Физиология методички

24.Механізми скорочення і розслаблення ске- летних м’язів.

25.Які процеси зумовлюють розслаблення м’я-

за?

26.Типи і види м’язових скорочень.

Нервова регуляція:

1.Біологічна регуляція, її види. Що таке прин- цип зворотного зв’язку і яка його роль у регу- ляції?

2.Класифікація нейронів залежно від функ-

цій.

3.Які основні властивості мембрани нейронів?

4.У якій ділянці нейронної мембрани виникає потенціал дії? Поясніть, чому.

5.Як утворюються нейронні сітки, які їх ос- новні функції?

6.Які види синапсів є в ЦНС?

7.Які механізми дії медіаторів у ЦНС?

8.Механізми функціонування збудливих си- напсів.

9.Сумація збудження в ЦНС, її види, меха- нізми, значення.

10.Механізм постсинаптичного гальмування

ійого значення.

11.Механізм пресинаптичного гальмування і його значення.

12.Механізм реципрокного гальмування і його значення.

13.Механізм поворотного гальмування і його значення.

14.Рефлекс, класифікація рефлексів.

15.Рефлекторна дуга, види рефлекторних дуг у ЦНС.

16.Нервовий центр і його функціональні влас- тивості.

17.Що таке дивергенція і конвергенція?

18.Принципи домінанти й основні власти- вості домінантного вогнища.

19.Класифікація рецепторів у організмі люди- ни та їх основні функції.

20.Який механізм збудження первинно- і вто- ринночутливих рецепторів?

21.Що таке пропріорецептори, які їх види і функції?

22.Будова і функції м’язових веретен.

23.Як влаштовані сухожильні органи Голь- джі і яке їхнє функціональне призначення?

24.Яке призначення моносинаптичного реф- лексу, що запускається при розтягуванні м’язо- вого веретена?

25.Чим відрізняється синаптична передача в синапсах ЦНС і нервово-м’язових синапсах?

26.Що таке час рефлексу? Центральний час рефлексу?

27.Перелічити принципи координації реф-

лексів.

28.Що таке центральне гальмування реф-

лексів?

29.Види АХ- і НА-рецепторів. Їх локалізація.

30.Нейрофізіологічні системи підтримки ак- тивності кори головного мозку.

Роль ЦНС у регуляції функцій:

1. Яка морфофункціональна характеристика моторних відділів спинного мозку?

2.Які рухові полісинаптичні рефлекси зами- каються на рівні спинного мозку?

3.Які рефлекси здійснюються спинномозкови- ми центрами?

4.Як проявляється вплив вищерозміщених відділів ЦНС на рефлекси спинного мозку?

5.Висхідні й низхідні шляхи в спинному мозку.

6.Які моторні центри є в стовбурі мозку?

7.Які рефлекси здійснюють моторні центри стовбура мозку?

8.Як здійснюються позні випрямні рефлекси центрів стовбура мозку?

9.Як здійснюються статичні випрямні рефлек- си центрів стовбура мозку?

10.Які структурні і нейронні елементи мозоч- ка беруть участь у регуляції рухів?

11.Які зміни в руховій сфері виникають за умов ураження мозочка?

12.Які аферентні й еферентні зв’язки моторних зон кори?

13.Базальні ядра, їх участь у регуляції довіль- них рухів.

14.Таламус і основні групи ядер у ньому.

15.Які функції в аналізі сенсорної інформації виконує таламус?

16.Структура та функції лімбічної системи.

17.Яка структурна характеристика сенсор- них і асоціативних зон кори великих півкуль?

18.У чому специфіка аналітико-синтетичних процесів на рівні кори великих півкуль?

19.Де в корі великих півкуль розташовують- ся нейрони, які беруть участь у регуляції рухів?

20.Як формуються періодичні взаємодії різних моторних центрів при здійсненні складних до- вільних рухів?

21.Рефлекси середнього мозку.

22.Що таке децеребраційна ригідність?

23.Значення червоних ядер у регуляції рухо- вих функцій.

24.Значення чорної субстанції в регуляції ру- хових функцій.

25.Висхідні впливи рухових функцій стовбу- ра мозку.

26.Низхідні впливи рухових функцій стовбу- ра мозку.

27.Функціональна організація й зв’язки ба- зальних гангліїв.

28.Нейромедіатори в системі базальних гангліїв та їх фізіологічна роль.

29.Електрофізіологічні методи дослідження функцій кори великих півкуль.

30.Функціональна організація лімбічної системи.

Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій:

1.Загальний план будови АНС нервової сис-

теми.

2.Автономні рефлекси, особливості їх рефлек- торної дуги.

3.Вегетативні ганглії, особливості та механіз- ми проведення збудження в них.

4.Функціональні відмінності прегангліонар- них і постгангліонарних волокон.

5.Синапси АНС, їх медіатори, циторецепто- ри й блокатори передачі збудження в синапсах.

Глава 7. СИСТЕМА КРОВІ

Конкретні цілі:

1.Знати склад і функції системи крові, механіз- ми її регуляції на основі аналізу параметрів го- меостазу (об’єму крові, кислотно-лужної рівнова- ги (КЛР), осмотичного тиску, кількісного й якіс- ного складу плазми і формених елементів крові).

2.Знати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.

3.Знати фізіологічні закономірності функцій підтримки рідкого стану крові та розвитку гемо- стазу за умов ушкодження кровоносних судин.

4.Робити висновки про стан функцій організ- му, які здійснюються за участі системи крові, на підставі кількісних і якісних показників крові: по- казника гематокриту (Ht), кількості Ер, рівня ге- моглобіну (Hb), лейкоцитів (Л), тромбоцитів (Тр), лейкоцитарної формули, кольорового показника (КП), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу згортання крові, тривалості кровотечі.

5.Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій і механізмів регуляції.

6.Пояснювати фізіологічні основи методів до- слідження функцій системи крові: кількості фор- мених елементів крові, Hb, ШОЕ, осмотичної ре- зистентності Ер, тривалості кровотечі, часу згор- тання крові, визначення групи крові в системі АВ0 і СdЕ.

7.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ КРОВІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ І ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВІ

Мотиваційна характеристика теми. Знання складу крові та механізму підтримки її основних констант необхідне для розуміння ролі крові як внутрішнього середовища організму, що забез- печує життєдіяльність організму і роботу бага- тьох його функціональних систем.

Мета заняття. Знати:

1.Властивості та функції крові.

2.Основні клінічно важливі константи крові та механізми їх підтримки.

Питання до усного і тестового контролю:

1. Поняття системи крові як основного компо- нента внутрішнього середовища організму.

2.Функції крові, її кількість у людини.

3.Склад крові. Основні фізіологічні констан- ти крові та механізми підтримки їх сталості.

4.Плазма і сироватка крові, їх склад.

5.Об’ємні співвідношення плазми і формених елементів крові. Показник гематокриту.

6.Білки плазми, їх склад і характеристика, функ- ціональне значення, онкотичний тиск, його роль.

7.Електролітний склад плазми крові, його значення. Осмотичний тиск крові, його роль, ре- гуляція сталості осмотичного тиску.

8.Кислотно-лужна рівновага крові, механіз- ми регуляції її постійності, роль буферних систем

урегуляції її сталості.

9.Види зміни КЛР крові (ацидоз, алкалоз), їх кла- сифікація за походженням і механізмом розвитку.

10.Залишковий азот крові, його величина; речовини, складові залишкового азоту.

11.Вікові особливості складу і фізико-хімічних властивостей крові у людей різного віку.

Питання до письмової відповіді:

1.Перелічіть функції крові.

2.Опишіть склад крові.

3.Опишіть, які з констант крові є жорсткими,

аякі динамічними. Їх значення.

4.Опишіть, які механізми забезпечують збере- ження сталості жорстких констант.

5.Опишіть, які механізми забезпечують від- носну постійність динамічних констант.

6.Напишіть, що таке показник Ht, яка його величина у чоловіків і жінок.

7.У чому різниця між плазмою і сироваткою крові?

8.Перелічіть функції білків плазми.

9.Опишіть склад і роль буферних систем в ре- гуляції постійності КЛР крові.

10.Перелічіть функції електролітів плазми (макро- і мікроелементів), їх кількість у крові.

Програма практичної роботи на занятті:

1. Вивчення техніки:

а) взяття крові у людини для аналізу; б) приготування мазка крові та вивчення

його під мікроскопом.

2.Визначення об’ємного співвідношення плаз- ми і формених елементів.

3.Визначення наявності та кількості білка в плазмі крові.

4.Дослідження буферних властивостей сиро- ватки крові за Фріденталем.

необхідно додати у кілька десятків разів (40–70) більше їдкого натру, ніж до дистильованої води. Аби зробити реакцію кислою (за метилоранжем), до сироватки необхідно додати в кілька сотень разів (300–400) більше соляної кислоти, ніж дис- тильованої води. Постійність рН крові забезпе- чується буферними системами і є жорсткою кон- стантою крові, яка коливається у вузьких межах і становить 7,36–7,4.

Методика приготування мазка крові та вивчення його під мікроскопом

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

няні кульки, спирт, ефір, предметне скло.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Кров для дослідження от- римують вищеописаним способом. Беруть пред- метне скло (№ 1) за довгі грані, торкаються ним поверхні краплі крові на рівні 0,5–1,0 см від вузь- кого краю скла. Скло кладуть на стіл, беруть в руку друге предметне скло (№ 2) із шліфованим краєм, вужче за перше на 0,5 см. Розміщують шліфоване скло над першим під кутом 45° лівіше від краплі, підводять до краплі і чекають, поки вона не розійдеться по всьому краю грані скла. Потім легко і швидко проводять по склу № 1 склом № 2 справа наліво так, щоб крапля тягну- лася поверхнею скла № 1. Крапля крові має бути такого розміру, аби весь мазок уміщався на склі, не доходячи на 1,0–1,5 см до його краю. Не слід припиняти приготування мазка і забирати скло раніше, ніж крапля вичерпається. Далі мазок не- обхідно висушити повітрям: беруть скло пальця- ми за довгі грані мазком донизу, махають ним у повітрі до зникнення вологого блиску, фіксують мазок сумішшю Никіфорова (10 хв), або 96%-м спиртом, або сольовим розчином (10–15 хв). Потім кладуть мазок у лоток, заливають барв- ником Романовського — Гімзи на 15–20 хв, після чого барвник зливають, промивають мазок дис- тильованою водою, сушать на повітрі або за до- помогою фільтрувального паперу. Мазок гото- вий до мікроскопування.

Оцінка результату. Правильно зроблений мазок має жовтуватий колір і просвічується. Під мікроскопом Ер мазка крові жаби мають ядро овальної форми і великого діаметра, Ер людини

— клітини меншого діаметра, в яких відсутнє ядро.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.У людини вміст альбуміну в плазмі крові нижчий за норму. Це супроводжується набряком тканини. Яка функція крові порушена?

A. Підтримка рН

B. Підтримка температури тіла

C. Підтримка онкотичного тиску крові D. Підтримка системи згортання крові E. Усі відповіді вірні

2.У альпініста на висоті 5 тис. м ЧСС 120 уд/хв, дихання — 26/хв. Шкіра бліда, рН сечі — 1,5. Де

спостерігатиметься найбільша активність Hb бу- фера?

A.Печінка

B.Серце

C.Нирки

D.Легені

E.Тканинні капіляри

3.У пацієнта годину тому було блювання. Де спостерігатиметься найбільша активність Hb бу- фера?

A.Серце

B.Легені

C.Нирки

D.Печінка

E.Мозок

4.У пацієнта виявлена норма рН артеріаль- ної крові. Вкажіть межі норми:

A.7,25–7,35

B.7,35–7,40

C.7,40–7,50

D.7,36–7,44

E.7,33–7,52

5.До приймально-діагностичного відділення доставили жінку 38 років із матковою кровоте- чею. Які зміни з боку крові найбільш можливі?

A.Еритроцитоз

B.Лейкоцитоз

C.Зменшення гематокритного числа

D.Лейкопенія

E.Збільшення гематокритного числа

6.У обстежуваного пацієнта виявлена норма вмісту загального білка в плазмі крові. Укажіть межі норми:

A.65–80 г/л

B.2–4 г/л

C.20–30 г/л

D.38–50 г/л

E.0,2–0,7 г/л

7.Люди потрапили в корабельну аварію і, страждаючи від спраги, почали пити морську воду. Внаслідок цього спрага посилилася, з’яви- лися слабкість, галюцинації, втрата свідомості, виникла загроза смерті. Чим це можна пояснити?

A.Зменшенням онкотичного тиску

B.Підвищенням онкотичного тиску

C.Підвищенням АТ

D.Підвищенням осмотичного тиску крові

E.Зменшенням осмотичного тиску крові

8.В експериментальних умовах тривала пер- фузія ізольованого серця кішки розчином Рінге- ра — Локка призводить до набряку міокарда. Порушенням якого показника перфузійного роз- чину зумовлений цей стан?

A.Ізоонкотичності

B.Ізоосмотичності

C.Ізоіонічності

D.Ізоволюмії

E.КЛР

9.Внаслідок автомобільної катастрофи у жінки виникла гостра втрата крові. Яким є го- ловний фізіологічний механізм підтримки стабіль- ності внутрішнього середовища організму відра- зу після втрати крові?

A. Збудження пропріорецептивних скелетних м’язів

B. Вивільнення крові з кров’яного депо C. Гальмування волюморецепторів судин D. Підвищення активності

E. Підвищення реабсорбції води

10.Який із наведених варіантів величин осмо- тичного, онкотичного тиску і рН крові у табл. 7.1 відповідає нормальним значенням?

Відповіді

1.С, 2.E, 3.В, 4.D, 5.C, 6.A, 7.D, 8.A, 9.B, 10.A.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1. До реанімаційного відділення лікарні наді- йшла людина з кровотечею. Для термінового відновлення ОЦК їй необхідно перелити плазмо- замінний розчин. Який з них, на вашу думку, є найдоцільнішим?

А. 5,0%-й розчин глюкози В. 0,9%-й розчин NaCl

C.40%-й розчин глюкози

D.0,65%-й розчин NaCl Е. 1,2%-й розчин KCl

2. У людини після гострої тривалої кровотечі через 3 год, коли кровотеча зупинилася і ОЦК відновили за допомогою 0,9%-го розчину NaCl, визначили кольоровий показник. Яким він буде?

А. 0,7 В. 1,3 С. 1,0 D. 0,5 Е. 0,6

3. Яка функція не властива електролітам плазми?

A.Забезпечення осмотичного тиску плазми

крові

B.Участь у підтримці в’язкості крові

C.Участь у генерації МПД еритроцитів

D.Підтримка pH крові

E.Правильні всі відповіді

4.Які фактори не приводять до зміни онко- тичного тиску крові?

A. Тривале голодування B. Рясне потовиділення C. Збільшення кількості Ер

D. Збільшення кількості фібриногену E. Правильні відповіді C і D

5.Білки плазми крові забезпечують онкотич- ний тиск, що дорівнює:

А. 760 мм рт. ст. В. 13 мм рт. ст.

С. 25–30 мм рт. ст. D. 102 мм рт. ст. Е. 120/80 мм рт. ст.

6.До білків плазми крові належать:

А. Альбуміни, глобуліни, фібриноген В. Актин С. Міозин

D. Тропоміозин

Е. Усі вищеперелічені

7. Плазма — це:

А. Кров без формених елементів і фібриногену В. Отримані шляхом центрифугування крові

формені елементи С. Кров без формених елементів

D. Рідина, що не містить Ер і протікає в лімфа- тичних судинах

Е. Рідина, що містить воду і розчинені в ній солі.

8. Сироватка — це:

А. Кров без формених елементів і фібриногену В. Отримані шляхом центрифугування крові

формені елементи С. Кров без формених елементів

D. Рідина, що не містить Ер і протікає в лімфа- тичних судинах

Е. Рідина, що містить воду і розчинені в ній солі.

9. Фізіологічний розчин — це:

А. Кров без формених елементів і фібриногену В. Отримані шляхом центрифугування крові

формені елементи С. Кров без формених елементів

D. Рідина, що не містить еритроцитів і про- тікає в лімфатичних судинах

Е. Рідина, що містить воду і 0,9 % розчинених

уній солей

10.Об’єм крові:

А. 295–310 мОсм/л

В. 5–8 % маси тіла, 4–6 л

С. 25–30 мм рт. ст. D. 7,35–7,4

Е. (4,5–5)·1012 /л

Відповіді

1.В, 2.С, 3.С, 4.С, 5.С, 6.А, 7.C, 8.А, 9.Е, 10.В.

Ситуаційні завдання

1.Розрахуйте, чому дорівнює осмотичний тиск крові, якщо під час її заморожування точка заморожування дорівнює –0,4 °С.

2.Розрахуйте, який рівень втрати крові

увідсотках, якщо в результаті травми люди-

на втратила 1,5 л крові? Маса тіла людини

75кг.

3. У кров тварини введено 5 мл 5%-го розчи-

ну колоїдного барвника. Через 5 хв із вени було взято кров, концентрація барвника в плазмі якої виявилася 0,02 %. Розрахуйте, який ОЦК в орга- нізмі, якщо Ht дорівнює 45 %?

4. У результаті крововтрати кількість крові у людини знизилася на 20 %. Розрахуйте, чому до- рівнює концентрація білка у плазмі за цих умов, якщо як кровозамінник було перелито стільки поліглюкіну, що Ht становив 30 %. Нормальну кількість крові прийняти за 5 л, Ht — 42 %.

5. Під час експерименту у тварини 3 л крові були замінені розчином із такими характеристи-

ками: об’єм — 3 л; рН — 7,35–7,45; Росм — 6,6– 6,7 атм. Поясніть:

1)Як і чому зміниться ОЦК через кілька годин після переливання (зменшиться або збільшиться)?

2)Який параметр гомеостазу не був врахова-

ний?

3) Які компенсаторні механізми включаться за умов зміни ОЦК?

6. У людини, що бере участь у марафонсько- му забігу в Долині Смерті (США) при темпера- турі повітря близько 50 °С, через 1 год перегонів узяли аналіз крові. Поясніть:

1)Які гомеостатичні параметри крові могли змінитися і чому?

2)Які рекомендації можна дати спортсменові

до початку змагань?

7. Розгляньте електрофореграму крові. Чи відповідає вона нормальному вмісту білкових фракцій крові? Електрофореграма: альбуміни —

54,4 %; глобуліни — 45,0 %; α1 — 5,5 %; α2 — 6,5 %; β — 16,0 %; γ — 12,6 %; фібриноген — 0,5 %.

8. Під час дослідження крові кількість фібри- ногену становила 0,5 %, загального білка — 8,5 %, мінеральних солей — 1 %. Поясніть, з чим можуть бути пов’язані такі зміни складу крові і чому.

9. Розгляньте нижченаведений аналіз крові, дайте свій висновок: питома вага — 1,030; за- гальний білок — 7,8 %; цукор — 200 мг%; білірубін — 0,5 мг%; фібриноген — 0,4 г%; рН —

7,4.

10.Поясніть, як зміниться рН крові, якщо со- баці ввести внутрішньовенно 1 л 5%-го розчину глюкози.

11.Під час аналізу крові двох дітей віком 1,5 і 8 років виявлено, що в однієї з них вміст білка у плазмі крові становить 74 г/л, а в другої — 60 г/л. Який показник належить старшій дитині?

12.У новонародженої дитини в крові виявле-

но 50 мг% глюкози. Зробіть висновок і поясніть його.

13.Чи зміниться осмотичний тиск крові, якщо

вплазмі крові новонародженого концентрація

Na+ дорівнює 170 ммоль/л?

14.Під час перфузії судин препарату задніх лапок жаби розчином Рінгера об’єм лапок через деякий час збільшується. Поясніть, в чому при- чина.

15.Яка загальна кількість крові у дитини віком 11 міс. 15 днів з масою тіла 12 кг?

16.Людині при вживанні морської води за- грожує загибель, тимчасом як деякі птахи (аль- батроси) здатні пити морську воду. Чим пояс-

нюється така їх здатність?

17.При операціях на серці використовують апарати штучного кровообігу. Поясніть, яке ос- новне ускладнення може виникнути за умов їх застосування.

18.Під час тривалого голодування у людей з’являються так звані голодні набряки. Поясніть,

вчому причина цього.

19.Поясніть, чи можна розглядати роботу бу- ферних систем як прояв фізіологічної регуляції.

20.У молодої здорової жінки під час повтор- них аналізів крові виявлено 45 % плазми і 55 % формених елементів. Поясніть, у чому причина такого згущення крові, враховуючи, що жінка здорова, але місяць тому перенесла пологи. Дай-

те необхідні рекомендації.

21.Людина з’їла недоброякісну їжу. Через де- який час у неї виявлено підвищення в’язкості крові. Поясніть цей стан.

22.Розрахуйте кількість крові (у літрах), яку

втратила людина в результаті травми, якщо рівень крововтрати у відсотках становить 28,5 %. Маса тіла людини 75 кг.

23.Розрахуйте, чому дорівнює температура замерзання плазми крові, якщо її осмотичний тиск становить 8,4 атм.

24.В’язкість крові дитини дорівнює 14,9 оди- ниць. Поясніть, в якому віці можуть зустрічати- ся такі показники в’язкості.

25.Розрахуйте, яким є рівень крововтрати у відсотках, якщо в результаті травми людина втратила 1,6 л крові. Маса тіла людини — 80 кг.

26.Розгляньте електрофореграму крові. Ука- жіть, чи відповідає вона нормальному вмісту

білкових фракцій крові? Електрофореграма: альбу-

міни — 59,4 %; глобуліни — 35,0 %; α1 — 4,5 %; α2 — 6,5 %; β — 10,0 %; α — 16,6 %; фібриноген

— 5 г/л.

27. Під час дослідження крові кількість фібрино- гену становила 5 г/л, загального білка — 85 г/л, мінеральних солей — 1 %. Поясніть, з чим можуть бути пов’язані такі зміни складу крові і чому.

28. Розгляньте нижченаведений аналіз крові і зробіть свій висновок: питома вага — 1,060; за- гальний білок — 76 г/л; цукор — 8,7 ммоль/л; білірубін — 0,015 ммоль/л; фібриноген — 4 г/л;

рН — 7,38.

Відповіді до ситуаційних завдань

1. Осмотичний тиск прямо пропорційний кон- центрації розчину, як і точка замерзання. Відо-

явністю запального процесу. Нормальний вміст білкових фракцій такий: альбуміни — 60–65 %;

глобуліни — 35–40 %; α1 — 4–5 %; α2 — 7–8 %; β — 9–10 %; γ — 14–15 %; фібриноген — 2–4 г/л.

27. Деяке збільшення кількості фібриногену (норма — 1–4 г/л) і загального білка (норма — 60–80 г/л) за нормальної концентрації мінераль- них солей, можливо, пов’язане із запальними процесами в організмі.

28. У крові даної людини виявлено підвищений вміст цукру (норма — 3,7–6,5 ммоль/л). Решта по- казників знаходяться в межах норми. Такий аналіз крові може бути після прийому з їжею великої кількості цукру або при одній із форм діабету.

7.2. ФІЗІОЛОГІЯ ЕРИТРОЦИТІВ І ГЕМОГЛОБІНУ

Мотиваційна характеристика теми. Знання функцій Ер, Hb таїх осмотичної резистентності не- обхідне для розуміння ролі крові як внутрішнього середовища організму, що забезпечує нормальний рівень метаболічних процесів у тканинах.

Мета заняття. Знати:

1.Властивості та функції Ер.

2.Фізіологічні механізми, які лежать в основі

методів дослідження кількості та функцій Ер і Hb.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Характеристика Ер: форма, розміри, будо- ва, хімічний склад.

2.Властивості та функції Ер. Поняття про еритрон.

3.Кількість Ер в крові, статеві та вікові від-

мінності. Крива Прайс-Джонса, значення її для діагностики.

4.Зміни кількості Ер (фізіологічний еритроци- тоз) при різних фізіологічних станах.

5.Осмотична резистентність Ер, її межі по

відношенню до гіпотонічних розчинів.

6.Гемоліз Ер, його види. Фактори, які його викликають.

7.Швидкість осідання Ер. Фактори, що впли- вають на ШОЕ. Її клінічне значення. Статеві

відмінності.

8.Методи визначення кількості Ер у крові лю- дини.

9.Еритропоез, механізми його регуляції, роль еритропоетину.

10.Характеристика Hb, його властивості, бу- дова і функції.

11.Види Hb та їх роль в організмі. Особливості Hb плода і новонародженого.

12.Види сполук Hb з газами (фізіологічні та

патологічні).

13.Кількість Hb у крові, статеві та вікові від- мінності.

14.Критерії насичення Ер гемоглобіном: серед- ня концентрація, кольоровий показник, клінічне

значення.

15. Методи визначення кількості Hb у крові людини.

Питання до письмової відповіді:

1.Намалюйте Ер і вкажіть його розміри.

2.Опишіть властивості та функції Ер, їх роль

урегуляції КЛР і осмотичного тиску крові.

3.Опишіть методики підрахунку Ер за допо- могою лічильної камери і целоскопів.

4.Намалюйте криву Прайс-Джонса, опишіть

їїклінічне значення.

5.Намалюйте схему еритропоезу.

6.Опишіть метод визначення меж осмотичної резистентності Ер. Межі осмотичної резистент- ності Ер по відношенню до гіпотонічних розчинів і клінічне значення їх визначення.

7.Опишіть визначення ШОЕ за методом Пан- ченкова.

8.Намалюйте структуру молекули Hb.

9.Опишіть фізіологічні сполуки Hb з газами, умови їх утворення. Властивості та роль їх в організмі.

10.Опишіть патологічні сполуки Hb з газами, умови їх утворення, наслідки для організму.

11.Опишіть метод визначення кількості Hb в літрі крові за методикою Салі, перелічіть методи визначення кількості Hb. Укажіть нормальний вміст Hb в крові людини в різні вікові періоди

Програма практичної роботи на занятті:

1.Визначення кількості Ер в крові за допомо- гою лічильної камери.

2.Визначення кількості гемоглобіну в крові за методом Салі.

3.Підрахунок КП крові.

4.Аналіз гемограм людини.

Методика підрахунку еритроцитів крові в лічильній камері Горяєва

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

няні кульки, спирт, ефір, лічильна камера Горяє- ва, змішувач (меланжер) для підрахунку Ер, 3%-й розчин NaCl, мікроскоп.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Лічильну камеру розмі- щують під мікроскопом і розглядають сітку Го- ряєва спочатку під малим, а потім під великим збільшенням. Накривають камеру покривним склом, притискаючи його краї до скла камери до появи райдужних кілець Ньютона. Залишивши камеру під мікроскопом, проколюють палець за раніше описаним методом. Першу краплю крові, що виступила, з пальця стирають бавовняним тампоном. У другу краплю занурюють кінчик змішувача для Ер, тримають його вертикально і набирають кров до відмітки 0,5, стежачи, аби в капіляр не потрапили бульбашки повітря. Обти- рають кінець капіляра фільтрувальним папером і швидко, поки кров не згорнулася, переносять його в чашку з 3%-м розчином NaCl, продовжу- ючи тримати змішувач вертикально. Набирають розчин до мітки 101 (тобто розводять кров у 200 разів), після чого змішувач переводять у горизон- тальне положення і кладуть на стіл.

Для підрахунку еритроцитів беруть заповне- ний меланжер, затискаючи нижній кінець паль- цем, знімають гумову грушу і, затиснувши оби- два кінці змішувача середнім і великим пальця- ми, протягом 1 хв перемішують кров. За цих умов Ер зморщуються і стають помітнішими. Випуска- ють із змішувача на бавовну три краплі, а чет- верту наносять на середню площину камери з краю покривного скла. Капілярними силами