37. Податкова політика в корпоративному секторі України.

Державне регулювання корпоративного сектору також здійснюється шляхом проведення

податкової політики.

Розглянемо деякі особливості податків у корпоративному секторі. Щодо акціонерних товариств,

то від інших підприємств їх відрізняє насамперед оподаткування операцій з корпоративними цінними

паперами.

На стадії створення акціонерних товариств в Україні в сучасних умовах не оподатковуються

податком на додану вартість операції з первісного розміщення цінних паперів в обмін на корпоративні

права. На сьогодні операції з випуску (емісії) акцій е об'єктами справляння державного мита (при

реєстрації інформації про емісію акцій у розмірі 0,1 % від їх номінальної вартості). Але після цього

практично будь-яка (оплатна чи безоплатна) передача прав власності на емітовані та зареєстровані

акції підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Вартість акцій визначається вільними або

регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів. Для

акцій, як правило, ці елементи зростання ціни несуттєві, оскільки майже не мають поширення. Таке оподаткування викликає певні сумніви в методологічному плані. Так, якщо для всіх інших товарів

податок на додану вартість має своє підґрунтя, як на зростання вартості (хоч це не зовсім так), і

податок справляється з їх руху. Значна частина товарів і послуг споживається зразу і тому податок на

додану вартість сплачується платником податків один раз.

Щодо корпоративних цінних паперів, то вони випускаються на строк існування акціонерного

товариства, а це у переважній більшості випадків — безстроково. Тому в українській нормативно-

правовій базі акцію визнають цінним папером без встановленого строку обігу. У такому випадку

кожний перехід власності супроводжується сплатою податку на додану вартість. Чим ліквідніша акція

і чим більше оборотів вона здійснює, тим більше вона приносить податку на додану вартість, що являє

собою лише додаткове обкладення і впливає на ринкову вартість. Можливо, слід обмежити чи знизити

податок на додану вартість після певного терміну обігу акції на ринку цінних паперів. Щодо обігу

акцій у закритому акціонерному товаристві, до переходи прав власності на акції надзвичайно

ускладнені, то і оподаткування здійснюється у такому ж розмірі, ускладнюючи консолідацію пакетів

акцій.

До витрат на придбання акцій належать витрати на безпосереднє придбання акцій за готівкові та

безготівкові кошти, а також суми доходів, що скеровувалися громадянами у джерела їх одержання на

придбання акцій, та суми, які були інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів

підприємницької діяльності, у разі наявності письмової заяви громадянина в бухгалтерію організації за

місцем основної роботи з проханням скерувати частину заробітку на придбання акцій або внесення

інвестицій.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які

нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав

пропорційно його частці у статутному фонді підприємства — емітента таких корпоративних прав,

незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного

періоду за наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи наявний

прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам

(власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі

ставки відповідно до законодавства, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без

зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до

бюджету до (або одночасно із) виплати дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених

підпунктом 5), базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за

звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та оплати авансового внеску з цього податку покладається на будь-

якого емітента корпоративна прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент чи

отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток.

Платник податку — емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на

прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого

звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

У разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має

від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у

зв'язку з нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення.

У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства

— емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця

переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні

від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду — на зменшення податкових

зобов'язань майбутніх податкових періодів, Авансовий внесок, не справляється у разі виплати

дивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке нараховує

дивіденди, за умови, що така виплата ніяк не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів

(власників) у статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того, чи були такі акції, частки,

паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), а також у разі

виплат дивідендів на користь інститутів спільного інвестування. Юридичні особи — резиденти, які

отримують дивіденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів).