
- •Ділове адміністрування
- •Організація як складна система та об’єкт управління
- •Особливості функціонального та системного бачення організації
- •3. Моделі організації як відкритої системи.
- •4. Узгодження цілей, стратегій, організаційного потенціалу і можливостей організації.
- •5. Життєвий цикл організації
- •6. Системні правила менеджменту.
- •Підстави та порядок утворення організації.
- •8. Проектування складу структурних одиниць.
- •9. Організаційний інжиніринг
- •10. Інжиніринг процесу в організації
- •11. Методологія організаційного інжинірингу.
- •12. Загальні правила інжинірингу: уніфікація різноманіття робіт
- •13. Дизайн організації
- •14. Модель розвитку внутрішнього потенціалу підприємства та конкурентного статусу підприємства.
- •15. Самоорганізація, як об'єктивний процес розвитку бізнесу.
- •16. Значення конфліктів в діяльності організації.
- •17. Використання системного підходу в управлінні.
- •18. Компоненти управлінських моделей. Різновиди управлінських моделей.
- •19. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації. Області обмеження розвитку організації.
- •20. Оцінка ефективності менеджменту організації. Діагностування ефективності менеджменту організації.
- •21. Система показників оцінювання результативності і якості менеджменту організації.
- •22. Людина як об'єкт управлінського контролю.
- •23. Альтернативні управлінські рішення.
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •24. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації.
- •25. Якість менеджменту організації.
- •26. Діагностування якості менеджменту організації.
- •27. Реструктуризація організацій – інноваційний аспект.
- •28. Парадигма – лідерства. Функції сприяння.
- •29. Принцип ротації кадрів та довічної зайнятості.
- •30. Організаційне проектування: алгоритми, програми, організаційні нормативи і норми, класифікатори.
- •31.Сутність, характеристика елементів та принципи корпоративного управління та його роль в процесі господарювання
- •32. Моделі корпоративних відносин: світовий досвід та особливості управління корпораціями в Україні.
- •33. Корпоративна культура та її роль в корпоративному управлінні.
- •34. Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •35. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі.
- •36. Управління державними корпоративними правами
- •37. Податкова політика в корпоративному секторі України.
- •38. Сутність та роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні
- •39. Основні організаційні форми фінансового посередництва в системі корпоративного управління
- •40. Ключові учасники корпоративних відносин: світовий досвід та вітчизняна практика. Ключові учасники корпоративних відносин в Україні
- •41. Спостережна рада та причини її створення. Повноваження спостережної ради.
- •42. Виконавчий орган корпорації та його повноваження
- •Ревізійна комісія. Повноваження ревізійної комісії.
- •Порядок формування і роботи органів управління та їх кількісний склад. Організація і порядок роботи місцевих державних адміністрацій будується до відповідності повноважень їх посадових осіб.
- •Тактичне і стратегічне управління як інструмент реалізації потенціалу корпоративного управління.
- •Характеристика підходів та загальні закономірності встановлення корпоративних цілей.
- •Особливості визначення корпоративної місії та забезпечення її взаємозв'язку з місіями корпоративних формувань.
- •Сутність, класифікація та підходи до ідентифікації корпоративних витрат.
- •Організування центрів відповідальності та мотивування працівників за оптимізацію витрат.
- •Резерви зниження корпоративних витрат.
- •Вимоги до звітності учасників фондового ринку згідно з міжнародними та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
- •Поняття, форми, моделі та функції системи корпоративного контролю.
- •Внутрішній та зовнішній аудит в корпораціях.
- •Рейтингове оцінювання якості корпоративного менеджменту.
- •Максимізація акціонерної вартості як ідеологія корпоративного управління.
- •56. Методичні підходи до визначення ефективності корпоративного менеджменту.
- •57. Фактори підвищення ефективності корпоративного менеджменту.
- •58. Показники та особливості оцінювання ефективності корпоративного менеджменту.
- •59. Напрями підвищення ефективності управління корпораціями
- •60. Ефективність інвестиційної та інноваційної діяльності
- •62. Основні складові організаційної досконалості за Харінгтоном (процеси, проекти, зміни, знання, ресурси).
- •63.Біхевіористичний, когнітивний, психодинамічний, гуманістично-психологічний підходи до змін
- •64. Розроблення індивідуальних планів набуття компетентності управління поліпшенням результатів роботи.
- •65. Способи ініціювання адаптації команди до організаційних змін.
- •66. Основні стадії розвитку груп та їх характеристика.
- •67. Моделі та підходи до організаційних змін
- •68. Спіраль знань від метафори до моделі та від хаосу до концепції управління компанією, що створює знання
- •Роль керівництва в управлінні змінами.
- •Самоаналіз та внутрішні ресурси управлінця змінами.
- •Розвиток організації в сучасних умовах та проблеми консерватизму.
- •Сутність та зміст структурних змін.
- •Управління змінами у стратегічному розвитку організації.
- •Зміни корпоративної культури.
- •Зміни на основі технологій сталого розвитку.
- •Характеристика управління проектами: специфічність мети, визначна тривалість, неповторність, комплексність.
- •Функції та процеси проектного менеджменту.
- •Модель управління проектами як поєднання основних функцій проектного менеджменту та інструментів їх реалізації.
- •Види проектів, їх характеристика, фази життєвого циклу проекту.
- •Ініціалізація проекту.
- •Структура проектного аналізу.
- •Прогнозування ефективності проекту.
- •83. Мета і функції проектного планування, організація планування.
- •Функції планування
- •Мета планування
- •84. Методологічні підходи при плануванні проектів.
- •Складові системи планування та контролю проекту.
- •Компоненти структуризації проекту, методологія структуризації, їх характеристика та значення.
- •Основні ознаки робочого пакета як найнижчого рівня робочої структури.
- •Основні умови_____________________
- •Створення двоспрямованої структури проекту на основі поєднання робочої та внутрішньої організаційної структури проекту.
- •Розробка матриці відповідальності.
- •Методи календарного планування. Сітьові графіки: основна мета та завдання розробки.
- •Види логічних зв’язків у сітьових графіках. Система pert.
- •Методологія обчислення параметрів сітьового графіка.
- •Оцінювання тривалості робіт (проекту).
- •Характеристика ресурсів проекту. Ресурсні гістограми.
- •95. Система вимог до джерел забезпечення проекту
- •96. План залучення капіталу (джерела фінансування проекту).
- •Основні елементи контрольного циклу.
- •98. Вимірювання та аналіз показників виконання проекту.
- •99. Види проектних змін та їх вплив на проект та проектну команду.
- •Основні роботи на етапі завершення проекту, передача продукту проекту замовнику/споживачу.
- •101. Якісний та кількісний аналіз ризиків проектів, ранжування ризиків.
- •102. Сутність управління якістю проекту, організаційне забезпечення управління якістю проекту.
- •103. Планування якості проекту, аудит якості проекту, його види.
- •104. Класифікація витрат на забезпечення якості проекту
- •105. Управління конфліктами в проекті, критичні сфери поведінки персоналу під час виконання проекту.
- •106. Стандартизація термінології в галузі управління якістю
- •107. Система номенклатури показників якості продукції
- •111. Не нашел.
- •119. На русском.
- •Чинні технології управління якістю.
- •Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.
- •Облік витрат на якість виробництва.
- •Нормативні документи щодо збирання та аналізу витрат на якість.
- •Сертифікаційний та внутрішній аудити.
- •Базова концепція загального управління якістю.
- •Нові підходи до управління людськими ресурсами в умовах tqm.
- •Системи управління якістю в стандартах iso серії 9000.
- •Удосконалення систем управління якістю відповідно до рекомендацій iso серії 9000.
- •Інструменти управління якістю, розгортання функції якості.
- •Вимоги споживача залежно від профілю якості.
- •Основні принципи проведення сертифікації систем якості підприємств.
Зміни на основі технологій сталого розвитку.
Концепція сталого розвитку сприяє подоланню такого відставання, оскільки вона втілює новий підхід, методологію, що дозволяє робити глобальну комплексну переоцінку та планувати зміни в усіх сферах життя (природи і людства) і на цій основі формувати упереджувальну політику і програми конкретних заходів на відповідних рівнях державного управління та місцевого
самоврядування.
Сталий розвиток – цетакийрозвитоксуспільства, якийзадовольняє потреби сучасності, не ставлячипідзагрозуздатністьнаступнихпоколіньзадовольнятисвоївласні потреби.
Якщосказатидещоспрощено, сталийрозвитоксуспільстваможнахарактеризувати як такий, за якоголюдина не робитьзначноїшкодиприродним системам, і вонивстигають себе відновити. Тобто – церозвиток, якийможнарозглядатине лише як підтримуваний, а й як такий, щопідтримує. Через зазначенівищенегативніаспектилюдськоїжиттєдіяльності природа суттєвопотерпає, стає залежною віддіяльностілюдини і вже не можеобійтися без їїпідтримки.
Основними принципами сталого розвитку є:
- повага і турбота до всіх живих співтовариств;
- поліпшення якості людського життя;
- збереження життєздатності і розмаїтості Землі;
- забезпечення сталого використання відновлюваних ресурсів;
- мінімізація виснаження невідновлюваних ресурсів;
- зміна індивідуальних позицій і діяльності.
Отже, можна зробити висновок, що для того, щоб дотримуватися принципів концепції сталого розвитку, реалізувати її, необхідно розпочати з найскладнішого, на мою думку, рівня, а саме – індивідуального. Кожнійлюдинінеобхіднозмінити «споживацьке» ставлення, початидумати про навколишнєсередовище, людей навколо та майбутніпокоління. Аджедосягтиспільної мети можналише за умовиоб’єднаннязусильвсіх людей, якімаютьусвідомитизагрозу для подальшогожиття на Землі, а відтакдокоріннозмінити, перш за все, свійсвітогляд та своїдії.
Характеристика управління проектами: специфічність мети, визначна тривалість, неповторність, комплексність.
На сьогодні управління проектами – це визнана у всьому світі методологія вирішення організаційно-технічних проблем, це філософія керівництва проектами. Умови ринку стають більш вибагливими, підвищуються темпи змін, що відбуваються тощо.
-
Управління проектами– це процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного здійснення поставленої цілі.
Основними принципами управління проектамиє:
Ø комплексністьпередбачає розгляд явищ в їх зв’язку і залежності. Комплексний підхід в проект-менеджменті передбачає: спільне використання різних форм та методів управління при розробці і реалізації нововведень; розгляд всіх спільних цілей управління по рівнях і ланках організаційної й виробничої структури підприємства; зв’язок окремих елементів проекту між собою і з головною (кінцевою) ціллю проекту; розгляд окремих проблем проекту з точки зору часових інтервалів;
Ø пріоритетність означає, що при розробці і реалізації проекту перевага надається першочерговим завданням, виходячи з загальної концепції стратегічного розвитку;
Спрямованість на досягнення мети.Проектиспрямовуються на досягненняпевнихрезультатів — іншими словами, на досягнення мети. Самеця мета є рушійною силою проекту, і всізусилля, щодокладаються до його планування та реалізації, спрямовані на їїдосягнення.
Проектимаютьчисленніієрархічніцілі. Основною метою, наприклад, проекту, пов’язаного з програмнимзабезпеченням для комп’ютера, може бути розробкаскладноїсистемиуправління базами даних. Проміжною метою може бути тестуваннясистеми в процесірозробки для налаштуванняпрограм, а метою нижчогорівня — визначення дат, коли працівники, щорозробляють проект, звітуватимуть про своїрезультати на оперативнійнараді.
Зорієнтованістьпроектів на досягнення мети надаєвеличезнийвнутрішнійпотенціал для управління ними. Передусімцепередбачає необхідність точного визначення й формулюванняцілей, відвищогорівня — до нижчого, до найпростіших речей. Водночас проект можнарозглядати як процесдосягненняретельнообранихцілей, просування проекту на шляху його реалізаціїпов’язане з покроковимдосягненнямцілейдедалівищогорівня, поки, нарешті, не буде досягнутакінцева мета.
Часові рамки проекту. Проекти виконуються протягом певного проміжку часу (хоча інколи керівникам проектів, що обстоюють виконання початкових графіків, здається, що проект не буде завершено ніколи) і мають більш-менш чітко окреслені початок і закінчення. Проект вважаєтьсязавершеним, коли досягнуті його основніцілі. Під час виконання проекту значнізусилляспрямованісаме на те, щоб його було завершено у наміченийтермін. У цьомудопомагаютьграфіки, де зазначається час початку і закінченняробіт, якіпередбачаються проектом.
Унікальність- означає,що продукт абопослугапринципововідрізняєтьсявідіншиханалогічнихпродуктівабопослуг.