Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття етика.

2. Поясніть, яке місце займає етика серед інших наук.

3. Укажіть, що є предметом етики.

4. До якої науки належить етика за походженням?

Питання 2. Етика та право

Література: Етика Укоопспілка

У цивілізованому суспільстві існують дві принципово різні форми нормативної регуляції, що доповнюють одна одну – регуляція інституційна ат поза інституційна. Етично-моральну поведінку неможливо вважати такою, що регулюється інституціонально.

Порівняльна характеристика форм регуляції поведінки людини у суспільстві наведено у таблиці.

Форми регуляції поведінки людини у суспільстві

Ф орма	Інституційна	Позаінституційна
Позиція	Норми права	Норми моралі
Спосіб формування	Розробляються державними органами або громадським структурами. Правотворчість – прерогатива держави	Формується стихійно як продукт соціального життя суспільства. Не потребує санації держави
Методи забезпечення	Порушення або невиконання норм права переслідується або карається державою	Порушення моральних норм засуджується суспільством, групою тощо
Фіксація	Закріплюється у спеціальних юридичних актах держави,с систематизуються у відповідні кодекси, збірки, устави тощо	Виникає й існує у свідомості людей. відносно вільне й внутрішньо несистематизоване утворення

Закінчення табл.

Ф орма	Інституційна	Позаінституційна
Позиція	Норми права	Норми моралі
Характер і спосіб впливу на свідомість і поведінку	Регулює взаємини між суб’єктами з точки зору їх юридичних прав і обов’язків. Вказує необхідний варіант поведінки. Встановлює санкції за порушення закону	Оцінює вчинки людей з позицій категорій етики і не передбачає певний вид відповідальності
Характер і порядок відповідальності	Юридична відповідальність, суворо регламентована законом	Відповідальність перед колективом, суспільством
Сфера дії	Регламентує лише суспільно значущі сфери життя	Стосуються абсолютно усіх сфер життя людини

Із зазначених відмінностей, однак, не випливає, що мораль та етика не має тісних зв’язків із правом.

І мораль, і право є сукупністю відносно стійких норм (правил, приписів), які відображують загальну уяву щодо справедливого й належного.

І мораль, і право виконують загальну соціальну функцію: регулювання взаємовідносин людей у суспільстві.

Чим гармонійніше узгоджуються за своїм змістом етичні й правові норми, тим краще для суспільства. Доповнюючи й корегуючи одне одного, вони, все ж, у жодному разі не мають одне одного дублювати, їх не можна ототожнювати, змішувати. Існує парадокс: право має залишати людині можливість бути аморальною. Вийшовши за межі правового регулювання. Людина стикається з більш глибокими й тонкими духовними проблемами, впоратися з якими здатна лише сама, покладаючись на власне розуміння обов’язку й відповідальності. Звідси один відомий афоризм, щодо співвідношення права етики: право передбачає моральне повноліття людини-громадянина.

Звичайно, далеко не всі реально існуючі системи законодавчої регуляції відповідають цій глибинній сутності права. діалектика правових норм є такою, що поза перспективою дійсного утвердження свободи ці норми неминуче стають інструментом поневолення, знаряддям соціального маніпулювання людьми. Як не парадоксально, певний внесок у становленні цілісної соціально-репресивної системи часто робить і офіційна мораль, надаючи свої можливості внутрішньої регуляції поведінки до послуг відповідних де гуманізованих інституцій владного контролю над людьми. Коли право дозволяє собі власними засобами вирішувати проблеми моралі – це веде до того, що людина втрачає будь-який простір для прояву власної ініціативи, зрештою втрачає можливість бути собою. Сенс права не в тому, щоб підсилювати етичні норми судами й в’язницями, а в тому, щоб забезпечувати спільне громадянське існування людей на засадах особистої свободи, в просторі якої тільки й може розвиватися справжня моральність. Тісно взаємодіючи, право й етика здатні доповнювати одне одного.