
- •Навчально-методичний центр “укоопосвіта”
- •Етика бізнесу Методичні рекомендації та конспективний виклад питань, визначених для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів і коледжів
- •01001 М. Київ, Хрещатик, 7/11 Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тема 1. Поняття про етику як науку План
- •Запитання для самоперевірки
- •Форми регуляції поведінки людини у суспільстві
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2. Етика бізнесу як розділ професійної етики План
- •Джерела буддійської етики бізнесу
- •Джерела християнської етики бізнесу
- •Ісламські джерела етики бізнесу
- •Джерела етики бізнесу в іудаїзмі
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 3. Соціально-економічні аспекти бізнесу План
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема Етика ділового спілкування План
- •Мімічні коди емоційних станів
- •Запитання для самоперевірки
- •Комфортні зони спілкування
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Основні види ділових листів
- •Загальноприйняті правила оформлення ділової кореспонденції
- •Вимоги до оформлення ділового листа
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 5. Професійна культура бізнесової діяльності План
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 6. Основи ділового протоколу План
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Етичні аспекти ділових відносин з іноземцями План
- •Запитання для самоперевірки
- •Північна Америка
- •Запитання для самоперевірки
- •Близький Схід
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Запитання для самоперевірки
1. Дайте визначення поняття етика.
2. Поясніть, яке місце займає етика серед інших наук.
3. Укажіть, що є предметом етики.
4. До якої науки належить етика за походженням?
Питання 2. Етика та право
Література: Етика Укоопспілка
У цивілізованому суспільстві існують дві принципово різні форми нормативної регуляції, що доповнюють одна одну – регуляція інституційна ат поза інституційна. Етично-моральну поведінку неможливо вважати такою, що регулюється інституціонально.
Порівняльна характеристика форм регуляції поведінки людини у суспільстві наведено у таблиці.
Форми регуляції поведінки людини у суспільстві
Ф |
Інституційна |
Позаінституційна |
Позиція |
Норми права |
Норми моралі |
Спосіб формування |
Розробляються державними органами або громадським структурами. Правотворчість – прерогатива держави |
Формується стихійно як продукт соціального життя суспільства. Не потребує санації держави |
Методи забезпечення |
Порушення або невиконання норм права переслідується або карається державою |
Порушення моральних норм засуджується суспільством, групою тощо |
Фіксація |
Закріплюється у спеціальних юридичних актах держави,с систематизуються у відповідні кодекси, збірки, устави тощо |
Виникає й існує у свідомості людей. відносно вільне й внутрішньо несистематизоване утворення |
Закінчення табл.
Ф орма |
Інституційна |
Позаінституційна |
Позиція |
Норми права |
Норми моралі |
Характер і спосіб впливу на свідомість і поведінку |
Регулює взаємини між суб’єктами з точки зору їх юридичних прав і обов’язків. Вказує необхідний варіант поведінки. Встановлює санкції за порушення закону |
Оцінює вчинки людей з позицій категорій етики і не передбачає певний вид відповідальності |
Характер і порядок відповідальності |
Юридична відповідальність, суворо регламентована законом |
Відповідальність перед колективом, суспільством |
Сфера дії |
Регламентує лише суспільно значущі сфери життя |
Стосуються абсолютно усіх сфер життя людини |
Із зазначених відмінностей, однак, не випливає, що мораль та етика не має тісних зв’язків із правом.
І мораль, і право є сукупністю відносно стійких норм (правил, приписів), які відображують загальну уяву щодо справедливого й належного.
І мораль, і право виконують загальну соціальну функцію: регулювання взаємовідносин людей у суспільстві.
Чим гармонійніше узгоджуються за своїм змістом етичні й правові норми, тим краще для суспільства. Доповнюючи й корегуючи одне одного, вони, все ж, у жодному разі не мають одне одного дублювати, їх не можна ототожнювати, змішувати. Існує парадокс: право має залишати людині можливість бути аморальною. Вийшовши за межі правового регулювання. Людина стикається з більш глибокими й тонкими духовними проблемами, впоратися з якими здатна лише сама, покладаючись на власне розуміння обов’язку й відповідальності. Звідси один відомий афоризм, щодо співвідношення права етики: право передбачає моральне повноліття людини-громадянина.
Звичайно, далеко не всі реально існуючі системи законодавчої регуляції відповідають цій глибинній сутності права. діалектика правових норм є такою, що поза перспективою дійсного утвердження свободи ці норми неминуче стають інструментом поневолення, знаряддям соціального маніпулювання людьми. Як не парадоксально, певний внесок у становленні цілісної соціально-репресивної системи часто робить і офіційна мораль, надаючи свої можливості внутрішньої регуляції поведінки до послуг відповідних де гуманізованих інституцій владного контролю над людьми. Коли право дозволяє собі власними засобами вирішувати проблеми моралі – це веде до того, що людина втрачає будь-який простір для прояву власної ініціативи, зрештою втрачає можливість бути собою. Сенс права не в тому, щоб підсилювати етичні норми судами й в’язницями, а в тому, щоб забезпечувати спільне громадянське існування людей на засадах особистої свободи, в просторі якої тільки й може розвиватися справжня моральність. Тісно взаємодіючи, право й етика здатні доповнювати одне одного.