Физиология методички

B.Подразнення барорецепторів каротидного синуса

C.Розширення судин м’язів

D.Рефлекторна м’язова релаксація

E.Розширення судин внутрішніх органів

7.У досліджуваного, який лежить у ліжку, АТ = 115/75 мм рт. ст., ЧСС = 75 уд/хв. Після ви- конання клінортостатичної проби він піднімаєть- ся, стоїть упродовж 10 хв, знову лягає у ліжко. Гемодинамічні показники змінилися. Які зміни показників гемодинаміки свідчать про нормаль- ну фізіологічну реакцію?

A.АТ = 120/80 мм рт. ст., ЧСС = 80 уд/хв

B.АТ = 130/90 мм рт. ст., ЧСС = 85 уд/хв

C.АТ = 110/60 мм рт. ст., ЧСС = 60 уд/хв

D.АТ = 110/55 мм рт. ст., ЧСС = 85 уд/хв

E.АТ = 140/75 мм рт. ст., ЧСС = 90 уд/хв

8.Які зміни гемодинаміки після помірного фізичного навантаження свідчать про нормаль- ну реакцію серцево-судинної системи, якщо до на- вантаження у стані спокою АТ = 120/80 мм рт. ст., ЧСС = 76 уд/хв, а після навантаження:

A.АТ = 160/75 мм рт. ст., ЧСС = 140 уд/хв, ре- ституція через 10 хв

B.АТ = 150/75 мм рт. ст., ЧСС = 80 уд/хв, ре- ституція через 5 хв

C.АТ = 150/75 мм рт. ст., ЧСС = 120 уд/хв, ре- ституція через 5 хв

D.АТ = 105/65 мм рт. ст., ЧСС = 75 уд/хв, ре- ституція через 3 хв

E.АТ = 100/90 мм рт. ст., ЧСС = 70 уд/хв, ре- ституція через 3 хв

9.Які зміни гемодинаміки у людини після фізичного навантаження свідчать про гіперсте- нічний тип реакції серцево-судинної системи, якщо до навантаження у стані спокою АД = 130/ 80 мм рт. ст., ЧСС = 80 уд/хв?

A.АТ = 120/80 мм рт. ст., ЧСС = 72 уд/хв, реституція через 7 хв

B.АТ = 130/90 мм рт. ст., ЧСС = 120 уд/хв,

реституція через 6 хв

C.АТ = 115/60 мм рт. ст., ЧСС = 115 уд/хв,

реституція через 10 хв

D.АТ = 150/80 мм рт. ст., ЧСС = 85 уд/хв, реституція через 5 хв

E.АТ = 185/85 мм рт. ст., ЧСС = 115 уд/хв,

реституція через 8 хв

10.Як зміниться тонус судин нижньої кінців- ки, якщо пацієнту виконати двостороннє пере- тинання граничного симпатичного стовбура на рівні поперекових сегментів?

A.Тонус судин не зміниться

B.Тонус судин зросте

C.Тонус судин знизиться

D.Спочатку не зміниться, а потім зросте

E.Спочатку зросте, а потім відновиться

Відповіді

1.A, 2.A, 3.C, 4.A, 5.C, 6.B, 7.A, 8.C, 9.E, 10.C.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Як зміниться активність реніну в плазмі за умов стійкого підвищення АТ?

A.Підвищиться за механізмом «+» зворотно- го зв’язку

B.Знизиться за механізмом «-» зворотного зв’язку

C.Не зміниться

D.Залишиться в межах норми

E.Усі відповіді невірні

2.Який з наведених факторів найменше впли- ває на формування підвищеного системного АТ?

A.Хронічно збільшена секреція мозкової речо- вини надниркових залоз

B.Хронічно збільшена секреція пучкової та сітчастої зон кори надниркових залоз

C.Хронічно збільшена секреція клубочкової зони кори надниркових залоз

D.Хронічно збільшена секреція заднього гіпо-

фіза

E.Тривале вживання оральних контрацеп- тивних засобів

3.Показник якого з нижчеперелічених фак- торів не збільшується під час ізотонічного м’язо- вого скорочення?

A.Частота дихання

B.УОС

C.ЧСС

D.Загальний периферійний опір судин

E.Усі відповіді вірні

4.Які висловлювання невірно зіставлені?

A.Втрата крові: гіпотензія

B.Негативний тиск: втрата свідомості

C.Фізичне навантаження: збільшення ХОК

D.Констрикція ниркової артерії: підвищення АТ

E.Зменшення периферійного опору: втрата свідомості

5.Які з наведених показників зменшаться у здорової людини, яка стоїть вертикально в одно- му положенні протягом години?

A.Гематокрит

B.Діаметр стегна

C.Активність реніну плазми

D.Рівень вазопресину в плазмі

E.Центральний венозний тиск

6.У людини, ужаленої бджолою, в результаті розвитку алергічної запальної реакції АТ зни- зився до 85/40 мм рт. ст. Що з нижчепереліченого необхідно негайно застосувати?

A.Ін’єкцію дофаміну

B.Інфузію концентрованого альбуміну людини

C.Інфузію ізотонічного розчину

D.Ін’єкцію адреналіну

E.Інфузію суцільної крові

7.У результаті отримання поранення і крово- втрати у людини знизився АТ до 85/40 мм рт. ст.

люється і стає максимальним. Через 1–2 хв після переходу в ортостатичне положення відбуваєть- ся викид катехоламінів і підвищується тонус сим- патичного відділу АНС, що зумовлює почасті- шання ЧСС і збільшення периферичного опору, і лише потім активується ренин-ангіотензин-аль- достероновий механізм.

2)Гіпердіастолічний тип реагування, пов’я- заний з порушеннями венозного відтоку.

10.1) Ортостатична проба навантаження за- стосовується, в першу чергу, для оцінки реактив- ності симпатичного і парасимпатичного відділів АНС у регуляції діяльності серця і виявлення то- лерантності до різких змін положення тіла за умов професійної діяльності. Під час переходу з горизонтального положення у вертикальне змен- шується надходження крові до правих відділів серця. За цих умов центральний об’єм крові зни- жується на 20 %, хвилинний об’єм — на 1,0– 2,7 л/хв. Таким чином, знижується АТ, що є по- тужним подразником барорецепторних зон. За цих умов протягом перших 15 серцевих скорочень відбувається збільшення ЧСС, зумовлене знижен- ням тонусу вагуса, а приблизно з 30-го удару вагусний тонус відновлюється і стає максималь- ним. Через 1–2 хв після переходу в ортостатичне положення відбувається викид катехоламінів і підвищується тонус симпатичного відділу АНС, що зумовлює почастішання ЧСС і збільшення периферичного опору, і лише потім включається ренін-ангіотензин-альдостероновий механізм.

2)Гіподіастолічний тип реагування.

3)Недостатність симпатичної ланки регуляції.

11.1) За умов стійкої артеріальної гіпертензії відбувається адаптація барорецепторів, внаслі- док чого імпульсація з них не надходить у суди- норуховий центр і АТ залишається на високому рівні.

2)Депресорні (аортальні) нерви: лівий почи- нається прямуючими до центра нервовими волок- нами від розташованих у дузі аорти рецепторів, правий — від барорецепторів правої підключич- ної артерії. Обидва нерви у складі горлових нервів ідуть до вузлуватих гангліїв блукаючих нервів, а звідти — до довгастого мозку. Ними поширюється імпульсація за умов зміни АТ.

3)За умов ненадходження збудження від ба- рорецепторів відбувається гальмування цент- ральних нейронів блукаючого нерва і клітин, що впливають на спінальні центри. За принципом почергової взаємодії збуджуються центри довга- стого мозку, що викликає посилення роботи сер- ця і зменшення просвіту судин, внаслідок чого підвищується АТ.

12.Після першого перерізання АТ знизиться, оскільки буде перерваний зв’язок між головним судиноруховим центром у довгастому мозку і місцевими центрами у бічних рогах спинного мозку. У результаті відбудеться різке розширен- ня судин і падіння АТ. Повторне перерізання не дає ефекту, оскільки зв’язок вже перерваний.

13.Рецептори каротидного синуса беруть участь у процесах саморегуляції АТ, сприяючи його зниженню за умов попереднього підвищен- ня, і навпаки. У нашому випадку ми подразнює-

мо рецептори каротидного синуса штучно підви- щеним тиском. Це призведе до зниження АТ у ве- ликому колі.

14. Якщо ЧСС збільшилася і за цих умов зрос- ла величина венозного повернення, отже, за оди- ницю часу судинами почало протікати більше крові. Якщо так, то і тиск у великому колі підви- щиться. Таке підвищення могло виникнути у відповідь на зниження тиску в судинах каротид- ного синуса. Отже, в експерименті тиск у суди- нах каротидного синуса знижували, що спричи- нило рефлекторне підвищення тиску у великому колі.

8.8 ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ

РЕГІОНАЛЬНОГО КРОВОТОКУ

Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів мікроциркуляції та особливостей регіонального кровотоку необхідне для розумін- ня процесів підтримки гомеостазу за умов дії різних нервових і гуморальних факторів і, у разі потреби, цілеспрямованого впливу на кровотік у різних органах і системах.

Мета заняття. Знати:

1.Механізми впливу факторів нервової та гу- моральної регуляції на кровопостачання різних органів і систем.

2.Методику дослідження артеріального пуль- су й оцінку його властивостей за різних функці- ональних станів.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Фізіологічніособливостірегіональногокрово- обігу:

а) легеневого; б) коронарного; в) мозкового; г) печінкового; д) ниркового.

2.Артеріальний і венозний пульс, основні ха- рактеристики. Сфігмограма. Флебограма.

3.Мікроциркуляція. Морфофункціональна характеристика судин мікроциркуляторного рус- ла.

4.Рух крові у капілярах, його особливості, кров’яний тиск у капілярах.

5.Фізіологічна характеристика ємнісних су- дин. Депо крові, його відносність.

6.Фактори, що забезпечують рух крові суди- нами. Особливості руху крові венами.

7.Венозне повернення крові до серця.

8.Кровообіг плода. Зміни кровообігу після народження.

9.Вікові особливості кровообігу і його регу-

ляції.

Питання до письмової відповіді:

1. Опишіть фізіологічні особливості регіональ- ного кровообігу: легеневого, коронарного, моз- кового, печінкового і ниркового.

2.Механізми обміну води і речовин між кро- в’ю і тканинами.

3.Опишіть фактори, які забезпечують рух крові судинами.

4.Опишіть основні механізми венозного по- вернення крові до серця.

5.Намалюйте схему кровообігу плода.

6.Опишіть вікові зміни механізмів регуляції кровотоку в людей різного віку.

Програма практичної роботи на занятті: спо-

стереження венозного кровотоку.

Методика дослідження венозного кровотоку

Основна функція венозної системи — це по- вернення крові до серця, тому кров венами тече

внапрямі від периферії до центру, до серця. Цьо- му сприяють такі фактори, як залишкова сила серця, негативний тиск у грудній порожнині та самому серці під час діастоли, скорочення скелет- ної мускулатури, а також наявність у венах кла- панів, що перешкоджають зворотному потоку крові від серця. Цей дослід відтворює один з ори- гінальних експериментів Гарвея.

Для роботи необхідний сфігмоманометр. Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. На голу руку вище за

ліктьову ямку накладають манжету сфігмомано- метра і за допомогою гумової груші нагнітають

вманжету повітря до 40 мм рт. ст. При цьому на передпліччі ясно виступають вени, на яких мож- на відмітити стовщення, — це місця розташуван- ня клапанів. Притискують один палець до однієї вени і дивляться, як дистальна ділянка вени на- брякає, а проксимальна (ближче до серця) спус- тошується. У набряклій ділянці добре помітні стовщення, що відповідають розташуванню кла- панів. Другим пальцем руки, залишаючи пер- ший у тому ж положенні, проводять веною так, щоб змістити кров у напрямі до зап’ястка. Ділян- ка вени між першим і другим пальцями спадаєть- ся, оскільки кров до неї не надходить. Ділянка вени під другим пальцем ближче до зап’ястка роз- бухає і в ній можна розрізнити клапан. Знявши другий палець, можна побачити, що ділянка, яка спалася, швидко заповнюється кров’ю, що йде від зап’ястка до плеча.

Результати роботи та їх оформлення. Від-

значте напрям кровотоку венами і роль клапанів. Замалюйте схему експерименту, відмітивши хре- стиком місця перетину судини, стрілкою — на- прям кровотоку після перетиснення.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1. У яких із нижчеперелічених судин найбіль- ша загальна площа поперечного перерізу?

A.Артерії

B.Артеріоли

C.Капіляри

D.Венули

E.Вени

2.Під час помірних фізичних навантажень зро- стають усі вказані показники кровообігу, окрім:

A. Загального периферійного опору судин B. ОЦК

C. ЧСС

D. Об’єму систоли E. Капілярного тиску

3.Відповідно до схеми Старлінга проникнення води з капілярів у тканини буде тим більше, чим:

A. Нижча концентрація білків у плазмі

B. Вищий гідростатичний тиск у капілярах C. Нижчий гідростатичний тиск тканинної

рідини

D. Вища концентрація альбуміну в тка- нинній рідині

E. Усі відповіді вірні

4.Усі перелічені механізми збільшують дифуз- ний струм рідин, розчинених речовин і газів, окрім:

A. Збільшення дифузної відстані

B. Збільшення концентраційного градієнта крізь стінку капілярів

C. Зниження опору в артеріолах

D. Збільшення часу перебування в капілярах E. Збільшення площі поверхні капілярів

5.Що з нижчепереліченого не викликає дила- тацію артеріол у шкірі?

A. Підвищена температура тіла B. Гістамін

C. Брадикінін D. Речовина Р E. Вазопресин

6.Який критичний рівень кількості кисню у крові, від якого виникають набряки?

A. 10–15 мл О2/л крові B. 15–25 мл О2/л крові C. 25–55 мл О2/л крові D. 55–70 мл О2/л крові E. Усі відповіді невірні

7.У людини на нижній кінцівці лікар виявив набряк. Що може викликати набряки?

A. Аноксія B. Гістамін C. Адреналін

D. Ацетилхолін

E. Усі відповіді невірні

8.Якщо радіус судин, що формують загаль- ний периферійний опір, збільшується, то який з нижчеперелічених показників збільшується?

A. САТ крові B. ДАТ крові C. В’язкість крові D. Гематокрит

E. Кровотік у капілярах

9.У якій частині судинного русла найменша лінійна швидкість кровотоку?

A. Аорта B. Артерія

C.Артеріола

D.Капіляри

E.Вена

10. Які з нижчеперелічених явищ не відбува- ються, якщо кров проходить крізь капіляри вели- кого кола кровообігу?

A.Гематокрит збільшується

B.Крива дисоціації HbO2 зміщується вліво

A.Збільшується вміст білків

B.Зменшується рН

C.Ер збільшуються в розмірах

Відповіді

1.C, 2.E, 3.E, 4.A, 5.E, 6.C, 7.В, 8.E, 9.D, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.У жінки 30 років хвилинний об’єм крові до- рівнює 5 л/хв. Який об’єм крові проходить у неї через судини легенів за 1 хв?

A. 5 л B. 3,7 л C. 2,5 л D. 9 л E. 1,5 л

2.Як змінюється загальний об’єм кровообігу нирок під час фізичного навантаження порівня- но з періодом відпочинку?

A. Збільшується B. Зменшується C. Не змінюється

D. Усі відповіді вірні E. Усі відповіді невірні

3.Як змінюється загальний об’єм кровообігу головного мозку під час фізичного навантажен- ня порівняно з періодом відпочинку?

A. Збільшується B. Зменшується C. Не змінюється

D. Різко знижується до 0 E. Усі відповіді невірні

4.Проникність капілярів у легенях порівняно

зпроникністю капілярів у печінці:

A.Більша

B.Менша

C.Однакова

D.Відсутня

E.Максимальна

5. У якому з перелічених органів найбільший кровотік на 100 г маси тканини?

A.Головний мозок

B.Серцевий м’яз

C.Шкіра

D.Печінка

E.Нирки

6.У якому з перерахованих органів проник- ність капілярів найбільша?

A. Головний мозок B. Серцевий м’яз C. Задній гіпофіз D. Печінка

E. Тонка кишка

7.З дією якої речовини пов’язане збільшення капілярного кровотоку?

A. Серотоніну B. Реніну

C. Гістаміну

D. Катехоламінів E. Вазопресину

8.Чим визначається безперервний кровотік у капілярах?

A. Наявністю клапанів у венах

B. Великою масою циркулюючої крові C. Еластичністю аорти й артерій

D. В’язкістю крові

E. Зменшенням лінійної швидкості кровотоку

9.Об’єм крові, що надходить у печінку печін- ковою артерією, порівняно з кількістю крові, що надходить у печінку портальною артерією:

A. Більший B. Менший C. Однаковий

D. Не змінюється

E. Усі відповіді невірні

10.Об’єм води, що надходить у спинномозко- ву рідину, порівняно з об’ємом води, що вихо- дить з неї в нормі:

A. Менший B. Більший C. Однаковий

D. Не змінюється

E. Усі відповіді невірні

Відповіді

1.А, 2.В, 3.С, 4.В, 5.Е, 6.D, 7.С, 8.С, 9.B, 10.C.

Ситуаційні завдання

1.Тиск у капілярі дорівнює 20 мм рт. ст. Роз- рахуйте, яка частина тиску, що була передана аорті серцем, витратилася на подолання опору судин до капіляра, якщо загальний опір судин- ної системи становить 37 мм рт. ст. /(л·с), а ХОК = 5 л.

2.Тиск в артеріальному кінці капілярів ске- летних м’язів 35 мм рт. ст., у венозному — 14 мм рт. ст. Інтерстиціальний тиск — 0 мм рт. ст. Ко- лоїдний осмотичний тиск — 25 мм рт. ст. Роз- рахуйте силу, що забезпечує рух рідини через ка- пілярну стінку в артеріальному кінці.

3.Визначте лінійну швидкість руху крові у капілярах артерії, якщо в ній самій вона стано- вить 25 см/с, а просвіт капілярної сітки в 1000 разів більший за просвіт артерії.

Програма практичної роботи на занятті: до-

слідження роботи лімфатичного серця жаби з ви- користанням матеріалів навчального відеофіль- му. (Зробіть висновок, занесіть його у протокол дослідження, розв’яжіть відповідні ситуаційні та тестові завдання.)

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Куди необхідно ввести катетер у тварини, аби зібрати лімфу з грудної лімфатичної прото- ки?

A. У правий венозний кут B. У нижню порожнисту вену C. У верхню порожнисту вену D. У лівий венозний кут

E. У ліву пахову вену

2.Швидкість утворення лімфи:

A.1–2 мл/год

B.10–20 мл/год

C.1,5–2 л/добу

D.5–10 л/добу

E.10–20 л/добу

3.Які фактори забезпечують утворення лімфи?

A. Дифузія, фільтрація, осмос

B. Колоїдно-осмотичний тиск, дифузія, вели- чина кровопостачання органів, гідростатичний тиск

C. АТ, тиск міжклітинної рідини, ОЦК D. Дифузія, АТ, ОЦК

E. Гідростатичний тиск, фільтрація, величина кровопостачання органів

4.Підвищують утворення лімфи без змін ста- ну лімфатичних капілярів:

A. Гіпопротеїнемія, підвищення проникності стінок кровоносних капілярів

B. Зниження гідростатичного тиску крові, підвищення гідростатичного тиску міжклітинної рідини

C. Зниження опору в артеріолах, зниження АТ

D. Гіперпротеїнемія, зниження проникності стінок капілярів

E. Усі відповіді невірні

5.Знижують проникність капілярів і утворен- ня лімфи:

A. Гістамін, пептони, екстракти з суниці

B. Ацетилхолін, збудження парасимпатичної нервової системи

C. Гіпертонічні розчини глюкози і солей D. Екстракти з м’язів раків і п’явок

E. Адреналін, норадреналін, збудження сим- патичної нервової системи

6.Підвищує проникність капілярів і посилює утворення лімфи все, окрім:

A. Ацетилхоліну, збудження парасимпатич- ної нервової системи

B.Гіпертонічних розчинів глюкози і солей

C.Лімфогонів — гістаміну, пептону

D.Екстрактів із суниці і п’явок

E.Запалення з будь-якої причини

7. Лімфотечія залежить від:

A.Фізіологічного стану організму

B.Скорочення скелетних м’язів

C.Дихальних екскурсій грудної клітки

D.Скоротливої активності лімфатичних су-

дин

E.Усі відповіді правильні

8.Лімфокрит (співвідношення об’єму форме- них елементів і лімфоплазми) у центральній лімфі становить у середньому:

A.Менше 1 %

B.1–3 %

C.3–5 %

D.5–10 %

E.10–20 %

9.Усі перелічені механізми збільшують дифуз- ний струм рідин, розчинених речовин і газів, окрім:

A.Зниження опору в артеріолах

B.Збільшення концентраційного градієнта крізь стінку капілярів

C.Збільшення дифузної відстані

D.Збільшення площі поверхні капілярів

E.Збільшення часу перебування в капілярах

10.Лейкоцитарна формула лімфи в нормі ви- глядає таким чином:

A.Лімфоцити — 95 %, моноцити — 2 %, еози- нофіли — 1 %, інші клітини — 2 %

B.Лімфоцити — 90 %, моноцити — 5 %, сег- ментоядерні нейтрофіли — 1 %, еозинофіли — 2 %, інші клітини — 2 %

C.Лімфоцити — 90 %, моноцити — 5 %, базофіли — 3 %, інші клітини — 2 %

D.Лімфоцити — 80 %, моноцити — 10 %, сег- ментоядерні нейтрофіли — 5 %, еозинофіли — 3 %, інші клітини — 2 %

E.Лімфоцити — 80 %, моноцити — 15 %, еозинофіли — 3 %, інші клітини — 2 %

Відповіді

1.D, 2.C, 3.B, 4.A, 5.E, 6.B, 7.E, 8.A, 9.C, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1. Як впливає нервова система на лімфоутво- рення?

A.Cимпатична нервова система — приско-

рює

B.Соматична нервова система — гальмує

C.Парасимпатична нервова система — галь-

мує

D.Парасимпатична нервова система — сти- мулює

E.Соматична нервова система — тонізує

2. Лімфатична система виконує такі функції:

A.Повернення білка й електролітів з тканин- ної рідини в кров

B.Підтримка постійності складу й об’єму інтерстиціальної рідини і мікросередовища клітин

C.Забезпечує механізми імунітету шляхом транспорту антигенів і антитіл, лімфоцитів і мак- рофагів

D.Крізь лімфу в кров переносяться жири, що всмоктуються в ШКТ

E.Усі відповіді вірні

3. Лімфоцити:

A.Після народження утворюються в кістково- му мозку

B.Не відповідають на гормональні сигнали

C.Перетворюються на моноцити під дією ан- тигенів

D.Взаємодіють з еозинофільними лейкоцита- ми для утворення тромбоцитів

E.Є складовою частиною протипухлинного імунітету

4.Лімфотечія від нижніх кінцівок:

A.Збільшиться, якщо людина переходить з горизонтального положення у вертикальне

B.Збільшиться під час масажу нижніх кін-

цівок

C.Збільшиться, якщо капілярна проникність зменшиться

D.Зменшиться за умов недостатності веноз- них клапанів нижніх кінцівок

E.Зменшиться під час фізичного навантажен-

ня

5.Як впливає на лімфоутворення зменшення онкотичного тиску плазми крові?

A.Збільшується

B.Зменшується

C.Не змінюється

D.Збільшується, потім зменшується

Е. Зменшується, потім збільшується

6. Лімфа — це:

A.Кров без формених елементів і фібриногену

B.Отримані шляхом центрифугування крові формені елементи

C.Кров без формених елементів

D.Рідина, що не містить еритроцитів і про- тікає в лімфатичних судинах

E.Рідина, що містить воду і розчинені в ній солі

7.Склад і властивості лімфи залежать від:

A.Проходження лімфи через лімфатичний вузол

B.Органа, від якого лімфа відтікала

C.Їжі

D.Усього перерахованого

E.Усі відповіді невірні

8.До внутрішніх середовищ організму нале- жать:

A.Інтерстиціальна рідина

B.Лімфа

C.Кров

D.Усе перераховане

E.Нічого з перерахованого

9.Чому дорівнює об’єм лімфи, що повертаєть- ся в кров через грудну протоку за добу?

A.1,0–3,0 л

B.0,3–0,8 л

C.3,5–4,0 л

D.4,5–5,0 л

E.5,5–6,0 л

10.Чому дорівнює фільтраційний тиск у капі- лярах, що сприяє утворенню лімфи?

A.15–20 мм рт. ст.

B.25–30 мм рт. ст.

C.40–60 мм рт. ст.

D.60–80 мм рт. ст.

E.90–100 мм рт. ст.

Відповіді

1.D, 2.E, 3.E, 4.B, 5.A, 6.D, 7.D, 8.D, 9.A, 10.A.

Ситуаційні завдання

1.Поясніть, чому не настає набряк у ткани- нах, якщо відомо, що в нормі вихід рідини з ар- теріального кінця капіляра на 25 % перевищує її вхід у венозний кінець.

2.У собаки викликали гостру ішемію міокар- да, потім узяли деяку кількість лімфи, що відтіка- ла від міокарда, і ввели в коронарні судини іншо- го собаки. Поясніть, що може статися з другим собакою.

3.Поясніть, попередники якого виду лейко- цитів відгалужуються від загального пулу стов- бурових клітин першими і де відбувається їх по- дальше формування.

4.Поясніть фізіологічне значення призначен- ня глюкокортикоїдів за умов трансплантації органів.

5.Відомо, що тиреоїдні гормони підвищують швидкість основного обміну більшості клітин організму. Назвіть органи, клітини яких не змінюють швидкість метаболізму за умов дії цих гормонів.

6.Поясніть, у яких органах і тканинах здійс- нюються процеси кровотворення у новонародже- них дітей. Яка особливість кісткового мозку у дітей перших років життя?

7.Поясніть, чому при призначенні суспензій їх не можна вводити в кровоносні та лімфатичні судини, а також спинномозковий канал.

8.Обстежуваний 40 років звернувся до клі- ніки з приводу стійкого кашлю протягом 2 міс., рецидивного оперізувального герпесу, генералі- зованої лімфаденопатії. Поясніть, з ураженням якого виду лімфоцитів можуть бути пов’язані дані симптоми.

9.Поясніть, у яких органах лімфатичної сис- теми синтезуються білки, які беруть участь у фор- муванні гуморального імунітету. Назвіть їх і пе- рерахуйте їхні фракції.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.У міжклітинному просторі істотним чином змінюється кількість рідини внаслідок усіляких функціональних і фізіологічних процесів у ткани- нах. Залишки рідини разом із продуктами мета- болізму, які з різних причин не надійшли у веноз- ний капіляр, потрапляють у лімфатичні капіля- ри тканин.

2.Сама по собі лімфа не може спричинити які- небудь шкідливі наслідки. Проте у разі ішемії в ній виявляється безліч токсичних продуктів. Вве- дення такої лімфи може призвести до тяжких наслідків, аж до загибелі тварини.

3.Усі лейкоцити утворюються в червоному кістковому мозку з єдиної стовбурової клітини. Першими відгалужуються від загального пулу стовбурових клітин попередники лімфоцитів, по- дальше формування яких відбувається у вторин- них лімфатичних органах.

4.Глюкокортикоїди індукують інволюцію лімфатичних вузлів, тимуса і селезінки, що сприяє зниженню вироблення антитіл. Подібний лімфоцитопенічний ефект сприяє запобіганню або редукції імунної відповіді за умов трансплан- тації органів.

5.Лімфатичні вузли, тимус, селезінка, мозок, легені, гонади і шкіра.

6.У кістковому мозку, у лімфатичних вузлах, тимусі, селезінці, лімфоїдній тканині кишечнику. Особливістю кісткового мозку дітей перших років життя є наявність червоного кісткового мозку без осередків жовтого.

7.До складу суспензій входять нерозчинні тверді частинки, які здатні ушкодити стінки су- дин, а також спричинити значне тромбоутворен- ня й емболію.

8.Ймовірно, даний стан зумовлений знижен- ням кількості Т-хелперів.

9.Глобуліни. Вони синтезуються у печінці, кістковому мозку, селезінці та лімфатичних вуз- лах. У формуванні гуморального імунітету бе- руть участь глобуліни, які є різними антитілами або імуноглобулінами 5 класів: Іg A, ІG G, Іg М, ІG D і Іg Е. До глобулінів належать також і аг- лютиніни крові, що визначають її групову на- лежність.

8.10. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ФІЗІОЛОГІЇ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ

Мотиваційна характеристика теми. Закріп-

лення практичних навичок методів дослідження функціональних станів системи кровообігу, які використовуються з метою діагностики та ліку- вання в клініці, — необхідна умова для практич- ної роботи лікаря.

Мета заняття. Знати:

1. Основні процеси, які лежать в основі функ- ціональної активності органів серцево-судинної системи, і механізми їх регуляції.

2. Методики дослідження функціональних станів системи кровообігу та їх клінічне викорис- тання.

Перелік практичних навичок із фізіології сис- теми кровообігу:

1.Малювати схеми графіків МПД водія рит- му серця SA-вузла і типових кардіоміоцитів ро- бочого міокарда шлуночків серця.

2.Аналізувати:

—ЕКГ;

—ФКГ;

—СФГ;

—ЕхоКГ;

—структуру серцевого циклу;

—реограму (РГ);

—показники АТ;

—показники венозного тиску.

3.Малювати схеми контурів регуляції систем- ного кровообігу за умов різних фізіологічних станів організму.

4.Трактувати роль особливостей регіональ- ного кровообігу і його регуляції (легеневого, ко- ронарного, мозкового, черевного) для забезпе- чення пристосувальних реакцій.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.У яких судинах реєструється зникнення пульсового тиску?

A. В аорті

B. У артеріолах C. У капілярах D. У венулах E. У венах

2.Як змінюється коронарний кровотік під час систоли шлуночків?

A. Збільшується B. Зменшується C. Не змінюється

D. Збільшується, потім зменшується E. Зменшується, потім збільшується

3.З активізацією якого ферменту пов’язаний

механізм дії ангіотензину2? A. Гуанілатциклази B. Протеїнкінази А

C. Фосфорилази С

D. Протеїнкінази А2 E. Тирозинкінази

4.З активізацією якого ферменту пов’язаний механізм дії вазоінтестинального пептиду?

A. Гуанілатциклази B. Протеїнкінази А C. Фосфорилази С

D. Протеїнкінази А2 E. Тирозинкінази

5.За умов підвищення АТ в аорті спрацьову- ють захисні механізми, за винятком:

A. Зменшення сили серцевих скорочень B. Ефекту Анрепа