3.2 Розрахунок необхідної кількості агрегатів для проведення післязбиральної обробки зерна залежно від цільового призначення

Описати технологічний процес післязбиральної обробки зерна, основні технологічні вимоги, марки наявних агрегатів, вказати їх паспортну продуктивність. Використовуючи дані фактичної якості та кількості вороху, що надходить на зернотік, розраховувати їх фактичну продуктивність та можливу кількість зерна, що може бути оброблена за добу. Результати записати в таблицю 3.3., використовуючи при цьому довідкові дані (додаток 2).

Таблиця 3.3

Розрахунок необхідної кількості агрегатів для проведення післязбиральної обробки зерна залежно від цільового призначення

Маса зерна, тон за добу	Марка зерноочисної машини	Цільове призначення	Продуктивність, т/год		Можна очистити за добу, т	Необхідно висушити, т
			Паспортна	Фактична
1	2	3	4	5	6	7

Фактичну продуктивність розраховують за формулою:

Ф_п=П_пхК_ехК_п, де

Фп – фактична продуктивність, т;

Пп – паспортна продуктивність, т;

Ке – коефіцієнт еквівалентності (додаток 2);

Кп – коефіцієнт поправочний (додаток 2).

Розрахувати втрати в масі зернового вороху при очищенні. Масу після очищення записують в колонку №7 «необхідно висушити».

На підставі даних таблиці 3.3. зробити висновки про забезпеченість господарства зерноочисними машинами, сушарками та установками активного вентилювання для обробки зернового вороху.

При відсутності сушарок в господарстві та можливості сушки зерна атмосферним повітрям, студент може не наводити дані про сушарки. Тоді необхідно описати інші методи сушіння зерна.

Подати пропозиції по поліпшенню використання агрегатів для проведення післязбиральної обробки зерна.

3.3 Описання технологічних процесів та режимів сушіння зерна

Описати технологічні процеси та режими сушіння зерна на зерносушарках залежно від початкової вологості, цільового призначення та типу сушарок, контроль за проходженням сушіння (температура теплоносія, нагрів зерна, його вологість). На основі вологості початкової та після сушіння розрахувати процент усушки зерна, а також його масу.

Таблиця 3.4

Режим та наслідки сушіння зерна (насіння) в господарстві на зерносушарках

Культура, цільове призначення	Маса, т	Початкова вологість, %	Пропуск через зерносушарку, т	Тип сушарки та її марка	Температура, С˚		Вологість після сушіння, %	Усушка		Маса зерна після сушіння, т
					Теплоносія	Насіння		т	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Пропуск через зерносушарку – кількість зерна, що пройшла через сушарку під час сушіння. Це відносна величина, так як залежить від початкової та кінцевої вологості зернової маси, а також виду зерна (культури).

Розраховують цей показник за формулою:

М пл. = Мф Кв  Кк, де

Мф - фізична маса сирого зерна, яке поступає в сушарку, т;

Кв, Кк - коефіцієнти перерахунку маси зерна в планових одиницях залежно від вологості його до і після сушіння, а також від культури (додаток 3).

Масу зерна після сушіння розраховують за формулою:

М₂=M₁х , де

М₁ – маса зерна до сушіння, т;

М₂ – маса зерна після сушіння, т;

W₁ – вологість зерна до сушіння, %;

W₂ – вологість зерна після сушіння, %.

На основі зібраних площ, намолоченого, очищеного, оприбуткованого (реалізованого) зерна, кількості планує мого насіннєвого матеріалу, засипаних на зберігання або використаних зернових відходів (зернофуражу), актів списання не зернових відходів скласти таблицю 3.5. Звернути увагу на якість зерна після обробки. Проаналізувати одержані дані.

Таблиця 3.5

Результати обробки зернових мас на току

Культура, цільове призначення	Оброблено зерна, т	Оприбутковано, т		Не зернові відходи, т	Втрата в масі		Якість зерна після обробки
		зерна	зернових відходів		%	т	вологість, %	сміттєва домішка, %	зернова домішка, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10