Запитання для самоперевірки

1. Хто здатен управляти людьми за Піфагором, Гераклітом, Сократом?

2. Укажіть, які погляди Платона на управління державою.

3. Як розумів працю людини давньоримський поет і філософ Публій Вергілій Варон?

4. Укажіть на ієрархічну структуру суспільства в розумінні Фоми Аквінського.

5. Чи вважаєте ви слушним твердження Н. Макіавеллі, що людині важко бути високоморальною, коли суспільство є аморальним?

6. Дайте коротку характеристику етичних поглядів філософів і мислителів в епоху Просвітництва.

7. Поясніть суть поглядів І. Кокта на бізнесову діяльність людини.

Питання 3. Українські традиції етики бізнесу

Література:

Перехід України до ринку, зазначають українські вчені, – це не повернення до універсальної моделі ринкової економіки, а формування власника в умовах України. необхідно враховувати, що за однаковими з класичними капіталістичними країнами формами ринку праці в нашій країні дещо інша принципово їхня природа, а виходячи з цього – і ціннісні орієнтири та стереотипи поведінки як підприємців, так і найманих працівників.

Приватна власність на Заході гармонійно переростала від умов дикого капіталізму до цивілізованих його форм, але при цьому була збережена психологія власника.

В Україні підприємництво розвивалось здебільшого на основі т. зв. Прихватизації державної власності. У недалекому минулому власниками заводів, фабрик, мережі торгівлі, колгоспного майна тощо ставали працівники державного, партійного апарату та керівні кадри комсомолу. Більшість з них, як зазначають українські вчені, не отримали у спадщину ту мотивацію господаря, яку може формувати лише індивідуальна трудова власність.

Дуже повільно формуються нові соціально-економічні та соціально-етичні орієнтири. Формування останніх могла б взяти на себе церква, як це має місце, наприклад, в Польщі, але після 70-літнього панування в Україні насильницького атеїзму на сьогодні її вплив має суто зовнішній характер. Окрім того, постій боротьба за владу у вищих ешелонах керівництва країни не сприяє суспільному діалогу, не сприяє і вихованню громадян у дусі пошани до структур влади та бізнесової еліти.

Виникає обґрунтоване запитання: чи існує в історії, традиціях і культурі нашої країни передумови і якісь основи для формування норм і засад цивілізованої поведінки керівників фірм та фермерських господарств?

Вітчизняна економічна культура ґрунтується на православних традиціях.

Витоки соціально-економічного православного світоспоглядання беруть початок від творів Василя Великого, Іоанна Кассіана Римлянина, Сімеона Нового Богослова, Іоанна Златоуста, які в своїх працях значну увагу приділяли питанням соціальної справедливості і християнського ідеалу.

У православному світоспогляданні чесний трудівник завжди викликає набагато більшу симпатію, аніж ледацюга, що нечесно нажив своє багатство, якого неодноразово нагороджують негативними епітетами.

У тісному зв’язку з православним розумінням цінностей господарської діяльності склався своєрідний кодекс трудової етики, що містить у собі окрім загально християнських, такі традиційні практичні господарські доброчесності як раціоналізм, що включає в себе старанність,п підприємливість, розважливість, вірність і точність у ділових стосунках, утримання і милосердя, яке у господарському житті реалізується в добродійності.

В Україні до кінця 20-х років минулого століття основними принципами ведення бізнесу, сформованими на християнських засадах, були: повага до влади, чесність і правдивість, повага до приватної власності, вірність слову, цілеспрямованість, професіоналізм, честь підприємця. До високорозвинених етичних традицій вітчизняного підприємництва належали добродійність та меценатство. Окрім християнських настанов на добродійність як релігійний обов’язок допомагати ближньому і виявляти любов до нього в системі цінностей українського підприємця було прагнення увічнити своє імя і заслужити визнання сучасників та нащадків завдяки пожертвуванням на оборону, освіту, архіви тощо. підприємці відкривали дитсадки, лікарні, школи, бібліотеки, проводили благодійні концерти. Це робилося не задля чистої філантропії, а, в першу чергу, завдяки усвідомленню потреб справжнього господаря у кваліфікованій і соціально облаштованій робочій силі.

Етичні принципи підприємців проявлялись в укладенні контрактів за допомогою чесного слова, скріпленого на підписом і штампом, а хресним знаменням; в наданні окредиту на оснвоі довіри кредитору (слова віра, кредит були синонімами) в тмоу, що першорядне значення мав безвідсотковий кредит. Культ чесної конкуренції був проявом високої моральності підприємництва.