4.1. Стан виробництва кормів у господарстві (або у регіоні)
При написанні даного розділу повинні бути висвітленні такі питання:
стан виробництва кормів у господарстві (можна подати у вигляді таблиці 4.1);
значення певних (обраних) видів кормів в годівлі сільськогосподарських тварин та птиці, його питому вагу в кормовому балансі господарства;
характеристика зеленої маси, що використовується в господарстві для приготування корму. Її поживна цінність, строки збирання (фактичні та рекомендовані) (можна подати у вигляді таблиці 4.2).
Таблиця 4.1.
Стан виробництва кормів у господарстві
Кормові культури |
Площа посіву, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Використання валу, ц |
|||||
Згодовано у свіжому вигляді |
на сіно |
на сінаж |
на трав’яне борошно |
на силос |
закладено на зберігання коренебульбоплодів |
||||
з.м., корму |
з.м., корму |
з.м., корму |
з.м., корму |
||||||
Примітка з.м. — зелена маса.
4.2. Основні агротехнічні вимоги до збирання, готування та заготівлі корму.
Навести та характеризувати основні агротехнічні вимоги до збирання, готування та заготівлі корму, узгодити їх з ДЕРЖСТАНДАРТОМ
4.3. Характеристика зеленої маси, що використовується для виготовлення корму та технологія приготування кормів
Таблиця 4.2
Характеристика зеленої маси, що використовується
для виготовлення корму
Строк збирання |
Урожайність, ц/га |
Вихід (урожай, вміст) |
|||
кормових одиниць |
сирого протеїну |
сирої клітковини |
каротину |
||
Технологія виготовлення корму, прийнята в господарстві, технологічні операції, техніка, що застосовується в кормовиробництві, рівень пров′ялення (висушування), ступінь подрібнення тощо (для сіна — вид сіна та особливості технології приготування, сховища, застосування активного вентилювання тощо (можна подати у вигляді таблиці 4.3.).
Таблиця 4.3
Технологічна карта заготівлі корму
Технологічні операції |
Обсяг робіт |
Набір машин |
Продуктивність машин, т |
Строк виконання робіт, діб |
||
фактична |
необхідна |
фактичний |
необхідний |
|||
для силосу та сінажу — типи сховищ наявних у господарстві, коротка характеристика технологій їх приготування, особливості технологій закладання в сховища, ущільнення, герметизації, подовженості закладки, товщина шару, строки заповнення сховищ, способи виймання корму;
для трав′яного борошна описати технології гранулювання, стабілізації каротину (якщо застосовується), види упаковки, способи та режими зберігання, порядок реалізації;
наслідки оцінки якості корму згідно з методиками, передбаченими відповідними стандартами. Складається таблиця 4.4;
4. Порівняльна характеристика якості корму
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Вимоги стандарту до класу |
Фактично |
||
1 |
2 |
3 |
|||
на підставі аналізу діяльності господарства по заготівлі, зберіганню та реалізації кормів, а також опрацьованої літератури зробити висновки і рекомендації по поліпшенню технологій приготування корму.
Список рекомендованої літератури
Основна
Трисвятский Л.А. Хранение и технология сельскохозяйственных продуктов. - М.: Агропромиздат, 1991.Лесик В.В., Трисвятский Л.О., Сніжко В.Л. Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів. - К.: Вища школа, 1980.
Сеньков А.Н. Технология приготовления, хранения и оценка качества кормов. // А.Н. Сеньков, Т.И. Сиряк - К.: Вища школа, 1990.
Хилевич В.С. / Стандартизация и контроль качества продуктов в сельском хозяйстве. // В.С. Хилевич, В.С. Лекарев, И.К. Машкович, А.А Шашков. - К.: Вища школа, 1987.
Скалецька Л.Ф. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. / Л.Ф. Скалецька, Т.М. Духовська, А.М. Сеньков // - Практикум - К., 1994.
Державні стандарти на сільськогосподарську продукцію
Додаткова
Литвиненко М.Г., Максимов М.П., Юмашев А.О. Довідник по заготівлях с-г. продукції - К.: Урожай, 1985.
Ненецький В.А. Нова сільськогосподарська техніка - К.: Урожай, 1986.
Кошовий І.А., Шевченко Г.М., Еочетова А.О. Довідник по виробництву комбікормів. - К.: - Урожай, 1986.
Скрипников Ю.Г. Прогрессивная технология хранения плодов и овощей. – М.: Агропромиздат, 1989.
Луканин А.С. Домашнее и фермерское виноделие. - Ялта: Магарач, 1990.
Сироватка В.Й., Карташов С.Г. Производство комбикормов в хозяйствах. – М.: Госагропромиздат, 1991.
Додаток 1
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАІНИ
Державний вищий навчальний заклад
«Х ерсонський державний аграрний університет»
Агрономічний факультет
Кафедра технологій
переробки та зберігання
с.-г. продукції
РОЗРАХУНКОВА ГРАФІЧНА РОБОТА
на тему: "Технологія збирання, післязбиральної обробки, зберігання (реалізації)
(вказуються зернові і технологічні культури, корми, овочі)
в
умовах
(господарства, району, області)
ВИКОНАВ:
студент
к
урс
група
К
ерівник:
В исновки
Херсон – 20__
Додаток 2
РОЗРАХУНОК ФАКТИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЕРНООЧИСНИХ МАШИН
За умовну одиницю продуктивності (паспортна продуктивність) очисних машин прийнята продуктивність при одноразовому первинному очищені продовольчої пшениці (при відокремлені на 40-50% домішок від вороху) з вологістю до 16% і засміченістю до 10 %.
Розрахункова продуктивність машин Фп при очищенні зерна визначається згідно з формулою.
Фп=ПпхКехКп, де
Фп – фактична продуктивність, т;
Пп – паспортна продуктивність, т;
Ке – коефіцієнт еквівалентності;
Кп – коефіцієнт поправочний.
При перерахунках продуктивності машин для обробітку інших культур користуються такими коефіцієнтами еквівалентності (Ке):
Пшениця - 1,0; жито і кукурудза - 0,9; ячмінь і горох - 0,8; овес і гречка - 0,6; соняшник - 0,4; просо - 0,3; насіння трав і льону - 0,2; насіння овочевих культур - 0,1.
Коефіцієнти зниження продуктивності (коефіцієнт поправочний) очисних машин залежно від вологості та засміченості вороху (Кп) представлені в таблиці.
Вологість, % |
Вміст домішок, %
|
|||
До 10 |
До15 |
До20 |
До 25 |
|
До 16 |
1,00 |
0,900 |
0,80 |
0,70 |
17-18 |
0,90 |
0,81 |
0,72 |
0,63 |
19-20 |
0,80 |
0,72 |
0,64 |
0,56 |
21-22 |
0,70 |
0,63 |
0,56 |
0,49 |
23-24 |
0,60 |
0,54 |
0,48 |
0,42 |
25-26 |
0,55 |
0,49 |
0,44 |
0,39 |
Додаток 3
ОБЛІК РОБОТИ ЗЕРНОСУШАРОК
План сушіння, виробітку зерносушарок та їх продуктивність виражають у планових одиницях.
За планову одиницю сушіння прийнятий обсяг роботи, який необхідно затратити для висушування 1т зерна пшениці продовольчого призначення при зниженні вологості на 6% (з 20% до 14%).
Виробіток у розмірі однієї планової одиниці відповідає одному пропуску зерна через сушарку при дотримуванні оптимального температурного режиму обробки.
Коефіцієнт Кв перерахунку маси висушеного зерна в плановоїодиниці залежно від його вологості до і після сушіння.
Вологість, % |
Перевідний коефіцієнт |
Вологість зерна,% |
Перевідний коефіцієнт |
||
До сушіння |
Після сушіння |
До сушіння |
Після сушіння |
||
16 |
13 |
0,74 |
25 |
16 |
1,28 |
17 |
13 |
0,87 |
25 |
17 |
1,13 |
17 |
14 |
0,67 |
25 |
18 |
1,00 |
18 |
13 |
1,00 |
25 |
19 |
0,89 |
18 |
14 |
0,80 |
26 |
14 |
1,63 |
18 |
15 |
0,62 |
26 |
15 |
1,50 |
19 |
13 |
1,08 |
26 |
16 |
1,39 |
19 |
14 |
0,92 |
26 |
18 |
1,13 |
19 |
15 |
0,74 |
26 |
20 |
0,88 |
20 |
13 |
1,15 |
27 |
14 |
1,75 |
20 |
14 |
1,00 |
27 |
15 |
1,62 |
20 |
15 |
0,87 |
27 |
16 |
1,50 |
21 |
13 |
1,24 |
27 |
18 |
1,24 |
21 |
14 |
1,10 |
27 |
20 |
0,99 |
21 |
15 |
0,97 |
27 |
21 |
0,87 |
22 |
13 |
1,34 |
28 |
14 |
1,88 |
22 |
14 |
1,20 |
28 |
15 |
1,75 |
22 |
15 |
1,08 |
28 |
16 |
1,63 |
22 |
16 |
0,96 |
28 |
18 |
1,37 |
23 |
13 |
1,49 |
28 |
20 |
1,12 |
23 |
14 |
1,31 |
28 |
22 |
0,86 |
23 |
15 |
1,17 |
30 |
14 |
2,14 |
23 |
16 |
1,05 |
30 |
18 |
1,61 |
23 |
17 |
0,93 |
30 |
24 |
0,85 |
24 |
14 |
1,46 |
32 |
14 |
2,39 |
24 |
15 |
1,29 |
34 |
14 |
2,64 |
24 |
16 |
1,15 |
36 |
14 |
2,90 |
24 |
17 |
1,01 |
38 |
14 |
3,14 |
24 |
18 |
0,91 |
40 |
14 |
3,4 |
25 |
14 |
1,54 |
40 |
16 |
3,15 |
25 |
15 |
1,43 |
40 |
34 |
0,85 |
Значення коефіцієнта Кк для зерна різних культур.
Культура |
Призначення зерна |
|
На насіння |
На інші потреби |
|
Пшениця, овес, ячмінь |
2,00 |
1,00 |
Пшениця сильних та цінних сортів |
2,00 |
1,25 |
Ячмінь для пивоваріння |
2,00 |
1,66 |
Жито |
1,82 |
0,91 |
Просо |
2,50 |
1,25 |
Горох |
4,00 |
2,00 |
Гречка |
1,60 |
0,80 |
Кукуруза (зерно) |
3,08 |
- |
Рис |
5,00 |
2,50 |
Додаток 4
Маса 1м3 зерна (за даними Л. О. Трисвятського, 1991)
Культура |
Маса 1м3 ,кг |
Горох |
780-850 |
Гречка |
560-650 |
Жито |
680-750 |
Кукуруза |
680-820 |
Льон |
580-680 |
Овес |
400-550 |
Просо |
680-730 |
Пшениця |
730-850 |
Ячмінь |
580-700 |