2.2.Інтерактивна та перцептивна сторона спілкування.
Інтерактивна функція - це характеристика тих компонентів спілкування, що пов'язані з взаємодією людей, із безпосередньою організацією їхньої спільної діяльності.
Є два типи взаємодій - кооперація і конкуренція.
Кооперативна взаємодія означає координацію сил учасників. Кооперація є необхідним елементом спільної діяльності, породжується самою її природою.
Конкуренція означає відособлення та, часто, змагання між учасниками спілкування. Однієї з найбільше яскравих форм конкуренції є конфлікт.
Перцептивна стороно спілкування - це процес сприйняття і розуміння людьми один одного.
2. Види ділового спілкування.
2
.1.Розподіл
ділового спілкування по засобу обміном
інформацією.
У прямому контакті і безпосередній бесіді найбільше значення мають усна і невербальна комунікації.
Бесіда та передача повідомлень по телефону є самими поширеними формами комунікацій, їх відрізняє безпосередній контакт і велике розмаїття засобів спілкування, що дозволяє поєднати ділову (формальну) і особисту (неформальну) частини всякого повідомлення.
2.2.Розподіл ділового спілкування по змісту.
По змісту спілкування може бути розділене на:
Матеріальне - обмін предметами і продуктами діяльності;
Когнитивне - обмін знаннями;
Мотивационне - обмін спонукуваннями, цілями, інтересами, мотивами, потребами;
Діяльне - обмін діями, операціями, уміннями, навичками.
2.3.Розподіл ділового спілкування по засобам спілкування
По засобам спілкування можливий розподіл на такі чотири виду:
Безпосереднє - воно здійснюється за допомогою природних органів, даних живій істоті: руки, голова, тулуб, голосові зв'язки і т.д. Тобто це мовне спілкування у найбільш розвиненому виді.
На основі першого спілкування виникло
Опосередковане - пов'язане з використанням спеціальних засобів і знарядь. Тобто письмо (зауважимо: тут має місце втрата міміки, жестів, інтонації тощо (смайлики)), масові засоби інформування: газета, радіо, телебачення, книги, відео, комп’ютер, музика тощо.
Пряме - припускає особисті контакти і безпосереднє сприйняття друг другом людей, що спілкуються, у самому акті спілкування.
Непряме - здійснюється через посередників, якими можуть виступати інші люди.
Уся система безпосереднього і опосередкованого типу спілкування впливає на розвиток як особистості, так і взаємин між людьми. В процесі спілкування людина “присвоює” ті багатства, які створені і притаманні іншим, і водночас привносить у цей процес те, що вона засвоює з власного досвіду (“З ким поведешся, від того і наберешся”).
В процесі спілкування знаходить свій вияв своєрідна суперечність: з одного боку, людина пристосовується до життя суспільства, засвоює його досвід, добуті людством наукові і культурні досягнення, а з другого - вона відособлюється, формується її індивідуальна неповторність, самобутність.
3. Перепони у спілкуванні.
Проблеми управління - невід’ємні від спілкування людей, оскільки саме вони складають його глибинну сутність.
Кожна людина належить до певних великих чи малих соціальних груп. У кожній групі формуються свої цінності, існує певний рівень культури, який не завжди сприймається представниками інших груп.
Тому існують певні перепони у спілкуванні. Якщо ми будемо знати і розуміти їх, то можна уникнути багатьох конфліктів/
Які ж можуть бути перепони у спілкуванні?
Зовнішність людини (її естетичні якості). (“Красота сама по собі вже є хорошою рекомендацією”). Вродлива зовнішність може бути ознакою здоров я, стійкості до захворювань, але вона мало що скаже (окрім фахівця) про розум, талант, порядність людина. Інколи важко відповісти на запитання чому одні люди подобаються “ з першого погляду”, а інші сприймаються відразливо. Певною розгадкою тут виступає друга перепона
Вираз очей і обличчя (міміка, пропорційність, зміни виразу обличчя тощо). Більшість людей створюють чуттєві фантазії, розглядаючи обличчя, хоча лише деякі можуть визначити психофізіологічні особливості конкретної людини. Наші обличчя - це наші підписи. І не випадково в другій половині життя людина сама є відповідальна за красу та виразність свого обличчя.
Інтелект. Він може бути як і вродженою якістю, так дається наполегливою працею (навчанням, життєвим досвідом) протягом усього життя. (“Усі скаржаться на пам’ять, але ніхто не скаржиться на розум”).