1.2.4. Сили цивільного захисту Міністерства охорони здоров'я України

Державна служба медицини катастроф (ДСМК) є підсистемою єди-ної державної системи ЦЗ та особливим видом державної аварійно-рятуваль-ної служби, основним завданням якої є надання безоплатної медичної допо-моги постраждалим від НС техногенного та природного характеру, ряту-вальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС.

До складу ДСМК входять медичні сили, засоби та лікувально-профі-лактичні заклади центрального і територіального рівня незалежно від виду діяльності та галузевої належності, а саме: Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який є головним науково-практичним закладом ДСМК; територіальні центри екстреної медичної допомоги, науково-дослідні медичні установи, ліку-вально-профілактичні заклади, які утворюють і утримують медичні форму-вання та розгортають додатковий ліжковий фонд для надання екстреної ме-дичної допомоги постраждалим від НС, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС.

До медичних формувань ДСМК належать мобільні госпіталі, мобільні загони, медичні бригади постійної готовності першої черги (бригади швидкої медичної допомоги), спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги, положення про які затверджуються МОЗ України, мобільний госпіталь МНС України, який при розгортанні укомплекто-вується медичними працівниками системи охорони здоров'я МОЗ.

Основними завданнями ДСМК є:

1) надання безоплатної медичної допомоги на догоспітальному і госпі-тальному етапах постраждалим від НС, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;

2) ліквідація медико-санітарних наслідків НС;

3) участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах НС, які здійснює санепідемслужба МОЗ України;

4) організація взаємодії медичних сил, засобів та лікувальних закладів відпо-відно на центральному і територіальному рівні у сфері медичного захис-ту населення у разі виникнення НС;

5) координація роботи із забезпечення готовності органів охорони здоро-в'я, систем зв'язку та оповіщення до дій у НС;

6) прогнозування медико-санітарних наслідків НС та розроблення рекомен-дацій щодо здійснення заходів з метою зменшення негативного впливу таких ситуацій.

Для ліквідації медико-санітарних наслідків НС, з урахуванням нормативного запасу на вихід з ладу сил закладів ДСМК, до її складу залучено 1669 бригад постійної готовності першої черги (термін готовності до 40 хвилин), 1404 спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги та ліжко-фонд на 73 тис. ліжок у 878 медичних закладах.

Державна санітарно-епідеміологічна служба України є також суб'єктом єдиної державної системи ЦЗ, у діяльності установ і закладів якої передбачено плани реагування відповідними санітарними та проти-епідемічними заходами у разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) або радіаційних уражень. Вона здійснює постійний державний санітарно-епідеміологічний нагляд відповідно до законодавства про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України, в тому числі за об'єктами підвищеного епідемічного ризику.

Основною метою Служби є: проведення профілактичних і протиепі-демічних заходів, направлених на попередження (завезення, розповсюджен-ня заразних, у тому числі карантинних, захворювань із-за кордону), знижен-ня і ліквідація окремих нозологічних форм інфекційних хвороб у країні.

З метою запобігання заносу та розповсюдженню карантинних та інших особливо небезпечних захворювань через державний кордон України функ-ціонують санітарно-карантинні підрозділи, які здійснюють проведення медичного (санітарного) огляду пасажирів, транспортних засобів, багажу, вантажів. їх діяльність регламентується відповідними документами.

На мережу нагляду і лабораторного контролю покладаються завдан-ня щодо здійснення санітарно-гігієнічного, санітарно-бактеріологічного, радіологічного лабораторного контролю об'єктів довкілля, харчових про-дуктів, води, умов праці, навчання, життєдіяльності людини, кількісного визначення хімічних токсичних речовин у харчових продуктах і питній води. До мережі нагляду і лабораторного контролю залучено Кримську республіканську, обласні санепідстанції, міські санепідстанції І категорії (усього 34 заклади) — як головні санепідстанції, міські санепідстанції ІІ-ІІІ категорії, районні санепідстанції — їх дублери. В областях працюють струк-турні підрозділи або заступники головного лікаря з питань захисту населення і територій від НС.