувань.
- •Сутність, класифікація та підходи до ідентифікації корпоративних витрат.
- •Організування центрів відповідальності та мотивування працівників за оптимізацію витрат.
- •Резерви зниження корпоративних витрат.
- •Вимоги до звітності учасників фондового ринку згідно з міжнародними та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
- •Поняття, форми, моделі та функції системи корпоративного контролю.
- •Внутрішній та зовнішній аудит в корпораціях.
- •Рейтингове оцінювання якості корпоративного менеджменту.
- •Максимізація акціонерної вартості як ідеологія корпоративного управління.
- •56. Методичні підходи до визначення ефективності корпоративного менеджменту.
- •57. Фактори підвищення ефективності корпоративного менеджменту.
- •58. Показники та особливості оцінювання ефективності корпоративного менеджменту.
- •59. Напрями підвищення ефективності управління корпораціями
- •60. Ефективність інвестиційної та інноваційної діяльності
- •62. Основні складові організаційної досконалості за Харінгтоном (процеси, проекти, зміни, знання, ресурси).
- •63.Біхевіористичний, когнітивний, психодинамічний, гуманістично-психологічний підходи до змін
- •64. Розроблення індивідуальних планів набуття компетентності управління поліпшенням результатів роботи.
- •65. Способи ініціювання адаптації команди до організаційних змін.
- •66. Основні стадії розвитку груп та їх характеристика.
- •67. Моделі та підходи до організаційних змін
- •68. Спіраль знань від метафори до моделі та від хаосу до концепції управління компанією, що створює знання
- •Роль керівництва в управлінні змінами.
- •Самоаналіз та внутрішні ресурси управлінця змінами.
- •Розвиток організації в сучасних умовах та проблеми консерватизму.
- •Сутність та зміст структурних змін.
- •Управління змінами у стратегічному розвитку організації.
- •Зміни корпоративної культури.
- •Зміни на основі технологій сталого розвитку.
- •Характеристика управління проектами: специфічність мети, визначна тривалість, неповторність, комплексність.
- •Функції та процеси проектного менеджменту.
- •Модель управління проектами як поєднання основних функцій проектного менеджменту та інструментів їх реалізації.
- •Види проектів, їх характеристика, фази життєвого циклу проекту.
- •Ініціалізація проекту.
- •Структура проектного аналізу.
- •Прогнозування ефективності проекту.
- •83. Мета і функції проектного планування, організація планування.
- •Функції планування
- •Мета планування
- •84. Методологічні підходи при плануванні проектів.
- •Складові системи планування та контролю проекту.
- •Компоненти структуризації проекту, методологія структуризації, їх характеристика та значення.
- •Основні ознаки робочого пакета як найнижчого рівня робочої структури.
- •Основні умови_____________________
- •Створення двоспрямованої структури проекту на основі поєднання робочої та внутрішньої організаційної структури проекту.
- •Розробка матриці відповідальності.
- •Методи календарного планування. Сітьові графіки: основна мета та завдання розробки.
- •Види логічних зв’язків у сітьових графіках. Система pert.
- •Методологія обчислення параметрів сітьового графіка.
- •Оцінювання тривалості робіт (проекту).
- •Характеристика ресурсів проекту. Ресурсні гістограми.
- •95. Система вимог до джерел забезпечення проекту
- •96. План залучення капіталу (джерела фінансування проекту).
- •Основні елементи контрольного циклу.
- •98. Вимірювання та аналіз показників виконання проекту.
- •99. Види проектних змін та їх вплив на проект та проектну команду.
- •Основні роботи на етапі завершення проекту, передача продукту проекту замовнику/споживачу.
- •101. Якісний та кількісний аналіз ризиків проектів, ранжування ризиків.
- •102. Сутність управління якістю проекту, організаційне забезпечення управління якістю проекту.
- •103. Планування якості проекту, аудит якості проекту, його види.
- •104. Класифікація витрат на забезпечення якості проекту
- •105. Управління конфліктами в проекті, критичні сфери поведінки персоналу під час виконання проекту.
- •106. Стандартизація термінології в галузі управління якістю
- •107. Система номенклатури показників якості продукції
- •111. Не нашел.
- •119. На русском.
- •Чинні технології управління якістю.
- •Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.
- •Облік витрат на якість виробництва.
- •Нормативні документи щодо збирання та аналізу витрат на якість.
- •Сертифікаційний та внутрішній аудити.
- •Базова концепція загального управління якістю.
- •Нові підходи до управління людськими ресурсами в умовах tqm.
- •Системи управління якістю в стандартах iso серії 9000.
- •Удосконалення систем управління якістю відповідно до рекомендацій iso серії 9000.
- •Інструменти управління якістю, розгортання функції якості.
- •Вимоги споживача залежно від профілю якості.
- •Основні принципи проведення сертифікації систем якості підприємств.
8. Проектування складу структурних одиниць.
Структура організації — логічні відносини рівнів управління і функціональних одиниць, побудовані у такій формі, яка дає змогу найефективніше досягати цілей організації.
Формування структури організації зумовлене багатьма факторами: специфікою діяльності, розмірами підприємства, технологією, масштабами діяльності, стратегією тощо.
Залежно від трудомісткості функціональних обов'язків і обсягу робіт структурні одиниці можуть бути більшими або меншими частинами організації, елементами мікроструктури (робочі місця чи посади), мезоструктури (структурні підрозділи, дільниці, цехи, відділи), макроструктури (самостійні підрозділи організації, наприклад, підприємства, що входять до складу концерну).
При побудові організаційної структури передусім визначають функції персоналу організації. Якщо масштаби діяльності організації великі, то працівників, які виконують роботу в межах однієї функції, об'єднують у спеціалізовані відділи. Залежно від масштабів діяльності фірми ці функції можуть бути обсяговішими, охоплювати споріднені види робіт (наприклад, фінанси і бухгалтерський облік), або вузькоспеціалізованими.
Етапи формування організаційної структури управління:
Формування загальної структурної схеми апарату управління
Розроблення складу основних підрозділів та зв*язків між ними
Регламентація організаційної структури (розроблення кількісних характеристик і процедур)
9. Організаційний інжиніринг
Організаційний інженіринг – полягає у розробці організаційних елементів в сис-мі що моделюється при реалізації яких організаційне ціле що виникло володіє властивостями високої надійності, стійкості та економічності.
У процесі інжинірингу повинні бути визначенні необхідні пропорції між елементами сис-ми здійснюване їх просторове розміщення, регламентоване функціонування в часі і встановленні найбільш раціонального варіанту зв’язків ті відносин.
Методика інжен дає можливість розглядати д-сть б-я п-ва з програмно-алгоритмічної точки зору виділяючи окремі бізнес процеси, командні процеси та процедури. Інжен бізнес процесів – це форма подання д-сті п-ва у вигляді алгоритмічних схем, мета якої надати інструментарій для аналізу всіх його стр-р і видів д-сті.
У структурному сенсі організ інжиніринг може бути орієнтован на: створення нової сис-ми; часткове удосконалення існуючої сис-ми; на радикальні перетворення існуючої сис-ми.
10. Інжиніринг процесу в організації
Інжиніринг процесу як метод вдосконалення процесів організації сприймається сьогодні неоднозначно. Саме поняття "інжиніринг" запозичено з інженерної діяльності (від англ. Engineering – проектувати, винаходити, придумувати). Деякі дослідники розглядають інжиніринг процесів як загальне поняття, що включає реінжиніринг бізнес-процесів та вдосконалення бізнесу. Іншої позиції дотримуються А. Большаков і В. Михайлов, які вважають інжиніринг новим способом мислення, що формує погляд на побудову компанії як на інженерну діяльність. Більш детальне дослідження інжинірингу було зроблено П. Кутелевим. Він, зокрема, виділяє поняття "організаційний інжиніринг" і характеризує його як проектування бізнес-процесів, об'єднаних в єдиному інформаційному полі. Ряд дослідників виділяють поняття бізнес-інжиніринг і визначають його як проектування бізнес-процесів і систем управління компанією "з чистого аркуша".
Інжиніринг як метод вдосконалення процесів функціонуючої організації, на нашу думку, складно уявити виходячи лише з того, що якщо функціонує організація, то вже здійснюється діяльність, значить, хочемо ми того чи ні, існують і процеси діяльності. Наскільки вони інтегровані і оптимальні – це питання іншого порядку. Його можна вирішити за допомогою різних підходів до проектування. Тому було б справедливо інжиніринг процесу (процесів) вважати методом проектування бізнес-процесів новостворюваних організацій або бізнес-процесів нових видів бізнесу в існуючих організаціях з урахуванням передового досвіду і принципу оптимальності в управлінні процесами. У залежності від того, на яку модель управління буде орієнтований інжиніринг процесу – функціонально-спеціалізоване або процесне управління – буде залежати його радикальність. Тим не менш, грунтуючись на орієнтації інжинірингу, спрямованого на процеси діяльності (бізнес-процеси), його можна віднести до одного з методів процесного управління. З іншого боку, якщо інжиніринг процесу в рамках діючої організації створює процеси нових видів діяльності, то, враховуючи взаємопов'язаність і взаємодія всіх процесів організації, в кінцевому рахунку може привести до змін в існуючій бізнес-системі, бажано до позитивних. Якщо зміни стимулюють результативність організації, їх можна вважати спрямованими на вдосконалення. З цієї точки зору інжиніринг процесу можна побічно відносити до методів удосконалення процесів діяльності.